Розділ VII Абсолютні та відносні величини PDF Печать
Рейтинг пользователей: / 2
ХудшийЛучший 
Учебные материалы - Правова статистика (В.В. Голіна)

Розділ VII Абсолютні та відносні величини

 

§ 1. Поняття про узагальнюючі показники та абсолютні статистичні величини

Статистичні дані, одержані в результаті статистичного спостере­ження, зведення та групування, обов’язково підлягають подальшому обробленню й аналізу шляхом обчислення узагальнюючих показників. До узагальнюючих показників належать, на нашу думку, сумарні аб­солютні, відносні та середні величини і загальні індекси.

Метод обчислення узагальнюючих величин є специфічним методом статистики. Усі узагальнюючі показники обов’язково обчислюються на базі первинних даних, тому що тільки вони дають змогу встанови­ти закономірності суспільних явищ.

Для вивчення тенденцій розвитку суспільних явищ і встановлення взаємозв’язку між ними необхідним є комплексне використання пер­винних, у першу чергу індивідуальних і узагальнюючих показників. Особливо не можна ігнорувати індивідуальні абсолютні величини й аналізувати лише узагальнюючі показники.

Узагальнюючі показники в статистиці — це такі показники, які відображають величини, приведені в порівняльний вигляд, і одним числом характеризують найбільш типові риси явищ, що вивчаються при даному дослідженні.

Абсолютні статистичні величини ми одержуємо в результаті про­веденого статистичного спостереження і зведення. Вони обов’язково характеризують розміри сукупності (наприклад, кількість засуджених, кількість розглянутих цивільних справ, кількість зареєстрованих зло­чинів) або обсяг ознаки явища (розмір заробітної плати, вік осіб, які вчинили злочини). Абсолютні величини завжди характеризують сукуп­ність у певному просторі і конкретному місці та часі і є основою для обчислення узагальнюючих показників. Абсолютні величини можуть бути індивідуальними та сумарними (підсумковими).

Індивідуальні абсолютні величини характеризують розміри ознак у окремих одиниць сукупності (наприклад, вік окремої людини, строк по­збавлення волі засудженого, матеріальні та моральні збитки, завдані одним злочином). Їх одержують безпосередньо в процесі проведення статистич­ного спостереження і фіксують у документах первинного обліку.

Сумарні абсолютні величини одержують шляхом підрахунку кіль­кості одиниць сукупності (наприклад, загальна кількість зареєстрова­них злочинів, кількість судів в Україні) або обсягу значень ознаки в сукупності в цілому (загальний фонд заробітної плати всього район­ного відділу внутрішніх справ, загальний розмір збитків від усіх вчи­нених господарських злочинів).

Абсолютні статистичні дані (як індивідуальні, так і сумарні) завжди мають найменування — це іменовані числа, які виражають розміри суспільних явищ у певних одиницях виміру. У статистиці кожна циф­ра повинна мати реальне значення і відповідати на питання, за який проміжок часу наведено дані, що вони характеризують і в яких одини­цях виміру виражаються.

Залежно від суті явища, яке вивчається, застосовуються натураль­ні, трудові та грошові (вартісні) одиниці виміру. У правовій статисти­ці, як правило, трудові одиниці виміру не застосовуються.

Натуральні одиниці виміру відображають природні (фізичні) влас­тивості даного явища і виражаються в мірах довжини, площини, об­сягу, ваги та кількості фактів чи подій. Зокрема, одиницею виміру кількості злочинів є один злочин, одиницею виміру кількості населен­ня — одна людина. У правовій статистиці найчастіше використову­ються ці одиниці виміру. До таких одиниць виміру належать кількість зареєстрованих злочинів, кількість виявлених злочинів, кількість за­реєстрованих цивільних і адміністративних справ та ін.

Мірою загального обсягу продукції, яка має різні споживчі вартос­ті, є грошові (вартісні) одиниці виміру (гривня, копійка), які відобра­жають загальну кількість різноманітних явищ і дають змогу їх зіста­вити та порівняти (наприклад, матеріальні збитки від вчинених зло­чинів, розмір позову).

Важливішими сумарними абсолютними показниками кримінально- правової статистики є рівень злочинності та рівень судимості. Рівень злочинності — це абсолютна кількість зареєстрованих злочинів і осіб, які їх вчинили, на певній території за конкретний проміжок часу (за місяць, квартал або рік). Рівень судимості — це абсолютна кількість злочинів, за якими винесено обвинувальний вирок, і кількість засудже­них осіб на певній території за конкретний проміжок часу. (Зрозуміло, що рівень злочинності завжди більший, ніж рівень судимості, хоча до рівня судимості часто входять особи, які засуджені у звітному періоді за злочини, вчинені ними в попередні роки) Рівень злочинності реаль­ніше характеризує стан злочинності в регіоні. Рівень судимості дає можливість охарактеризувати лише активність роботи правоохоронних і правозастосовчих органів у справі боротьби зі злочинністю.

У цивільно-правовій статистиці абсолютні показники характери­зують загальну кількість зареєстрованих і розглянутих цивільних справ, кількість осіб, які проходили за тією чи іншою категорією справ, загальну суму завданих збитків, кількість суддів, які розглядали ци­вільні справи, тощо.

В адміністративно-правовій статистиці абсолютні показники дають змогу охарактеризувати загальну кількість виявлених правопорушень, кількість осіб, які їх вчинили, розмір завданих збитків, кількість і роз­мір накладених та стягнених штрафів, кількість різних видів стягнень, накладених на осіб, що вчинили адміністративні правопорушення.