ГЛАВА 38 ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ НА НАУКОВЕ ВІДКРИТТЯ

Стаття 457.   Поняття наукового відкриття

1. Науковим відкриттям є встановлення невідомих раніше, але об'єктивно існуючих закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу, які вносять докорінні зміни у рівень наукового пізнання.

1. Положення про право на наукове відкриття включені до Книги четвертої Ци­вільного кодексу, що озаглавлена «Право інтелектуальної власності». Назва глави 38 Цивільного кодексу також містить зазначення на право інтелектуальної власності. Але зміст цих положень свідчить про те, що зміст права інтелектуальної власності на нау­кове відкриття є вкрай обмеженим.

Відкриття може використовуватись будь-якою особою без одержання дозволу від ав­тора, наукової установи, в зв'язку з роботою в якій було зроблене наукове відкриття, чи іншої особи. Це відповідає і міжнародному праву, що не передбачає охорони пра­ва на відкриття як на об'єкт інтелектуальної власності. Проте слід враховувати, що Конвенція, яка засновує Всесвітню організацію інтелектуальної власності [15], в зміст поняття «інтелектуальна власність» включає і права, що відносяться до відкриттів (ст. 2). Правда, ця Конвенція не формулює положень щодо змісту права інтелектуаль­ної власності, а лише вирішує організаційні питання діяльності Всесвітньої організації інтелектуальної власності.

2. Розуміння категорії відкриття передбачає наявність спеціальних знань. Так, в Державний реєстр відкриттів Союзу РСР були внесені такі відкриття, як відкрит­тя явища вулканічної діяльності на Місяці, відкриття закономірності кристалізації (синтезу) алмазу із вуглецю.

Це мало що говорить юристу, що не має спеціальних знань. Тому треба враховувати, що Положення про відкриття, винаходи та раціоналізаторські пропозиції, що було чинним в Союзі РСР, не визнавало географічних, археологічних, палеонтологічних відкриттів, відкриттів родовищ корисних копалин, відкриттів у галузі суспільних наук. Неможливість визнання таких відкриттів об'єктами права інтелектуальної власності випливає також із ст. 457 ЦК.

Стаття 458.   Право на наукове відкриття

1. Автор наукового відкриття має право надати науковому відкриттю своє ім'я або спеціальну назву.

2. Право на наукове відкриття засвідчується дипломом та охороняється у поряд­ку, встановленому законом.

1. Стаття, що коментується, встановлює лише одне право автора відкриття — право присвоєння науковому відкриттю свого імені або спеціальної назви. Але це — не єдине право автора відкриття. Автор отримує також немайнове право на визнання його авто­ром відкриття, а також інші немайнові права, що встановлені ч. 1 ст. 423 ЦК.

2. Статте 458 ЦК передбачає засвідчення права на наукове відкриття дипломом. У 1978 р. було підписано Женевський договір про міжнародну реєстрацію наукових відкриттів. В Україні правила щодо реєстрації наукових відкриттів не встановлювались. Не встановлювався і порядок видачі дипломів, що засвідчують право на наукове від­криття. Це пов'язане перш за все з тим, що наукові відкриття робляться дуже рідко. Тому, коли в Україні в дев'яності роки двадцятого століття проводилось оновлення законодавства про інтелектуальну власність, правове регулювання відносин щодо нау­кових відкриттів не змінювалось.

3. Заявку на відкриття слід подати до Державного департаменту інтелектуальної власності, який і повинен провести експертизу, за наявності підстав — видати дип­лом.

4.  Стаття 458  ЦК не закріплює прямо за авторами відкриттів права на вина­городу. В Україні не є чинним Положення про відкриття,  винаходи і раціоналі­заторські пропозиції в частині,  що встановлює право авторів відкриттів на вина­городу. Зокрема, розмір винагороди, що встановлений цим Положенням, застосо­вуватись не може в зв'язку з тим, що в Україні не знаходяться в обігу карбованці Союзу РСР.