§ 2. ПРОКАТ

 

Стаття 787.   Договір прокату

1. За договором прокату наймодавець, який здійснює підприємницьку діяльність з передання речей у найм, передає або зобов'язується передати рухому річ наймачеві у користування за плату на певний строк.

2. Договір прокату є договором приєднання. Наймодавець може встановлювати типові умови договору прокату. Типові умови договору прокату не можуть порушу­вати прав наймачів, встановлених законом.

Умови договору прокату, які погіршують становище наймача порівняно з тим, що встановлено типовими умовами договору, є нікчемними.

3. Договір прокату є публічним договором.

1. Положення Цивільного кодексу, що регулюють відносини з приводу прокату, не визначають, якими ж нормативно-правовими актами мають регулюватись ці від­носини. Не додають ясності і положення ч. 2 ст. 759 ЦК («законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди)») та ч. З ст. 760 ЦК («особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Ко­дексом та іншим законом»). Стосовно фізичних осіб, які укладають договори прокату для власних побутових потреб, слід визнати можливість регулювання відносин щодо прокату актами Кабінету Міністрів, якому надане повноваження затверджувати пра­вила побутового обслуговування (ст. 20 Закону «Про захист прав споживачів» [186]). Що стосується Порядку надання у тимчасове користування громадянам предметів культурно-побутового призначення та господарського вжитку [401], то з введенням в дію нового Цивільного кодексу вони не підлягають застосуванню. Це підтверджується вказуванням у ч. 2 ст. 787 ЦК на те, що типові умови договору прокату не можуть суперечити закону (і тільки). Натомість наймодавцеві надане право встановлювати типові умови договору прокату. Оскільки ч. 2 ст. 787 ЦК визнає договір прокату договором приєднання, наймодавця слід визнати зобов'язаним розробляти типові умови договору прокату, що виконують роль формулярів або інших стандартних форм (за термінологією ч. 1 ст. 634 ЦК).

У відповідній частині на відносини щодо прокату поширюється чинність Правил роздрібної торгівлі, прокату примірників аудіовізуальних товарів, фонограм, відео­грам, комп'ютерних програм, баз даних [276].

2. Із ч. 2 ст. 787 ЦК можна зробити висновок про те, що типові умови договорів прокату, що встановлюються наймодавцями, є нормативними актами, які не можуть порушувати прав наймачів, встановлених законом. При правозастосуванні типові умови як нормативні акти повинні оцінюватись на предмет їх відповідності закону. За наявності невідповідності вони не повинні застосовуватись. Умови конкретного до­говору прокату, які погіршують становище наймача порівняно з тим, що встановлено типовими умовами договору, є нікчемними частинами правочину (ст. 217 ЦК).

 

Стаття 788.   Предмет договору прокату

1. Предметом договору прокату є рухома річ, яка використовується для задо­волення побутових невиробничих потреб.

2. Предмет договору прокату може використовуватися для виробничих потреб, якщо це встановлено договором.

1. Предметом прокату може бути рухома річ, яка звичайно використовується для задоволення побутових невиробничих потреб. При визначені прокату в ч. 1 ст. 788 ЦК не зазначається на те, що предметом прокату може бути «лише (тільки)» рухома річ. Проте за визначенням договору прокату, що наводиться у ст. 787 ЦК, нерухомі речі предметом договору прокату бути не можуть. Це правило відповідає уявленню про прокат, що склалось. Можна стверджувати, що, наприклад, гараж використовується для побутових потреб, але говорити про надання гаражів на умовах прокату не прийнято.

 

Стаття 789.   Плата за прокат речі

1. Плата за прокат речі встановлюється за тарифами наймодавця.

1. Оскільки договір прокату є договором про приєднання (ч. 2 ст. 787 ЦК), най-модавець встановлює всі істотні умови договору прокату, в тому числі і тариф.

 

Стаття 790.   Право наймача на відмову від договору прокату

1. Наймач має право відмовитися від договору прокату і повернути річ наймодавцеві у будь-який час.

2. Плата за прокат речі, що сплачена наймачем за весь строк договору, зменшу­ється відповідно до тривалості фактичного користування річчю.

1. Незалежно від змісту типових умов договору прокату, встановлених наймодавцем, і умов конкретного договору, наймач вправі в будь-який час на власний розсуд розі­рвати договір прокату шляхом односторонньої відмови від нього. Відмова здійснюється у тій формі, в якій укладено договір прокату (ст. 654 ЦК).

2. Плата за прокат речі, хоч би вона була внесена наймачем попередньо, визнача­ється відповідно до тривалості фактичного користування річчю. «Відповідно» — це не обов'язково пропорційно, оскільки наймодавець не позбавлений права встановити тарифи, диференційовані за критерієм тривалості користування річчю на підставі до­говору прокату.

 

Стаття 791.   Особливості договору прокату

1. Наймач не має права на укладення договору піднайму.

2. Наймач не має переважного права на купівлю речі у разі її продажу наймодавцем.

3. Капітальний і поточний ремонт речі здійснює наймодавець за свій рахунок, якщо він не доведе, що пошкодження речі сталося з вини наймача.

1. Хоч стаття, що коментується, і має заголовок «Особливості договору прокату», все ж ч. 1 цієї статті іншими словами повторює ч. 1 ст. 774 ЦК, яка допускає піднайм лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Частина 1 ст. 791 ЦК забороняє піднайм, але ж за наявності згоди наймодавця передання предмету договору прокату в піднайм слід визнати припустимим. У договорі прокату припустимо відступити і від правила ч. 2 ст. 791 ЦК, яка виключає переважне право наймача на купівлю речі в разі її продажу наймодавцем, що передбачене загальним правилом ч. 2 ст. 777 ЦК. Що стосується ч. З ст. 791 ЦК, то відступати від неї, покладаючи на наймача обов'язок здій­снювати ремонт, хоча б поточний, не можна, оскільки це суперечило б ч. 2 ст. 787 ЦК.