Розділ ХІІІ Міжнародна правова статистика: загальна характеристика стану та тенденцій світової інтеграції інформації в боротьбі зі злочинністю

 

§ 1. Поняття, завдання і методи міжнародної правової статистики

Актуальність вивчення міжнародної правової статистики зумовле­на багатьма причинами. Поглиблення міжнародного розподілу праці, розширення обсягів зовнішньоекономічних зв’язків, інтеграційні про­цеси в економічних і суспільних взаємовідносинах між державами, глобалізація злочинності та її організованих транснаціональних форм зумовлюють необхідність використання статистичних матеріалів, які характеризують розвиток економіки, культури, проявів девіантної по­ведінки і злочинності в різних країнах.

Міжнародна статистика являє собою особливу галузь статистики, до завдань якої належать узагальнення початкової інформації націо­нальних статистичних служб країн, а також міжнародних організацій у регіональні і світові підсумки на підставі міжнародних стандартів, в єдину систему показників для отримання порівняльних та взаємопов’язаних оцінок соціально-економічних явищ, стану право­порядку в окремих країнах і на міжнародному рівні і на підставі цього виявлення тенденцій розвитку людства.

Іншими словами, міжнародна статистика характеризує кількісні та якісні аспекти розвитку країн і їх господарських зв’язків, а також ре­гіонів і світу в цілому.

Як частина соціально-економічної статистики міжнародна статис­тика складається з трьох органічно пов’язаних напрямків: 1) наукової і практичної діяльності міжнародних статистичних організацій; 2) уза­гальнення досвіду організації та методології статистики в різних кра­їнах; 3) проведення міжнародних зіставлень і порівняльних дослі­джень.

Ці ж напрямки дослідження зумовлюють і основні завдання між­народної правової статистики. Головними з них є такі: а) розробка системи групувань і класифікацій у різних галузях статистики; б) створення єдиної статистичної бази для розробки принципів міжна­родної політики у сфері боротьби зі злочинністю та іншими право­порушеннями; в) узагальнення досвіду правозастосовної практики і діяльності правоохоронних органів у різних країнах світу; г) розроб­ка системи обліку й обчислення показників відповідно до міжнародних стандартів; ґ) забезпечення вірогідності, об’єктивності, оперативності, стабільності, доступності зведених статистичних даних про правові явища; д) забезпечення міжнародних організацій цілісною статистич­ною інформацією; е) виявлення загальних рис та різниці у принципах організації статистики різних міжнародних організацій.

Таким чином, предметом міжнародної правової статистики є ви­вчення кількісної сторони діяльності правоохоронних і правозастосов- чих органів у різних країнах світу, пов’язаної із застосуванням норм права та реалізацією правової відповідальності, з метою подальшого якісного аналізу цієї діяльності за певний проміжок часу і на конкрет­них територіях.

З огляду на це об’єктом статистичного спостереження є світовий правопорядок, соціально-економічні та правові явища, які в ньому відбуваються. За одиницю сукупності при цьому береться або окрема країна, або певні регіони світу.

Міжнародна статистика використовує методологію загальної теорії статистики і математичної статистики.

На результати статистичного спостереження в міжнародній право­вій статистиці впливає цілий ряд факторів.

По-перше, це масштабність і складність організації проведення будь- яких масових спостережень (переписів, обстежень, вибіркових дослі­джень). При цьому проведення суцільних досліджень є фактично не­можливим через досить великий обсяг робіт. Тому застосовуються в основному вибіркові, монографічні, а також спостереження основно­го масиву, які мають переважно періодичний або разовий характер.

По-друге, складнощі виникають і при визначенні об’єкта спосте­реження, тобто сукупності тих країн, у яких можуть бути проведені статистичні спостереження. На визначення об’єкта спостереження впливає низка соціально-політичних, економічних, ідеологічних та інших чинників.

По-третє, наявність різних систем обліку правових явищ, а в деяких країнах їх повна відсутність, потребує глибокого наукового попере­днього і за результатами досліджень аналізу та перерахунку одержаних даних.

Застосування методів групування і зведення статистичних даних потребує копіткої роботи з перевірки зібраних даних, їх систематизації, оброблення, підрахунку підсумкових даних і подання їх у формі ста­тистичних таблиць у зв’язку з тим, що первинні дані надаються пере­важно у формі інформації урядів держав або беруться з їх офіційних видань.

Методи визначення узагальнюючих показників зведених статис­тичних даних застосовують при аналізі та вирішенні завдань, пов’язаних із виявленням і вивченням тенденцій, закономірностей їх проявів у різ­них країнах, регіонах і у світі в цілому. При цьому використовують досить значну сукупність параметрів оцінки будь-якого роду. Це від­носні та середні величини, індекси, методи визначення співвідношен­ня статистичних показників у структурі явищ, методи аналізу рядів динаміки, методи кількісного визначення зв’язків і взаємозв’язків між проявами однорідних явищ у різних країнах, графічний метод тощо.

Утім головну проблему методології міжнародної правової статис­тики становить порівнянність даних. Вона вирішується сьогодні пере­важно застосуванням методів математичної, кібернетичної статистики і найсучасніших технологій обчислювальної техніки.

Проте і при застосуванні суперсучасних технологій досягти за­довільної порівнянності показників міжнародної правової статисти­ки досить складно. Тому експерти міжнародних статистичних орга­нізацій виходять із цього скрутного становища, використовуючи комплексну систему збирання й аналізу статистичної інформації.

У числі обов’язкових елементів цієї системи можна назвати такі: до­повнення кількісних показників офіційної статистики про стан право­порядку в державі якісними показниками соціально-економічної та адміністративної статистики; аналіз соціально-економічної сутності кримінального й адміністративного законодавства; проведення по­рівняльного аналізу кримінально-правових і адміністративних дефі­ніцій і порядку реєстрації злочинів і правопорушень у різних країнах; вивчення повідомлень засобів масової інформації про стан право­порядку в країні і прояви злочинної поведінки; використання ефек­тивних методів корекції одержаних матеріалів із країн, які надали відповідну інформацію; широке використання методів середніх ве­личин, індексів, які дозволяють провести типологічні, варіаційні та аналітичні групування як за первинними, так і за вторинними озна­ками.

Отже, аналіз даних міжнародної правової статистики дає змогу порівняти прояви окремих правових явищ у різних країнах і висвітли­ти їх тенденції в глобальному масштабі по регіонах і групах країн, по динаміці структурних показників, кореляційних зв’язків між право­вими і соціально-економічними явищами, а в цілому виявити тенден­ції розвитку законослухняного суспільства і реагування людської спільноти на кримінальні реалії.