Розділ XI Індекси - § 2. Правила побудови та обчислення загальних індексів PDF Печать
Рейтинг пользователей: / 4
ХудшийЛучший 
Учебные материалы - Правова статистика (В.В. Голіна)

 

 

§ 2. Правила побудови та обчислення загальних індексів

Одним із видів узагальнюючих показників є загальні індекси. У правовій статистиці, як правило, загальні індекси практично не ви­користовуються. Це обумовлено в першу чергу тим, що дуже важко знайти сумірник для того чи іншого правового явища.

Основна форма загального індексу — агрегатний індекс. Агрегат­ним індексом у статистиці називають загальний індекс, який характе­ризує співвідношення двох сум, кожна з яких є добутком індексованої величини на її сумірник. Суми, які порівнюються в агрегатному індек­сі, відрізняються тільки індексованими величинами, а сумірники є не­змінними. Індексовані величини у формулі завжди записуються на першому місці після знака підсумовування, а сумірник (вага) — на другому місці.

В агрегатному індексі завжди обов’язково вага однакова в чисель­нику і в знаменнику формули. Індексованою величиною завжди від­різняються той чи інший вид агрегатного індексу. Кожний вид має реальне значення, тому що характеризує, як змінюється складне явище під впливом його різних складових частин.

Існують дві системи побудови агрегатних індексів, але всі вони базуються на головному принципі — усі показники, які застосовують­ся в статистиці, можуть бути двох видів: кількісні і якісні.

Кількісні показники дають змогу охарактеризувати загальний обсяг того чи іншого явища. До них належать, наприклад, кількість працю­ючих, кількість зареєстрованих злочинів, кількість виявлених право­порушень, кількість складених протоколів тощо.

Якісні показники дозволяють охарактеризувати рівень явища в розрахунку на одиницю сукупності: ціна одиниці продукції, собівар­тість одиниці продукції, затрати робочого часу на одиницю продукції (трудомісткість одиниці продукції), продуктивність праці тощо. Як правило, якісні показники — це середні або відносні величини. У кримінально-правовій статистиці — це «тяжкість» вчинених зло­чинів; у цивільно-правовій — «ціна» позову і т. д.

Кількісні та якісні показники завжди пов’язані між собою. Цей взаємозв’язок завжди виявляється таким чином: добуток кількісного показника на взаємопов’язаний з ним якісний показник дає змогу одержати новий складніший якісний показник.

Перша система розрахунку індексів була запропонована німецьким економістом Г. Пааше в 1874 р., тому цей індекс прийнято називати ін­дексом Пааше. І в радянській статистиці ця теорія і система побудови агрегатних індексів були загальновживаними. Відповідно до неї, вихо­дячи з економічної суті явищ, у статистиці при обчисленні агрегатного індексу кількісних показників вагу прийнято брати на рівні базисного періоду, а в індексах якісних показників — на рівні звітного періоду.

Тому можна побудувати агрегатний індекс злочинності. Він об­числюється за формулою:

де З0 — кількість зареєстрованих злочинів у базисному періоді; З1 — кількість зареєстрованих злочинів у звітному періоді; т1 — «тяжкість» кожного виду злочинів у звітному періоді.

Для того щоб за раніше наведеною формулою обчислити індекс злочинності, спочатку необхідно визначити сумірник (вагу) кожного окремого виду злочинів. Більшість вчених вважають, що для цього можливе використання умовних балів, які можна розрахувати на базі строків позбавлення волі за чинним законодавством, а інші види по­карань перерахувати в строки позбавлення волі, як це прийнято в прак­тиці відбування покарання. Наприклад, кожний рік позбавлення волі — це одиниця, тоді 2 роки позбавлення волі будуть дорівнювати 2 балам і т. п.; довічне ув’язнення, на нашу думку, — 25 балів.

Незважаючи на те що дискусії про обчислення та використання загального індексу злочинності точаться тривалий час, і досі немає одностайної думки щодо того, як у дійсності перерахувати один вид злочинності на інший. Вважаємо, що найбільш розумною є точка зору тих учених, які пропонують, щоб ці бали дорівнювали середній санк­ції статей КК, а не реальній мірі покарання за окремі кримінальні справи, призначеній судом.

Аналогічно можна записати і формулу індексу судимості:

де С0 — сумарна кількість засуджених у базисному періоді; С1 — су­марна кількість засуджених у звітному періоді; т1 — «тяжкість» кож­ного виду злочинів у звітному періоді в балах, які виражають у роках позбавлення волі.

Застосування на практиці показника «агрегатний індекс судимості» дасть змогу більш реально оцінити заходи кримінальної репресії. По­рівнюючи індекси судимості, які можна розрахувати на базі реальних мір покарання, що були призначені судом, з мірами покарання, визна­ченими в КК, можна оцінити ступінь невідповідності кримінально- судової практики кримінальній політиці, закладеній у КК.

Існує й інший варіант побудови агрегатних індексів (друга система), запропонований Е. Ласпейресом у 1864 р. Цей індекс будується на іншому принципі, тобто сумірники беруться зовсім іншого періоду, ніж при побудові агрегатних індексів за першою системою. Для повсяк­денних розрахунків у вітчизняній статистиці агрегатний індекс Лас- пейреса не використовується, тому ми його не розглядаємо.

Загальні агрегатні індекси в цивільно-правовій, кримінально- правовій, адміністративно-правовій статистиках необхідно будувати на базі теоретичних положень побудови загальних індексів з урахуван­ням специфіки того чи іншого правового явища.