Стаття 410.   Права та обов'язки землекористувача

1. Землекористувач має право користуватися земельною ділянкою в повному об­сязі, відповідно до договору.

2. Землекористувач зобов'язаний вносити плату за користування земельною ді­лянкою, а також інші платежі, встановлені законом.

3. Землекористувач зобов'язаний ефективно використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення, підвищувати її родючість, застосовувати природоохоронні технології виробництва, утримуватися від дій, які можуть призвести
до погіршення екологічної ситуації.

1. Стаття, що коментується, встановлює найбільш загальні права та обов'язки ко­ристувача. Більш детально вони формулюються в ст. 95 — 96 ЗК.

Стаття 411.   Право землекористувача на відчуження права користування земель­ною ділянкою

1. Землекористувач має право на відчуження права користування земельною ді­лянкою для сільськогосподарських потреб, якщо інше не встановлено законом.

2. У разі продажу права користування земельною ділянкою власник цієї земельної ділянки має переважне перед іншими особами право на його придбання, за ціною, що оголошена для продажу, та на інших рівних умовах.

3. Землекористувач зобов'язаний письмово повідомити власника земельної ді­лянки про продаж права користування нею. Якщо протягом одного місяця власник не надішле письмової згоди на купівлю, право користування земельною ділянкою
може бути продане іншій особі.

4. У разі порушення права переважної купівлі настають наслідки, передбачені статтею 362 цього Кодексу.

5. У разі продажу землекористувачем права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб іншій особі власник земельної ділянки має право на одержання відсотків від ціни продажу (вартості права), встановлених догово­ром.

1. Застереження про те, що винятки із правила ч. 1 ст. 411 ЦК можуть встанов­люватись законом, означає, що інше не може встановлюватись договором. Законом на цей час такі винятки не встановлювались.

2. У ч. 2 — 4 ст. 411 ЦК не тільки встановлюється переважне право власника зе­мельної ділянки на придбання права користування нею у разі продажу цього права землекористувачем, а й встановлюється механізм реалізації цього переважного права та його захисту.

3. У ч. 5 ст. 411 ЦК не формулюється норма прямої дії. Відсотки, право на одержан­ня яких має власник при продажу землекористувачем права користування земельною ділянкою на умовах емфітевзису, мають бути встановлені договором. Якщо договором це не встановлено, власник права на отримання відсотків не має.

Стаття 412.   Припинення права користування земельною ділянкою для сільсько­господарських потреб

1. Право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб припиняється у разі:

1) поєднання в одній особі власника земельної ділянки та землекористувача;

2) спливу строку, на який було надано право користування;

3) викупу земельної ділянки у зв'язку із суспільною необхідністю.

2. Право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб може бути припинене за рішенням суду в інших випадках, встановлених законом.

1. Стаття 412 ЦК не виключає застосування до відносин, які регулюються цією статтею, ст. 141 і 143 Земельного кодексу [38].

2. При застосуванні п. 2 ч. 1 ст. 412 ЦК слід враховувати, що в ньому йдеться про «сплив строку, на який було надано право користування». Цей строк — це не строк договору про надання земельної ділянки, передбачений ст. 408 ЦК. Строк договору обчислюється з дня набрання ним чинності, тобто з дня укладення (ч. 2 ст. 631 ЦК).

Укладеним цей договір слід вважати з моменту погодження всіх істотних умов у на­лежній формі. Належною формою стосовно таких договорів є письмова форма (якщо сторони не домовились про нотаріальне посвідчення договору). Строк користування земельною ділянкою починається у будь-якому випадку після реєстрації права корис­тування, оскільки право користування земельною ділянкою на умовах емфітевзису виникає (застосовуючи за аналогією ст. 152 ЗК) з моменту реєстрації цього права. Але це не перешкоджає висновку про те, що строк користування земельною ділянкою закінчується в той же день, у який закінчився строк договору.