Розділ 9 Православ’я PDF Печать
Рейтинг пользователей: / 1
ХудшийЛучший 
Учебные материалы - Релігієзнавство ( за ред. В.Д. Титова )

Розділ 9 Православ’я

 

§ 1. Структура Православної Церкви

Православ’я існує як самостійна організаційна струк­тура після розколу 1054 р. Зараз православ’я порівняно з католицизмом і протестантизмом кількісно менша те­чія християнства (близько 100 млн. віруючих).

Всесвітнє православ’я утворюють усі православні церкви, пов’язані спільністю віровчення, канонів цер­ковного життя, особливостями обрядової діяльності. Православ’я в цілому представлено кількома автоке­фальними (самостійними) церквами: Константино­польською, Александрійською, Антіохійскою (Сирія, Ліван), Єрусалимською, Руською, Грузинською, Сербсь­кою, Болгарською, Румунською, Кіпрською, Елладсь- кою (грецькою), Польською, Чехословацькою, Амери­канською та ін. У структуру православного християнст­ва входять також автономні православні церкви.

Найважливіші для православного християнства пи­тання розглядаються на Всесвітній Раді церков, а з’їзди представників кожної автокефальної церкви (Помісні собори) є для неї вищими законодавчими органами. Константинопольський патріарх вважається всесвітнім і найсвятішим, проте він не має права втручатися в діяль­ність інших православних церков. Межі самостійності автономних церков визначаються угодою з тією автоке­фальною церквою, що надає автономію. Глави авто­номних церков обираються Помісними соборами з подальшим їхнім затвердженням патріархом автокефаль­ної церкви.

В адміністративному відношенні автокефальні церкви поділяються на екзархати, єпархії, вікаріатства, благо- чиння, приходи. Первинним осередком православної церкви є прихід (громада віруючих). Група церковних при­ходів складає округ (благочиння), а округи, в свою чергу, поєднуються в єпархії. Церковна влада патріарха й інших вищих церковних посадових осіб поширюється тільки на служителів культу. Патріархат керує ними в межах усієї патріархії, єпархіальний архієрей — у межах єпархії, бла­гочинний — у межах церковного округу, настоятель хра­му — у межах приходу. В єпархіальних архієреїв, керуючих духівництвом великих єпархій, є заступники (вікарії).

Уся церковна організація (апарат управління, служи­телі культу, обслуговуючий персонал, навчальні заклади, господарські організації, монастирі тощо) існують за ра­хунок добровільних приношень віруючих та господар­ської діяльності церкви.