Печать
PDF

3. За вчинення яких протиправних діянь правоохорон­них і судових органів передбачається відшкодування шко­ди?

Posted in Гражданское право - Відшкодування шкоди (Л.М. Горбунова, С.В. Богачов)

3. За вчинення яких протиправних діянь правоохорон­них і судових органів передбачається відшкодування шко­ди?

До таких діянь Цивільним кодексом України віднесено:

1)   незаконне засудження;

2)   незаконне притягнення до кримінальної відповідальності;

3)   незаконне застосування як запобіжного заходу тримання під вартою;

4)   незаконне застосування як запобіжного заходу підписки про невиїзд;

5)   незаконне затримання;

6)   незаконне накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

Розглянемо окремі особливості перелічених дій.

Засудження. Засудженою визнається фізична особа, стосов­но якої має місце відповідний вирок суду. Вироком вважається рі­шення суду про винність або невинність підсудного у скоєнні зло­чину і застосування або незастосування до нього покарання. Адже особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду (ст. 62 Конституції України). Необхідними елементами вироку є його законність і обґрунтованість; постановлення ім’ям України; мотивованість (обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і постановляється лише при умові, коли в ході судо­вого розгляду винність підсудного у вчиненні злочину доведена); дотримання процедури складання вироку.

Притягненим до кримінальної відповідальності визнається громадянин, стосовно якого органами дізнання, попереднього (до- судового) слідства, прокуратури винесена постанова про притяг­нення як обвинуваченого.

Обвинувачення повинно бути пред’явлено не пізніше двох днів з моменту винесення слідчим постанови про притягнення да­ної особи як обвинуваченого і в усякому разі не пізніше дня явки обвинуваченого або його приводу.

Застосування як запобіжного заходу підписки про невиїзд чи тримання під вартою. Підписка про невиїзд полягає у віді­бранні від підозрюваного або обвинуваченого письмового зобов’я­зання не відлучатися з місця постійного проживання або з місця тимчасового знаходження без дозволу слідчого. Підозрюваному або обвинуваченому при відібранні від нього підписки про невиїзд повинно бути оголошено, що в разі її порушення вона може бути замінена більш суворим запобіжним заходом.

Взяття під варту як запобіжний захід застосовується в пере­важній більшості випадків в справах про злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки.

Затримання. Процесуальний захід у виді затримання може застосовуватись органами дізнання щодо особи, підозрюваної у вчиненні злочину, за який може бути призначено покарання у ви­гляді позбавлення волі, лише при наявності однієї з таких підстав:

1) коли цю особу застали при вчиненні злочину або безпосеред­ньо після його вчинення;

2) коли очевидці, в тому числі й потер­пілі, прямо вкажуть на дану особу, що саме вона вчинила злочин;

3) коли на підозрюваному або на його одягу, при ньому або в його житлі буде виявлено явні сліди злочину.

При наявності інших да­них, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні злочину, її може бути затримано лише в тому разі, коли ця особа намагалася втекти, не має постійного місця проживання, або не встановлено особи підозрюваного. У кожному випадку затримання особи, під­озрюваної у вчиненні злочину, орган дізнання зобов’язаний склас­ти протокол і роз’яснити підозрюваному права мати побачення із захисником з моменту затримання.

Накладення адміністративного стягнення у вигляді аре­шту чи виправних робіт. Адміністративний арешт установлю­ється і застосовується лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень на строк до п’ятнадцяти діб. Ад­міністративний арешт призначається місцевим судом (суддею). Такий арешт не може застосовуватись до окремих категорій осіб, як-то вагітних жінок, осіб, які не досягли вісімнадцяти років, інва­лідів першої і другої груп тощо.

Виправні роботи застосовуються на строк до двох місяців з відбуванням їх за місцем постійної роботи особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, і з відрахуванням до двадцяти процентів її заробітку в доход держави. Виправні роботи також призначаються місцевим судом (суддею).

Законом України “Про порядок відшкодування шкоди, завда­ної громадянинові незаконними діями органів дізнання, попере­днього слідства, прокуратури і суду” перелік незаконних дій пра­воохоронних та судових органів, наведених в Цивільному кодексі України розширюється та певним чином деталізується, зокрема до переліку додаються наступні протиправні дії:

-     незаконне проведення в ході розслідування чи судового роз­гляду кримінальної справи обшуку, виїмки;

-     незаконне накладення арешту на майно;

-     незаконне відсторонення від роботи (посади) та інших про­цесуальних дій, що обмежують права громадян;

-     незаконна конфіскація майна;

-     незаконне накладення штрафу;

-     незаконне проведення оперативно-розшукових заходів.

Необхідно пам’ятати!

У всіх вище перелічених випадках та в разі проведення ін­ших процесуальних дій, що обмежують Ваші права, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини по­садових осіб органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.