Розділ ІІ Предмет і метод правової статистики. Роль правової статистики в забезпеченні законності в Україні - § 2. Поняття, предмет та завдання правової статистики PDF Печать
Рейтинг пользователей: / 2
ХудшийЛучший 
Учебные материалы - Правова статистика (В.В. Голіна)

§ 2. Поняття, предмет та завдання правової статистики

Термін «правова статистика» на території України став застосову­ватися лише з 1980 р., коли вийшов у світ навчальний посібник із такою ж назвою. До цього за традицією часів царської Росії оперували тер­міном «судова статистика». З порівняння термінів можна зробити ви­сновок про те, що поняття «правова статистика» є більш широким, ніж «судова статистика», оскільки правова статистика не обмежується правовідносинами, пов’язаними з діяльністю судів, а охоплює й на­лежним чином зареєстровані позасудові форми реалізації норм права. Термін «правова статистика» точніше характеризує зміст навчальної дисципліни, яка своїми показниками відображає кількісну сторону явищ і процесів, пов’язаних із застосуванням норм права та реалізаці­єю правової відповідальності: визначає їх рівень, структуру і динаміку, причини і прояви різних правопорушень, заходи боротьби з ними в конкретних умовах простору й часу.

Деякі автори висловлюють думку про те, що правова статистика є суто соціальною наукою. З цим не можна погодитися, оскільки право­ва статистика хоч і вивчає певний аспект суспільного життя, але дуже тісно пов’язана з нормами права, які хоч і приймаються соціумом з метою впорядкування суспільних відносин, але мають штучний (ін­коли суб’єктивний) характер і не завжди відповідають об’єктивним законам розвитку суспільства. Залежність методології правової статис­тики від законних та підзаконних нормативних актів обумовлює спе­цифіку способу вивчення її предмета, яка інколи може бути підкорена не потребам отримати об’єктивну картину дійсності, а обумовлена штучно створеними доктринами, теоріями, поглядами, які не відбива­ють дійсного стану речей. Тому правову статистику слід вважати га­лузевою соціально-правовою наукою.

Предмет правової статистичної науки становить кількісна сто­рона явищ і процесів, пов’язаних із правовим аспектом суспільного життя, зафіксованих компетентними органами відповідно до існуючої методології, що досліджується у нерозривному зв’язку з їх якісною стороною в конкретних умовах простору та часу.

Специфіка предмета правової статистики полягає в такому:

1.  Правова статистика вивчає масові явища та процеси, пов’язані з правовими процесами в суспільстві. Інакше кажучи, сфера предмета правової статистики є обмеженою у порівнянні з предметом статисти­ки взагалі. Але згідно з методологічними засадами загальної теорії статистики правова статистика теж вивчає явища і процеси, що скла­даються із достатньо великої сукупності одиниць чи фактів. Дослі­дження, як правило, здійснюються в масштабах держави, і навіть тоді, коли вони не мають суцільного характеру, сукупність, яка вивчається, має складатися з такої кількості одиниць, яка є достатньо великою для того, щоб проявив свою дію закон великих чисел.

2.  Правова статистика вивчає ті правові явища і процеси, які за­фіксовані відповідно до існуючої методології, зареєстровані згідно з вимогами спеціалізованих нормативних актів. У найбільш узагаль­неному вигляді підходи до особливостей фіксації окремих правових явищ та процесів містяться в законах, а більшої конкретизації набу­вають у положеннях та інструкціях. Особливістю предмета правової статистики є те, що вона характеризує лише ті правові явища, які офіційно зареєстровані правоохоронними органами. Якщо ті чи інші явища з якихось причин не були відображені в статистичній звітнос­ті, то для правової статистики їх не існує. Це дуже важливо знати й мати на увазі, оскільки злочинності притаманна така якість, як латентність (прихованість). Причому деякі вчені порівнюють зареє­стровану частину злочинності з невеличкою верхівкою айсберга, а латентну — з великою частиною, що лишається поза полем зору під водою. Тому для встановлення більш-менш наближеного до іс­тини рівня злочинності окрім використання даних статистичної звітності необхідно проводити спеціально організовані криміноло­гічні та соціологічні дослідження.

3.  Предмет правової статистики характеризує кількісні особливос­ті правових явищ і процесів у нерозривному зв’язку з їх якісними ознаками. Найчастіше статистичні викладки мають форму цифрових (кількісних) показників. Це можуть бути обсяги, рівні, коефіцієнти, пропорції, темпи розвитку тощо. Однак для розуміння дійсного стану злочинності в державі необхідно враховувати ще й якісні особливості вчинених злочинів. Внутрішній склад злочинності не є однорідним. Так, наприклад, суттєво відрізняються між собою вбивство і крадіжка. Тому в статистичних звітах поряд із загальним підсумком кількості злочинів, вчинених за певний період, міститься розподіл на різновиди злочинних дій відповідно до структури злочинності на конкретній території. Існує таке поняття, як поріг злочинності (або рівень насиче­ності злочинністю суспільства). Це той рівень кількості та якості (ступеня суспільної небезпечності злочинності), у межах якого зло­чинність не становить серйозної загрози стабільності існуючого в кра­їні суспільного ладу. У кожному суспільстві є свій поріг злочинності, але при його визначенні слід враховувати не тільки кількість вчинених злочинів, що може бути виражена у цифровій формі, а й ступінь їх тяжкості, який не піддається точному цифровому вираженню, тому визначається за допомогою понять «більш — менш».

4.  Дані правової статистики, як і статистики взагалі, мають сенс лише за умов їх конкретизації в часі та просторі. Зазначення часу до­зволяє простежити кількісні та якісні зміни (динаміку) правових явищ і процесів (наприклад, злочинності) на певній території й оцінити ступінь ефективності роботи правоохоронних та правозастосовчих органів. Завдяки точному визначенню території, на якій отримані ста­тистичні дані, здійснюється можливість порівняння правового стано­вища в різних адміністративних одиницях, що дає змогу вивчати по­зитивний досвід та позбавлятися неефективних методів роботи.

З огляду на особливості предмета правової статистики можна сформулювати таке визначення цієї науки. Правова статистика — це наука, яка вивчає розміри й кількісні співвідношення масових явищ і процесів, пов’язаних з правовим аспектом суспільного життя, у нерозривному зв’язку з їх якісною стороною в конкретних умовах простору й часу з метою складення адекватного уявлення про сферу правовідносин, ефективність роботи правоохоронних та правозастосовчих органів й обрання оптимальних шляхів розвитку нормотворчої та правозастосовної діяльності держави.

Досягненню загальної мети правової статистики сприяє успішне вирішення низки завдань. Ступінь успішності виконання кожного за­вдання обумовлює ступінь досягнення мети. Основними завданнями правової статистики є:

1)  забезпечення надійності й об’єктивності статистичної інформа­ції завдяки вдосконаленню статистичної методології, розробці та впровадженню новітніх інформаційних технологій з опрацювання статистичної інформації, що ґрунтуються на результатах наукових до­сліджень, міжнародних стандартах та рекомендаціях;

2)  здійснення всебічного обліку, збирання, аналізу й узагальнення статистичної інформації про правові явища;

3)  втілення в життя принципу єдиного методологічного підходу та уніфікації обліку правових явищ задля забезпечення вірогідності, ці­лісності, оперативності й стабільності статистичної інформації і ство­рення надійних наукових та емпіричних підвалин для прийняття рішень щодо правової політики держави, розробки окремих правових актів, прийняття рішень щодо структури та компетенції окремих правоохо­ронних і правозастосовчих органів;

4)  сприяння розбудові правової держави шляхом забезпечення до­ступності, гласності й відкритості зведених статистичних даних про правові явища;

5)  надійне збереження статистичної інформації та захист законних прав респондентів.