4. Хто може бути дарувальником? PDF Печать
Гражданское право - Договір дарування (Л.М. Горбунова, С.В. Богачов)

4. Хто може бути дарувальником?

Сторонами у договорі дарування є дарувальник і обдаровува­ний. Перший добровільно позбавляє себе певного майна, другий -    набуває ці права.

Дарувальником і обдаровуваним можуть бути фізичні особи (громадяни), юридичні особи (підприємства, установи, організа­ції), держава Україна, Автономна Республіка Крим в особі уповно­важених органів із дотриманням вимог Конституції України, Кон­ституції АРК та чинного законодавства, територіальні громади.

Фізичні особи - дарувальники повинні володіти відповідним обсягом дієздатності.

Юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов’яз­ки (цивільну правоздатність), як і фізична особа. Таким чином, юридична особа може бути стороною договору дарування, якщо останнє не суперечить установчим документам такої юридної особи.

Зауважимо, що дарування - цивільно-правова угода, тому да- рувальник і обдаровуваний повинні бути дієздатними.

Крім того, встановлено додаткові гарантії захисту осіб, які пе­ребувають під опікою або піклуванням. Виходячи з інтересів ді­тей, осіб, над якими встановлена опіка чи піклування, у цивільному законодавстві зазначається, що батьки (усиновлювачі), опікуни не мають права дарувати майно дітей, підопічних. Але в свою чер­гу, вони мають право від імені осіб, над якими встановлена опіка чи піклування, приймати майно у подарунок, а піклувальники над неповнолітніми мають змогу давати згоду на прийняття дару.

Опікуни та піклувальники можуть відмовитися від пропозиції прийняти дар, якщо він не відповідає інтересам підопічного.

Договори дарування дозволяються відносно будь-якої особи за вибором дарувальника. Закон не обмежує здійснення договору дарування між подружжям.

Увага! Опікун не має права без дозволу органів опіки і піклу­вання укладати угоди, а піклувальник - давати згоду на їх здій­снення, якщо вони виходять за межі побутових. Такими угодами, зокрема, є договори, що підлягають нотаріальному посвідченню і спеціальній реєстрації, відмова від належних підопічному майно­вих прав, поділ майна тощо.

Що ж стосується неповнолітніх, то вони можуть бути дару- вальниками стосовно предметів, які мають невисоку вартість. Не­повнолітні, віком від 14 до 18 років можуть укладати договори да­рування за згодою своїх батьків, усиновителів, піклувальників.

Як уже зазначалось, юридичні особи виступають сторонами у договорі дарування у межах своєї спеціальної дієздатності. При цьому юридичні особи можуть без будь-яких обмежень щодо їх дієздатності прийняти дарунок. Водночас безоплатне відчуження майна (у тому числі за договором дарування) вони мають здій­снювати тільки відповідно до вимог їх установчих документів та законодавчих актів.

Зауважимо! Дарування між юридичними особами, які здій­снюють підприємницьку діяльність, не дозволяється у випадку, якщо право дарування не передбачено у статуті дарувальника. Але ця умова не поширюється на право юридичної особи укладати до­говір пожертви (тобто дарування нерухомого та рухомого майна, зокрема грошей та цінних паперів фізичним та юридичним осо­бам, державі Україна, АРК, адміністративно-територіальним утво­ренням для досягнення ними певної, раніше визначеної мети). Тобто, юридичні особи можуть бути сторонами у договорі дару­вання тільки у випадках, коли ці договори не суперечать їх меті та предмету діяльності, передбаченому в установчих документах або положеннях про них, а також у випадках, прямо передбачених за­конодавством України.

Не тільки дарувальник особисто може укладати договір дару­вання. Від його імені такий договір може укласти його пред­ставник.

Увага! Представник дарувальника повинен діяти на підста­ві письмового уповноваження (доручення), що видається однією особою іншій особі, представляти його інтереси перед третіми осо­бами. Якщо у дорученні на укладання договору дарування не вста­новлено імені обдарованого, воно визнається нікчемним.