ГЛАВА 11 ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЗОБОВ'ЯЗАННЯМИ ДЕРЖАВИ, АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ, ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД - Страница 2 PDF Печать
Гражданское право - В.Г. Ротань та ін. Коментар до ЦКУ т.1

Стаття 175.   Відповідальність за зобов'язаннями територіальних громад

1. Територіальні громади відповідають за своїми зобов'язаннями своїм майном, крім майна, на яке відповідно до закону не може бути звернено стягнення.

1.  Стосовно територіальних громад існують ті ж проблеми щодо відповідальності, як і стосовно держави, але ж вони є ще більш складними. Це обумовлено тим, що нормативний масив, який регулює відповідальність територіальних громад, не міг створюватися до законодавчого визнання територіальних громад як суб'єктів цивіль­ного права і права взагалі. Він почав створюватися після прийняття та введення в дію
Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» [112], яким була визнана, зокрема, цивільна правосуб'єктність територіальних громад.

Тому чинне законодавство недостатньо диференціює цивільні права та обов'язки територіальної громади, з одного боку, та цивільні права і обов'язки органів місцевого самоврядування (місцевих рад, їх виконавчих органів) з іншого боку.

2.  «Своїм» майном стосовно територіальних громад, у принципі, є комунальне майно. Але територіальна громада не може «відповідати» тим майном, що передане юридичним особам на праві господарського відання або оперативного управління. Тому реально майном територіальної громади можна визнавати цінні папери, корпо­ративні права, кошти місцевих бюджетів та інше майно, що не передане юридичним особам на праві господарського відання або оперативного управління та залишилось в управлінні виконавчих органів місцевих рад.

Звернення стягнення на кошти місцевих бюджетів зазвичай є неможливим, оскіль­ки ст. 23 Бюджетного кодексу [37] допускає будь-які платежі з бюджетів лише за на­явності відповідного бюджетного призначення.

 

Стаття 176. Розмежування відповідальності за зобов'язаннями держави, Авто­номної Республіки Крим, територіальних громад та створених ними юридичних осіб


1. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади не відповідають за зобов'язаннями створених ними юридичних осіб, крім випадків, встановлених законом.

2. Юридичні особи, створені державою, Автономною Республікою Крим, тери­торіальними громадами,  не відповідають за зобов'язаннями відповідно держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад.

3. Держава не відповідає за зобов'язаннями Автономної Республіки Крим і те­риторіальних громад.

4. Автономна Республіка Крим не відповідає за зобов'язаннями держави і тери­торіальних громад.

5. Територіальна громада не відповідає за зобов'язаннями держави, Автономної Республіки Крим та інших територіальних громад.

1.  У статті,  що коментується,  ідеться про цивільно-правову відповідальність у матеріально-правовому її розумінні, а не про те, чи можна застосовувати арешт до літаків, що належать державним підприємствам України та необачно здійснюють по­садку в Канаді.

2. За загальним правилом, не допускається, щоб держава відповідала за зобов'язаннями створених нею юридичних осіб. Проте передбачається можливість установлення спе­ціальними законами протилежного.

3. Відповідно до ч. 7 ст. 77 ГК [42] казенне підприємство відповідає за своїми зобов'язаннями лише коштами, що перебувають в його розпорядженні. У разі недо­статності зазначених коштів держава, в особі органу, до сфери управління якого вхо­дить казенне підприємство, несе повну субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями казенного підприємства. Це формулювання встановлює підставу для пред'явлення
вимоги до держави

4. Частина 7 ст.  77  ГК,  що встановлює відповідальність власника  (держави) за зобов'язаннями казенного підприємства, поширюється на некомерційні підприємства, створені територіальними громадами (не виключається створення таких підприємств і Автономною Республікою Крим). Це випливає із ч. 9 ст. 78 ГК. Відповідальними особами при цьому є Автономна Республіка Крим або територіальні громади.

5. У зв'язку з визнанням цивільної правосуб'єктності територіальних громад від­повідні положення нормативно-правових актів, що були прийняті до введення в дію Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» [112], повинні тлумачитись з ураху­ванням історичного фактора. Так, ст. 56 Конституції України [1] передбачає відшко­дування органами місцевого самоврядування шкоди, завданої ними або їх посадовими
і службовими особами. Це положення цілком можна розуміти так, що відповідальними у таких відносинах є територіальні громади.

6. Не виключається встановлення законами й інших правил, згідно з якими держава, Автономна Республіка Крим і територіальні громади будуть нести цивільно-правову відповідальність за зобов'язаннями створених ними юридичних осіб.