§ 1. Загальні положення перегляду судових рішень у порядку виключного провадження

Незаконне, необґрунтоване та несправедливе судове рішення може бути винесене за різних умов. Найчастіше слідчі та судові помилки обумовлені неповнотою, необ'єктивністю та однобічністю досліджен­ня фактичних обставин кримінальної справи та неправильною оцінкою доказів.

Втім деякі судові помилки допускаються тому, що окремі, важливі для правильного розгляду і вирішення кримінальної справи обставини не були відомі учасникам кримінального судочинства та виявлені піс­ля вступу судового рішення в законну силу.

За своїм змістом і призначенням стадія перегляду судового рішення в порядку виключного провадження виступає як механізм, який допов­нює звичайні способи забезпечення законності, обґрунтованості та справедливості судових рішень. Цей вид перегляду має, так би мовити, резервне значення та застосовується, коли вичерпані або не можуть бути застосовані інші процесуальні засоби перевірки судових рішень.

Отже, у зазначених випадках виправлення незаконних, необґрун­тованих та несправедливих судових рішень здійснюється на стадії перегляду судових рішень у порядку виключного провадження. Дану стадію було введено в дію законом України «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України» від 21 червня 2001 року (глава 32 КПК)¹.

Перегляд судових рішень у порядку виключного провадження умов­но можна поділити на два види проваджень: 1) перегляд судових рішень, що набрали законної сили за нововиявленими обставинами; 2) перегляд судових рішень, що набрали законної сили з підстав неправильного застосування кримінального закону та істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону, які істотно вплинули на правиль­ність судового рішення.

Перегляд судових рішень у порядку виключного провадження є стадією кримінального процесу, що являє собою врегульовану кримінально-процесуальним законом діяльність суб'єктів, які ведуть кримінальний процес, з перегляду вироків, постанов і ухвал судів, які набрали законної сили, у зв'язку з нововиявленими обставинами, не­правильним застосуванням кримінального закону та істотним пору­шенням вимог кримінально-процесуального закону, які істотно впли­нули на правильність судового рішення, з метою перевірки законності, обґрунтованості та справедливості судових рішень.

Перегляд судових рішень у порядку виключного провадження, так само як і касаційне провадження, є формою перевірки судових рішень, що набрали законної сили. Втім стадія перегляду судових рішень у порядку виключного провадження має істотні відмінності як від апе­ляційного, так і касаційного провадження. Загальні відмінності ви­ключного провадження виявляються в такому: 1) предметом апеляцій­ного і касаційного оскарження є вироки, ухвали і постанови, які не набрали законної сили, та відносно касаційного провадження і такі, які набрали законної сили, але були оскаржені не пізніше шести міся­ців з дня набрання законної сили, а предметом виключного проваджен­ня є вироки, ухвали і постанови, що набрали законної сили; 2) апеля­ційний та касаційний перегляд провадиться за апеляціями учасників процесу та прокурора, касаційними скаргами учасників судового роз­гляду та касаційними поданнями прокурорів, а в порядку виключного провадження — лише за поданнями уповноважених на те вищестоящих прокурорів про перегляд судових рішень за нововиявленими і новими обставинами та поданнями суддів касаційного суду в кількості не мен­ше п'яти осіб — про внесення на судовий розгляд клопотання про перегляд судового рішення в зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, які істотно вплинули на правильність судового рішення; 3) перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку провадиться апеляційними чи касаційними судами у складі трьох суддів, а перегляд справ у порядку виключного провадження здійснюється апеляційними і касаційними судами не менше трьох суддів (ч. 4 ст. 17 КПК); 4) для перегляду судових рішень в апеляцій­ному чи касаційному порядку достатньо належним чином оформити апеляції чи касаційні скарги учасників судового розгляду або касацій­ного подання прокурора, тоді як перегляду судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами передує розслідування цих обставин, а перегляду судових рішень у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, які істотно вплинули на правильність судового рішення, передує розгляд клопотання про такий перегляд суддею, при­несення подання, підписаного не менше як п'ятьма суддями касацій­ного суду, після чого розглядається це подання на спільному засіданні судових палат Верховного Суду України, уповноважених законом на розгляд кримінальних справ; 5) виключне провадження відрізняється від апеляційного і касаційного провадження також за строками пере­гляду судових рішень.

Завданнями перегляду судових рішень у порядку виключного про­вадження є перевірка законності, обґрунтованості та справедливості судових рішень, що набрали законної сили; виявлення та виправлення судових помилок та порушень закону; забезпечення захисту прав і за­конних інтересів учасників кримінального судочинства, недопущення незаконного і необґрунтованого обвинувачення, засудження та обме­ження їх прав і свобод.

Закон не допускає перегляд судових рішень з підстав неправиль­ного застосування кримінального закону та істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону, які істотно вплинули на правиль­ність судового рішення, з метою застосувати закон про більш тяжкий злочин, збільшити обсяг обвинувачення чи з інших підстав погіршити становище засудженого, а також виправдувального вироку, ухвал чи постанов про закриття справ (ч. 2 ст. 400⁴КПК).

Перегляд судових рішень з підстав неправильного застосування кримінального закону та істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону, які істотно вплинули на правильність судового рішення, строком не обмежується.

Отже, виключне провадження гарантує перегляд будь-яких незакон­них та необґрунтованих вироків, ухвал, постанов, які набрали законної сили, але з різних передбачених КПК підстав не були переглянуті або усунуті помилки та інші неправильності цих вироків, ухвал, постанов. Крім того, розслідування нововиявлених обставин дає можливість встановити осіб, які фальсифікували докази, давали завідомо неправдиві показання як свідки, завідомо неправдиві висновки експертів, робили завідомо неправильний переклад, виявити і притягнути суддів, прокуро­рів, слідчих, дізнавачів, які вчинили зловживання, що дало підстави пере­глянути вироки, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили.

Підставами для перегляду справи за нововиявленими обставинами поряд з іншими вважаються обставини, які не були відомі суду при винесенні судового рішення і які самі по собі або разом із іншими раніше виявленими обставинами доводять неправильність засудження або виправдання підсудного.

Якщо нововиявлені обставини або неправильне застосування кри­мінального закону та істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, які істотно вплинули на правильність судового рішення, були виявлені до набрання вироком, ухвалою, постановою суду законної сили або коли пройшло не більше шести місяців з дня набрання вироком, ухвалою, постановою законної сили, то їх перегляд повинен бути за апеляційними чи касаційними скаргами, касаційним поданням прокурора відповідно в порядку апеляційного чи касаційно­го провадження, а не в порядку, встановленому для їх перегляду в порядку виключного провадження.