Стаття 273.   Забезпечення здійснення особистих немайнових прав

1. Органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування у межах своїх повноважень забезпечують здійснення фізичною особою особистих немайнових прав.

2. Юридичні особи, їх працівники, окремі фізичні особи, професійні обов'язки яких стосуються особистих немайнових прав фізичної особи, зобов'язані утриму­ватися від дій, якими ці права можуть бути порушені.

3. Діяльність фізичних та юридичних осіб не може порушувати особисті немай­нові права.

1. Згідно з теоретичними положеннями, що поділяють суб'єктивні права на від­носні та абсолютні, особисті немайнові права повинні належати до останніх. Це дає підстави визнати, що будь-яка юридична чи фізична особа, держава, Автономна Рес­публіка Крим, територіальна громада несуть обов'язок утримуватися від дій, якими особисті немайнові права порушувались би. Держава, Автономна Республіка Крим та територіальні громади, державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, крім того, несуть обов'язок забезпечувати здійснення особистих немайнових прав фізичних осіб. Європейський Суд з прав людини неодно­разово наголошував на тому, що державні органи зобов'язані не тільки утримуватись від свавільного втручання в особисте життя, а і несуть позитивні обов'язки, що по­лягають у вжитті заходів до забезпечення поваги до приватного життя навіть у сфері взаємин між самими людьми. Ці обов'язки можуть тлумачитись як такі, що, зокрема формулюють цивільно-правові обов'язки, які кореспондують цивільним немайновим правам фізичних осіб.

2. У ч. 2 ст. 273 ЦК не зачіпається зміст ч. 1 цієї ж статті, а поширюється на юри­дичних осіб, професійна діяльність працівників яких стосується особистих немайно­вих прав фізичної особи. Вона поширюється також на фізичних осіб, що виконують такі професійні обов'язки поза трудовими правовідносинами з іншими особами. Слід звернути увагу на те, що ч. 2 ст. 273 ЦК звужує обсяг обов'язків цих осіб: вони зобов'язуються лише утримуватися від дій, якими особисті немайнові права можуть бути порушені. Але якщо йдеться про юридичних осіб, організації, їхніх працівників, окремих фізичних осіб, професійні обов'язки яких стосуються особистих немайнових прав, то на них логічно було б покласти обов'язок здійснювати активні дії, що ко­респондували б суб'єктивним особистим немайновим правам. Тому при застосуванні п. 2 ст. 273 ЦК належить ураховувати, що спеціальними законами на юридичних осіб та їх працівників покладаються обов'язки здійснювати активні дії, що кореспондують особистим немайновим правам фізичних осіб. Це випливає також із відповідних по­ложень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Стаття 274.   Обмеження особистих немайнових прав

1. Обмеження особистих немайнових прав фізичної особи, встановлених Консти­туцією України, можливе лише у випадках, передбачених нею.

2. Обмеження особистих немайнових прав фізичної особи, встановлених цим Ко­дексом та іншим законом, можливе лише у випадках, передбачених ними.

1. Установлені Конституцією особисті немайнові права можуть обмежуватись в умо­вах воєнного (ст. 15 Закону «Про правовий режим воєнного стану» [153]) та надзви­чайного стану (ст. 17, 18 Закону «Про правовий режим надзвичайного стану» [150]). А право на життя, на свободу та особисту недоторканність особистого і сімейного життя, право на повагу до гідності та честі не можуть обмежуватись ні за яких умов (ст. 64 Конституції [1]).

2. Крім того, Конституцією, Цивільним кодексом та законами можуть установлю­ватись конкретні правила щодо обмеження особистих немайнових прав за наявності відповідних підстав. Так, частина третя ст. ЗО Конституції встановлює винятки із загального правила про недоторканність житла. Із ст. 61, 62 Конституції України ви­пливає можливість притягнення особи до юридичної відповідальності, в тому числі
і до кримінальної, що означає обмеження цілої низки особистих немайнових прав.

Стаття 275. Захист особистого немайнового права

1. Фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здій­снюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу.

2. Захист особистого немайнового права може здійснюватися також іншим спо­собом відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.

1. Фізична особа має право захищати свої особисті немайнові права від протиправ­них посягань будь-яких інших осіб. Захист особистих немайнових прав здійснюється судом. Він може здійснюватись органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування в межах, на підставі та у спо­сіб, що визначені законами.

2. Стаття 275 ЦК не виключає захисту особистих немайнових прав будь-якими способами, що передбачені ст. 16 ЦК. Крім того, не виключається захист особистих немайнових прав та іншими способами, в тому числі і не встановленими законами, відповідно до змісту порушеного особистого немайнового права, способу та наслідків його порушення. Це надає фізичним особам більш широких можливостей для захисту особистих немайнових прав, ніж це встановлено загальним правилом ч. З ст. 16 ЦК, відповідно до якого способи захисту цивільних прав мають бути передбачені законом або договором (з урахуванням ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основопо­ложних свобод [7] будь-які цивільні права можуть захищатись шляхом пред'явлення вимог як передбачених законом, так і не передбачених законом, але адекватних змісту відповідного права та характеру його порушення).

Стаття 276.   Поновлення порушеного особистого немайнового права

1. Орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган міс­цевого самоврядування, фізична особа або юридична особа, рішеннями, діями або бездіяльністю яких порушено особисте немайнове право фізичної особи, зобов'язані
вчинити необхідні дії для його негайного поновлення.

2. Якщо дії, необхідні для негайного поновлення порушеного особистого немай­нового права фізичної особи, не вчиняються, суд може постановити рішення щодо поновлення порушеного права, а також відшкодування моральної шкоди, завданої
його порушенням.

1. Будь-яка особа, діями, бездіяльністю або рішенням якої порушене особисте не­майнове право фізичної особи, зобов'язана вчинити дії, необхідні для негайного (на майбутнє) його поновлення. Якщо цей обов'язок не виконано, суд за позовом фізичної особи, немайнове право якої порушено, постановляє рішення про поновлення поруше­ного права. При цьому на порушника покладається обов'язок здійснити дії, необхідні для поновлення порушеного права.

2. Покладення на порушника обов'язку відшкодувати моральну шкоду, що завдана фізичній особі невиконанням обов'язку, негайно поновити порушені особисті немайнові права, не виключає покладення на порушника обов'язку відшкодувати ту моральну шкоду, яка уже завдана порушенням, на підставі ст. 1167 ЦК. Не виключається також покладення на порушника обов'язку відшкодування майнової шкоди, завданої як по­рушенням особистих немайнових прав, так і невиконанням обов'язку негайно поновити порушені особисті немайнові права фізичної особи.