9. Права та обов’язки сторін в договорі довічного утри­мання

Що стосується обов’язків відчужувача, то за договором дові­чного утримання вони фактично вичерпуються з передачею на­бувачеві права власності на нерухоме майно, яке не обтяжене за­ставою, а також на рухоме майно, що має значну цінність.

В свою чергу набувач зобов’язується виконувати всі вимоги, що полягають у здійсненні всіх необхідних дій з матеріального забезпечення відчужувача, з його утримання та догляду. Це може бути надання окремої кімнати, харчування, а також створення не­обхідних побутових умов та необхідної допомоги. При цьому всі види матеріального забезпечення та догляду мають підлягати гро­шовій оцінці, і повинні бути чітко передбачені у договорі.

У випадку отримання набувачем у власність будинку (квартири) відчужувача, він повинен надати йому матеріаль­не забезпечення, тобто у договорі повинно бути чітко визначено: яку кімнату буде надано відчужувачеві, її розмір, місцезнаходжен­ня (поверх), опалення (температура в кімнаті), освітлення. Набувач зобов’язаний надати відчужувачу житло, не погіршуючи при цьому умов, передбачених договором довічного утримання.

Набувач за договором довічного утримання повинен бути здатним надати відчужувачеві обумовлене договором належне ма­теріальне забезпечення. Виконання договору полягає у наданні всіх видів матеріального забезпечення відповідно до змісту договору. При укладенні договору довічного утримання сторони повинні ви­значити всі види матеріального забезпечення, обсяг, способи та фор­ми. За загальним правилом має бути визначено вид і кількість хар­чування - скільки разів на добу, калорійність та інше. Оскільки да­ний договір передбачає можливість догляду, то сторони мають чітко визначити, в чому саме полягатиме такий догляд. Необхідно також у договорі довічного утримання визначити умови, форми, спосо­би догляду, їх періодичність, якість та зміст. Якщо у договорі визначено, що відчужувач потребує медичного обслуговування, то треба вказати, якого саме - загального чи спеціального, які ліки необхідні, їх кількість і приблизна вартість. Довічне утримання може надаватися у чітко визначеній грошовій сумі, черговість виплат грошових сум повинна бути визначена в до­говорі. Набувач може надати будь-яку необхідну допомогу, яка потрібна відчужувачу.

Деякі види утримання чи матеріального забезпечення не можна чітко визначити заздалегідь при укладенні договору. Сторонам може бути невідомо наперед, який догляд потріб­ний, чи визначити обсяг необхідної допомоги, яка буде потріб­на відчужувачеві через деякий час у процесі чинності договору.

У разі виникнення спору, його потрібно вирішувати, керу­ючись засадами розумності та справедливості, враховуючи стан відчужувача та необхідні витрати набувача.

Передбачено можливість надання ритуальних послуг, але навіть у випадку, коли ця умова в договорі не вказана, набу­вач не звільняється від цього обов’язку. У випадку, коли частина майна відчужувача належить спадкоємцям за законом або заповітом, витрати на поховання мають бути розподілені між спадкоємцями та набувачем.

Згідно Цивільного кодексу України набувач не має права до настання смерті відчужувача продавати, дарувати, міняти майно, передане за договором довічного утримання, укладати щодо нього договір застави, передавати його у власність іншій особі.

Увага! Пошкодження або втрата майна, яке було передане на­бувачеві за договором довічного утримання, не дає підстав для при­пинення чи зменшення обсягу його обов’язків перед відчужувачем.

Майно, що належить подружжю на праві спільної сумісної власності, також може бути відчужено за договором довічного утримання. При цьому у разі смерті одного із співвласників май­на, що було відчужене на підставі договору довічного утримання, обсяг зобов’язань набувача відповідно зменшується.

Увага! Право власності набувача обмежене, оскільки він не має права до смерті відчужувача продавати, дарувати, міняти, передавати це майно в заставу або у власність іншій особі на під­ставі іншого правочину.

Кредитори набувача не мають права отримати майно набувача, передане за договором довічного утримання, протягом життя від- чужувача. Із правом власності на майно до набувача переходить і ризик випадкової загибелі речі. Випадкова загибель майна не зві­льняє набувача від обов’язків, покладених на нього договором.