ГЛАВА 86 СПАДКУВАННЯ ЗА ЗАКОНОМ

Стаття 1258. Черговість спадкування за законом

1. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

2. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спад­кування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків,
установлених статтею 1259 цього Кодексу.

1. Спадкування за законом здійснюється за відсутності заповіту, а також за наявнос­ті заповіту, якщо останній не охоплює всієї спадщини. Цивільний кодекс послідовно проводить принцип почергового отримання права на спадкування. Винятки із цього принципу встановлені ст. 1259 ЦК.

Стаття 1259. Зміна черговості одержання права на спадкування

1. Черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укла­деним після відкриття спадщини. Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов'язкову частку у спадщині.

2. Фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішен­ням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через по­хилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

1. Спадкоємці за законом мають право укласти договір про зміну черговості одер­жання спадкоємцями права на спадкування. Такий договір може бути укладений після відкриття спадщини. Порушення цієї вимоги є підставою для визнання договору не­дійсним судом. Такою підставою може бути також порушення договором про зміну черговості отримання права на спадкування спадкоємця, який не брав участі в цьому
договорі. Порушення таким договором прав особи, що має право на обов'язкову частку у спадщині, є самостійною підставою для визнання такого договору недійсним, хоча б цей спадкоємець і брав участь в укладенні такого договору.

2. Особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг та яка впродовж тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані, може звернутись до суду з позовною заявою про визнання її права на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування.

Стаття 1260. Спадкування усиновленими та усиновлювачами

1. У разі спадкування за законом усиновлений та його нащадки, з одного боку, та усиновлювач і його родичі — з другого, прирівнюються до родичів за походжен­ням.

2. Усиновлений та його нащадки не спадкують за законом після смерті батьків усиновленого, інших його родичів за походженням по висхідній лінії.

Батьки усиновленого та інші його родичі за походженням по висхідній лінії не спадкують за законом після смерті усиновленого та його нащадків.

3. Якщо за рішенням суду про усиновлення збережений правовий зв'язок між усиновленим та його бабою, дідом, братом та сестрою за походженням, то у разі смерті його баби,  діда за походженням усиновлений має право на спадкування
за правом представлення, а у разі смерті його брата, сестри за походженням — має право на спадкування як спадкоємець другої черги.

У разі смерті усиновленого його баба, дід, брат, сестра за походженням, з якими був збережений правовий зв'язок, спадкують на загальних підставах.

1. Усиновлення породжує між усиновлювачем та усиновленою особою правовий зв'язок, передбачений законом стосовно правовідносин між батьками та дітьми (ст. 207 СК [28]). З моменту здійснення усиновлення припиняються особисті і майнові права та обов'язки між батьками (за походженням) та особою, що усиновлена, а також між нею та іншими її родичами за походженням (ч. 1 ст. 232 СК). Тому усиновлені та їх нащадки не можуть спадку вати за батьками та іншими родичами за походженням. У свою чергу, батьки та інші родичі за походженням не можуть спадкувати після смерті усиновленого та його нащадків. Разом з тим ст. 232 СК передбачає можливість збере­ження прав та обов'язків між усиновленою особою та її батьками та іншими родичами за походженням у таких випадках:

1)         при усиновленні дитини однією особою за рішенням суду можуть бути збережені правовідносини між усиновленою особою та одним із батьків (матір'ю, якщо усиновлювачем є чоловік; батьком, якщо усиновлювачем є жінка) (абзац другий ч. 1 ст. 232 СК);

2)    баба, дід з ббку того із батьків усиновленого, який (один із батьків) помер або визнаний недієздатним, рідні брати і сестри (за походженням) дитини, що усинов­лена, мають правої подати до суду заяву про збереження між ними та дитиною, що усиновлена, правового зв'язку, якщо після смерті одного із батьків дитини або ви­знання його недієздатним другий із батьків дитини вступив у повторний шлюб і його
дружина, чоловік у повторному шлюбі бажають усиновити дитину (абзац перший ч. 2 ст. 232 СК [28]).

З урахуванням збереження правових зв'язків усиновленого з бабою, дідом, рід­ними братами і сестрами (за походженням) ч. З ст. 1260 ЦК передбачає можливість спадкування між родичами за походженням, які зберегли правовий зв'язок (усинов­лені спадкують після баби та діда за правом представлення, спадкують за рідними братами і сестрами за походженням як спадкоємці другої черги; баба, дід, рідні брати і сестри за походженням спадкують після усиновленого як після внука, рідного брата (сестри)).

Збереження правового зв'язку між батьком, матір'ю (за походженням) усиновле­ного та усиновленим відповідно до абзацу другого ч. 1 ст. 232 СК є підставою для спадкування усиновленим після матері, батька (за походженням) та спадкування батьком, матір'ю (за походженням) після усиновленого та іншими родичами за по­ходженням.

Стаття 1261. Перша черга спадкоємців за законом

1. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

1. До спадкоємців першої черги належать: 1) діти спадкодавця, в тому числі уси­новлені, незалежно від віку. Спадкоємцями першої черги є також діти спадкодавця, зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті; 2) той із подружжя, який пережив спадкодавця. При цьому факт перебування у шлюбі визначається на день відкриття спадщини. Відповідно до ст. 114 СК у разі розірвання шлюбу державним органом реєстрації актів цивільного стану шлюб припиняється у день винесення цим органом відповідної постанови. У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. У разі визнання шлю­бу недійсним він є недійсним з моменту його державної реєстрації (ст. 44 СК). Тому спадкування одним із подружжя, який пережив іншого, неможливе у разі визнання шлюбу недійсним; 3) батьки померлого, в тому числі усиновлювачі.

Стаття 1262. Друга черга спадкоємців за законом

1. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

1. До другої черги спадкоємців за законом належать баба і дід як з боку батька, так і з боку матері, а також рідні брати і сестри. Відповідно до ч. 1 ст. 259 СК рідними є як повнорідні, так і неповнорідні брати і сестри. Повнорідні брати і сестри мають спільних батьків. У неповнорідних братів і сестер спільним є тільки один із батьків.

Стаття 1263. Третя черга спадкоємців за законом

1. У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.

1. Рідні дядько і тітка спадкодавця мають право на спадкування в третю чергу. Рідними дядьком і тіткою вважаються повнорідні і неповнорідні брати і сестри батька та матері спадкодавця.

Стаття 1264. Четверта черга спадкоємців за законом

1. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщи­ни.

1. Особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, є спадкоємцями четвертої черги.  При цьому не має значення факт утримання спадкодавцем осіб,  які спадкують  у четверту чергу, чи навпаки.

2. Сім'ю відповідно до ч.  2 ст. З  СК складають особи,  які спільно прожива­ють,  пов'язані спільним побутом,  мають взаємні права та обов'язки.   Ці права та обов'язки не обов'язково мають бути обов'язками щодо взаємного утриман­ня.   Вони  можуть  бути  цивільно-правовими,   наприклад,   пов'язаними  із при­дбанням,  у тому числі створенням спільною працею об'єктів спільної сумісної власності.

Стаття 1265. П'ята черга спадкоємців за законом

1. У п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня спорід­нення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

2. У п'яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадко­давця, які не були членами його сім'ї.

Утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була чле­ном сім'ї спадкодавця, але не менш як п'ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування.

1. Цивільний кодекс 2003 р. значно розширив коло спадкоємців за законом, визнав такими родичів спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближнього ступеня споріднення усувають від права спадкуван­ня родичів подальшого ступеня споріднення. Спробуємо прорахувати ступінь споріднення на прикладах. При цьому слід мати на увазі, що визначати сту­пінь споріднення між спадкодавцем та спадкоємцями першої —третьої черги не­має ніякого сенсу, і це є навіть некоректним. Визначати ступінь споріднення слід тільки стосовно спадкоємців п'ятої черги.

У шостому ступені споріднення з померлим (14) перебуває особа, позначена числом 12 (при визначенні ступеня споріднення не враховується народження померлого, але враховуються народження осіб, позначених числами 10, 6, 3, 4, 8, 12). Особа, позна­чена числом 16, перебуває з померлим у сьомому ступені споріднення (при визначенні ступеня споріднення не враховується народження померлого (14), але враховується народження осіб, позначених числами 10, 6, 3, 4, 8, 12, 16). Дочка (10) перебуває з сином (16) у випадку спадкування у шостому ступені споріднення.

2. Утриманці спадкодавця, які не були членами його сім'ї, спад кують за законом поряд із спадкоємцями п'ятої черги, які спадкують, а за відсутності родичів п'ятого ступеня споріднення — спадкують усю спадщину. Утриманці визначаються як не­повнолітні або непрацездатні особи, які не були членами сім'ї спадкодавця (а тому не належать до четвертої черги спадкоємців за законом), але не менш як п'ять років одержували від нього матеріальну допомогу, що була для них єдиним або основним джерелом засобів до існування. Непрацездатними особами відповідно до цієї статті слід визнавати осіб, які впродовж зазначених п'яти років і на день відкриття спад­щини були інвалідами або мали право на пенсію за віком. Не належать до категорії непрацездатних особи, що мають право на пенсію за віком на пільгових умовах або на пенсію, яка не визначається законом як пенсія за віком.

Основне джерело засобів до існування слід розуміти як таке, доходи з якого переви­щують половину засобів до існування, які отримував утриманець за життя спадкодавця впродовж не менш як п'яти років до смерті спадкодавця.

Стаття 1266. Спадкування за правом представлення

1. Внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час від­криття спадщини.

2. Прабаба, прадід спадкують ту частку спадщини, яка б належала за законом їхнім дітям (бабі, дідові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

3. Племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за за­коном їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

4. Двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

5. Якщо спадкування за правом представлення здійснюється кількома особами, частка їхнього померлого родича ділиться між ними порівну.

6. При спадкуванні по прямій низхідній лінії право представлення діє без обме­ження ступеня споріднення.

1. Цивільний кодекс 2003 р. розширив не тільки коло спадкоємців до родичів шостого ступеня споріднення, а й коло осіб, що мають право на спадкування за пра­вом представлення. Частина 1 ст. 1266 ЦК визнає право на спадкування за правом представлення за внуками і правнуками спадкодавця. Але цими родичами не об­межується коло осіб, які можуть спадкувати за правом представлення. Відповідно до ч. 6 ст. 1266 ЦК право представлення по прямій низхідній лінії здійснюється без обмеження ступеня споріднення. Отже діти, внуки і правнуки правнуків спад­
кодавця також можуть спадкувати за правом представлення за наявності умов для спадкування за правом представлення.

2. Баба і дід спадкодавця належать до другої черги спадкоємців за законом. За ними право на спадкування за правом представлення у разі смерті батька (матері) спадкодавця не визнається. Але прабаба і прадід спадкодавця можуть спадкувати за правом представлення ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім ді­тям (бабі і дідові спадкодавця), якби вони були живими на час смерті спадкодавця.
У такий спосіб законодавець надає прабабі і прадіду можливість спадкувати разом із спадкоємцями другої черги. Але їх частка у спадщині відповідно зменшується, оскільки вони спадкують частку, що належала б за законом їхнім дітям (бабі і ді­дові спадкодавця).

3. Племінники спадкодавця не належать до будь-якої черги спадкоємців за зако­ном. Але вони спадкують за правом представлення своїх матері, батька (сестри, брата спадкодавця), які за умови, якби вони були живими на час відкриття спадщини, були б спадкоємцями другої черги.

4. Тітка і дядько спадкодавця належать до третьої черги спадкоємців за законом. Якщо вони на день смерті спадкодавця не є живими, їх діти (двоюрідні брати і сестри спадкодавця) спадкують разом із спадкоємцями третьої черги за правом представлен­ня.

Стаття 1267. Розмір частки у спадщині спадкоємців за законом

1. Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

2. Спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.

3. Спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.

1. Частки всіх спадкоємців за законом у спадщині (її частині, що спадкуються за за­коном) є рівними. Ці частки усною угодою між відповідними спадкоємцями можуть змінюватись. Лише у випадках, коли це стосується нерухомого майна або транспорт­них засобів, зазначена угода має оформлятись письмово і посвідчуватись нотаріально. Така угода може укладатись у межах строку для прийняття спадщини. Після цього зміна часток у праві на майно, що входило до складу спадщини, можливе на підставі відповідних цивільно-правових угод.