Печать
PDF

6. Що саме підлягає відшкодуванню?

Posted in Гражданское право - Відшкодування шкоди (Л.М. Горбунова, С.В. Богачов)

6. Що саме підлягає відшкодуванню?

Законодавством передбачено наступні види відшкодування:

1)  заробітку та інших грошових доходів, які громадянин втра­тив внаслідок незаконних дій правоохоронних органів;

2)  майна (в тому числі грошей, грошових вкладів і відсотків по них, цінних паперів та відсотків по них, часток у статутному фон­ді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибутку, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфіскованого або зверненого в доход держави судом, вилученого органами дізнання чи досудового слідства, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майна, на яке накладено арешт;

3)   штрафів, стягнутих на виконання вироку суду, судових ви­трат та інших витрат, сплачених громадянином;

4)    сум, сплачених громадянином у зв’язку з наданням йому юридичної допомоги;

5)  моральної шкоди.

Розглянемо більш детально кожний із видів шкоди, які підля­гають відшкодуванню.

Найбільш поширеним видом втрат, які підлягають від­шкодуванню, є заробіток та інші грошові доходи, які особа втратила внаслідок незаконних дій правоохоронних органів.

Зокрема законодавством заробітна плата визначається як ви­нагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яка за тру­довим договором виплачується працівникові за виконану ним роботу; а інші витрати, - як суми, стягнуті з громадянина на ви­конання вироку в частині задоволеного цивільного позову, суми, внесені ним на відшкодування матеріальної шкоди добровільно або примусово, а також суми, витрачені на оплату проїзду за ви­кликами органів розслідування і суду та найом жилого приміщен­ня.

Втрата заробітку та інших доходів громадян підлягає відшко­дуванню за час:

-  тримання під вартою,

-  відбування покарання або адміністративного стягнення у ви­гляді арешту чи виправних робіт,

-  відсторонення від посади за постановою слідчого або проку­рора,

-   перебування на стаціонарній судово-психіатричній експер­тизі,

-   відсутності на роботі у зв’язку з викликом громадянина до органів розслідування або суду як підозрюваного, підсудного, об­винуваченого,

-  працевлаштування в межах 3-місячного строку до прийняття адміністрацією підприємства, установи, організації рішення з цьо­го питання у встановлений місячний строк,

-     між проголошенням виправдувального вироку і вступом його у законну силу.

Незалежно від способу відшкодування шкоди, на вимогу по­терпілого вона відшкодовується у повному обсязі, включаючи і неодержані доходи.

Розмір заробітку та інших грошових доходів, які Вами втраче­но внаслідок незаконних дій правоохоронних органів, і, які підля­гають відшкодуванню, визначається з урахуванням заробітку, не одержаного за час відсторонення від роботи (посади), за час від­бування кримінального покарання чи виправних робіт.

Розмір шкоди громадянинові, який відбував виправні роботи за місцем роботи або в інших місцях, обчислюється у вигляді сум, відрахованих з заробітної плати на виконання вироку або ухвали суду чи постанови судді. При заліку заробітку громадянина, який відбував покарання в місцях позбавлення волі, враховується тіль­ки та його частина, яка нарахована йому після відрахування ви­трат на утримання виправно-трудових установ.

Необхідно мати на увазі! Оскільки законом закріплюється принцип повного відшкодування збитків, слід виходити з того, що збитки (пряма та упущена вигода) підлягають відшкодуванню з урахуванням офіційного індексу інфляції. Відповідні індекси роз­раховуються Державним комітетом статистики України та щомі­сяця публікуються, зокрема у газеті “Урядовий кур’єр”.

Як здійснюється відшкодування майна, конфіскованого або зверненого в доход держави судом, вилученого органами дізнання чи досудового слідства, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майна, на яке на­кладено арешт?

Майно, конфісковане або звернене в доход держави судом, ви­лучене, а також майно, на яке накладено арешт, повинно бути по­вернуто Вам в натурі тією установою або органом, у якого воно знаходиться. Таке повернення повинно бути здійснено у місячний термін з дня звернення громадянина або його спадкоємців до від­повідних органів, якщо воно відбулось протягом шести місяців після направлення їм повідомлення про право на відшкодування шкоди (детальніше це питання розглядається далі).

Пересилка або доставка майна провадиться також за рахунок цих органів.

Трапляються випадки, коли в результаті проходження певного проміжку часу майно, яке було звернене в дохід держави, конфіс­коване тощо може бути знищене, втрачене, пошкоджене, передане на платній чи безоплатній основі підприємствам, установам, орга­нізаціям.

У першому випадку, тобто коли майно було знищене, втраче­не або пошкоджене під час знаходження у розпорядженні органу дізнання, попереднього слідства, прокуратури чи суду, з вимогою про відшкодування вартості майна Ви маєте право звернутися до цих органів. Крім того, якщо неможливість повернення майна в натурі виникла після передачі його фінансовому органу, Вам необ­хідно звернутись до цього органу.

Із вимогою щодо повернення майнових цінностей до вказаних органів Ви маєте право звернутися протягом шести місяців після направлення Вам повідомлення про право на відшкодування шко­ди.

Можуть також трапитись випадки, коли вимога про повернен­ня майна або відшкодування його вартості у безспірному порядку не задоволена. Крім того, Ви можете не погодитись з рішенням, прийнятим з цього питання органами дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду чи фінансового органу. В таких випад­ках Ви маєте право звернутися до суду в порядку позовного про­вадження.

При відмові суду у позові про відшкодування вартості зни­щеного, втраченого чи пошкодженого майна за рахунок коштів органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури або суду вона відшкодовується відповідним фінансовим органом у поряд­ку, встановленому Положенням про застосування Закону України „Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові не­законними діями органів дізнання, попереднього слідства, проку­ратури і суду” (детальніше це питання розглядається далі).

Вартість майна у цьому випадку визначається за цінами, що діють на момент прийняття рішення про відшкодування шкоди.

У другому випадку, тобто коли повернення майна в натурі не­можливе за рахунок підприємств, установ, організацій, яким воно було передано безоплатно, відшкодовується його вартість.

У випадку, коли таке майно було передано підприємствам, установам, організаціям на безоплатній основі та якщо на момент відшкодування шкоди це підприємство, установа, організація лік­відовано, або в них недостатньо коштів для відшкодування шко­ди, вартість майна (частина вартості) відшкодовується за рахунок державного бюджету.

У першому з цих випадків Ви маєте право звернутися до фі­нансового органу за місцем свого проживання з вимогою про від­шкодування Вам повної вартості майна, а в другому випадку - тієї частини його вартості, яку підприємство, установа чи організація не в змозі йому сплатити внаслідок недостатності у них коштів. У разі незгоди з рішенням фінансового органу Ви можете оспорити його в суді.

Якщо ж майно було передано підприємствам, установам, ор­ганізаціям за плату, то питання відшкодування його вартості за Вашою вимогою вирішує фінансовий орган, якщо кошти за майно надійшли до державного бюджету, або інший орган, що одержав кошти за це майно.

Як повернути втрачене житло?

Конституцією України (статтею 47) передбачається, що ко­жен має право на житло. Однак кримінальним законодавством в окремих випадках передбачається позбавлення особи належного їй житла, як-то у випадках конфіскації його відповідно до вироку суду за вчинення корисливих злочинів тощо.

У разі здійснення незаконних дій правоохоронними, судовими органами, внаслідок чого громадянин був позбавлений житла, за­конодавством передбачається наступний порядок відшкодування завданої шкоди.

У цьому випадку Вам необхідно звернутись до місцевих ор­ганів виконавчої влади і місцевого самоврядування щодо повер­нення Вам раніше займаного приміщення, втраченого внаслідок незаконного засудження. Вказані органи в місячний строк з дня звернення повинні повернути Вам таке приміщення.

Якщо ж таке повернення є неможливим (наприклад будинок знесений або перебудований в нежилий, після капітального ре­монту жиле приміщення, яке Ви займали, більше не існує або воно суттєво зменшено в розмірі, жиле приміщення у встановленому законом порядку надано іншому громадянинові тощо), зазначені органи повинні надати Вам поза чергою протягом шести місяців з дня Вашого звернення в тому ж населеному пункті рівноцінне впорядковане жиле приміщення з урахуванням складу сім’ї та ді­ючих норм жилої площі.

Якщо зазначене житло не збереглося в натурі і Ви відмовляє­тесь від надання Вам рівноцінного жилого приміщення з безоплат­ною передачею у власність, Вам має бути відшкодована вартість жилого будинку, квартири, інших споруд.

Пам’ятайте!

Вартість втраченого житла відшкодовується виходячи з рин­кових цін, що діють на момент звернення громадянина про від­шкодування шкоди.

У такому випадку Ви маєте право звернутися до фінансового органу за місцем свого проживання з вимогою про відшкодування повної вартості майна.

Якщо внаслідок незаконних дій правоохоронних, судових органів Ви втратили роботу?

Конституцією України (стаття 43) передбачено, що кожен має право на працю. Разом з тим, незаконне притягнення до кримі­нальної відповідальності може призвести до втрати громадянином місця роботи, а також втрати довіри до нього тощо.

У разі, якщо Вас було звільнено з роботи (посади) у зв’язку з незаконним засудженням, або відсторонено від посади у зв’язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, Вам повинна бути надана колишня робота (посада).

Якщо ж об’єктивно існують фактори, що унеможливлюють таке повернення, Вам має бути надано державною службою за­йнятості іншу підходящу роботу. До таких причин можна віднести ліквідацію підприємства, установи, організації, скорочення поса­ди, втрату довіри до працівника, який безпосередньо обслуговував грошові або товарні цінності, внаслідок вчинення ним винних дій, скоєння працівником, який виконував виховні функції, амораль­ного проступку, несумісного з продовженням даної роботи, а та­кож наявність інших, передбачених законом підстав, що перешко­джають поновленню на роботі (посаді).

Робота (посада) повинна бути Вам надана не пізніше місячно­го терміну з дня звернення, якщо воно надійшло протягом трьох місяців з моменту набрання законної сили виправдувальним виро­ком або винесення постанови (ухвали) про закриття кримінальної справи за відсутністю події злочину, відсутністю у діянні складу злочину або недоведеності Вашої участі як обвинуваченого у вчи­ненні злочину.

У таких випадках запис про звільнення з роботи (посади), зро­блений у трудовій книжці, визнається недійсним.

Ви маєте право вимагати від власника або уповноваженого ним органу видачі дублікату трудової книжки без запису, який ви­знано недійсним. Такий дублікат має бути виданий Вам у триден­ний термін.

Слід звернути увагу і на те, що термін перебування під вар­тою, термін відбуття покарання, а також час, протягом якого Ви не працювали у зв’язку з незаконним відстороненням від роботи (по­сади), повинен бути зарахованим як до загального трудового ста­жу, так і до стажу роботи за спеціальністю, стажу державної служ­би, безперервного стажу.

Трудовий стаж, обчислений із зарахуванням вищевказаних пе­ріодів, враховується при наданні працівникам різних пільг і пере­ваг, в тому числі при призначенні пенсій і допомоги по державно­му соціальному страхуванню.

Якщо ж Вам відмовлено у поновленні на роботі або таке питання залишається невирішеним упродовж більше як місяця з дня Ва­шого звернення, Ви, відповідно до норм законодавства про пра­цю, маєте право у місячний термін звернутися до суду з позовом про поновлення на роботі.

Варто наголосити на тому, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах періоди перебування під вартою, відбуття по­карання, а також час, протягом якого громадянин не працював у зв’язку з незаконним відстороненням від роботи (посади), на ви­бір громадянина, який звернувся за пенсією, прирівнюються до роботи, яка передувала незаконному засудженню чи незаконному притягненню до кримінальної відповідальності або яку він мав після звільнення від кримінальної відповідальності чи після від­бування покарання.

Пам’ятайте!

Якщо вимога про поновлення трудових, пенсійних і житлових прав, які розглядались вище, не задоволена або Ви не згодні з прийнятим рішенням, Ви вправі звернутися до суду в порядку позовного провадження.

Якщо Ваші права захищалися адвокатом чи іншою особою, яка має на це право, то необхідно знати і порядок відшкоду­вання сум, сплачених у зв’язку з наданням Вам юридичної до­помоги.

Кожен громадянин має право на правову допомогу. Цей кон­ституційний принцип найчастіше реалізується ним у випадках, коли він стикається з провадженням щодо нього правоохоронни­ми, судовими органами кримінально-процесуальних дій. В разі, коли громадянин був підданий притягненню до кримінальної від­повідальності як обвинувачений, взяттю і триманню під вартою тощо, він найчастіше звертається за правовою допомогою.

Якщо є наявними умови, за яких настає право на відшкодуван­ня шкоди, завданої незаконними діями, рішенням чи бездіяльніс­тю у сфері правосуддя, Вам повинні бути повернені суми, сплачені у зв’язку з наданням юридичної допомоги. До цих сум відносять­ся суми, сплачені Вами адвокатському об’єднанню (адвокату) за участь адвоката у справі, а також внесені Вами в рахунок оплати витрат адвоката у зв’язку з поїздками у справі тощо.

Останнім часом все більшого інтересу у громадян набуває питання відшкодування моральної шкоди, тому необхідно знати порядок її відшкодування.

Так, відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до по­рушення його нормальних життєвих зв’язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні грома­дянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвели до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, ін­ших негативних наслідків морального характеру.

Заяву про відшкодування моральної шкоди, завданої незакон­ними діями органів дізнання, досудового слідства чи прокуратури, на власний вибір Ви можете подати до суду за місцем Вашого про­живання або за місцезнаходженням відповідного органу дізнання, досудового слідства чи прокуратури.

Необхідно зазначити, що відповідно до загальних підстав ци­вільно-правової відповідальності обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шко­ди в судах підлягають:

-     наявність такої шкоди,

-     протиправність діяння її заподіювача,

-     наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з’ясувати, чим підтверджується факт заподіяння Вам моральних чи фізичних страждань або втрат не- майнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяль­ністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі Ви оцінюєте заподіяну Вам шкоду та з чого Ви при цьому виходите, а також інші обставини, що мають значення для вирі­шення спору.

Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слід­ством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебуван­ня під слідством чи судом.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд ви­значає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, ду­шевних, психічних тощо), яких Ви зазнали, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуван­ням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров’я потер­пілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

У випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди ви­значаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів грома­дян, суд при вирішенні цього питання виходить з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму до­ходів громадян, що діють на час розгляду справи.

Якщо Ви у зв’язку з незаконним засудженням були позбавлені військових або інших звань, а також державних нагород, Вам по­винні бути поновлені звання і повернені нагороди.

У разі смерті громадянина право на відшкодування шкоди у всіх перелічених вище випадках (заробітку та інших грошових доходів, майна, штрафів, стягнутих на виконання вироку суду, судових витрат та інших витрат, сплачених громадянином; сум, сплачених громадянином у зв’язку з наданням йому юридичної допомоги), крім заподіяння моральної шкоди переходить до його спадкоємців.