Передмова PDF Печать
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 
Учебные материалы - Соціологія ( за ред. М.П. Требіна )

Передмова

Людина відкриває підручник з надією знайти відповіді на ті питан­ня, які її хвилюють. Однак окремі групи майбутніх фахівців (інженери, медики, фінансисти тощо) не дуже серйозно ставляться до деяких гуманітарних дисциплін, тому що вони, з їхньої точки зору, непотріб­ні в їх майбутній професії. Мабуть, на їх думку, до таких дисциплін належить і соціологія. Це з одного боку, а з другого — ми всі бажаємо жити у високорозвиненій країні, пишатися своєю державою, працю­вати на її майбутнє. І гідний приклад цього — країни «золотого мільяр­да». А як обстоять справи з гуманітарними дисциплінами у цих краї­нах? В одній з найцивілізованіших країн світу, США, соціальні науки — соціологію, політологію, право, економіку, психологію — викладають у всіх школах, коледжах і університетах. Відтоді як у 1892 р. в універ­ситеті Чикаго був відкритий перший у світі соціологічний факультет, п’ять поколінь американців, а це десятки мільйонів людей, знають, яким є устрій суспільства і з допомогою яких засобів його треба укріп­лювати, а не руйнувати. Вже у 60-ті роки ХХ ст. соціологів у США було більше, ніж у всіх інших країнах разом узятих. Психологів тут було понад 60 тисяч, юристів — кілька сотень тисяч. Крім того, тися­чі політологів служать радниками у федеральних і місцевих органах влади. Держава і приватні фірми виділяють на підтримку соціальних наук десятки мільярдів доларів. Здається, навіщо це потрібно амери­канцям і чи окупаються витрати? Відомо, що соціологія — це наука про суспільство і взаємовідносини людей. її прикладна спрямова­ність — створення стабільного, постійно прогресуючого суспільства. І в цьому США досягли значного успіху. Це єдина держава, що не зна­ла у ХХ ст. воєн і масштабних революцій. Справа не тільки в еконо­мічному прогресі, а й у тому, що США має одну з найефективніших систем соціальної підтримки населення, що складається з десятків і сотень програм допомоги сім’ї, малозабезпеченим верствам населення, безробітним, пенсіонерам та іншим категоріям соціальних аутсай­дерів. Тією дорогою, яку проклали США, сьогодні рухаються й інші розвинені країни, досягаючи незмінного успіху. Так, у вузах Японії до 70 % часу відводиться на вивчення гуманітарних дисциплін, зокрема соціології. У Китаї тисячі студентів здобули фундаментальну соціо­логічну підготовку в університетах Америки і Західної Європи. Сьо­годні вони, ставши менеджерами, бізнесменами і політичними діячами, визначають стратегію і майбутнє країни. Хоча, безумовно, як і в будь- якій країні, що активно розвивається, є проблеми. Сьогодні Китай — це «майстерня світу», за розмірами економіки він посідає 4-те місце в сві­ті, але за доходами на душу населення знаходиться на 100-му місці.

З 1990 р. економічна модернізація Китаю дозволила подолати рівень бідності 400 млн громадян, проте 415 млн, як і раніше, живуть менш ніж на два долари в день. У Китаї щорічно випускаються 800 000 сту­дентів інженерних і наукових спеціальностей, проте в країні всього 120 000 дипломованих юристів. Тому ми не можемо казати про Китай як про демократичну, правову державу. Але він рухається шляхом модернізації і прогресу, і з часом неминуче здійснюються і відповідні зміни в політичній, духовній і соціальній сферах. І сприятимуть цим змінам соціально-гуманітарні дисципліни, у тому числі і соціологія.

Тому важливою умовою підготовки висококваліфікованого фахівця, зокрема юриста, є оволодіння майбутнім професіоналом глибокими со­ціологічними знаннями. Не можна жити в суспільстві і не знати законів його розвитку і функціонування. Значення соціології обумовлене зроста­ючими вимогами до особистості фахівця будь-якого профілю, до його інтелектуальної, загальнокультурної, гуманітарної підготовки. Історичний досвід показує, що кризові ситуації в суспільстві не завжди є результатом об’єктивних і неминучих процесів, їх причини часто криються в непра­вильному виборі шляху розвитку, коли соціальна політика і соціальна практика не спираються на суспільствознавство в цілому і соціологію зокрема. З цієї причини для тих, хто вивчає соціологію, важливо перш за все знати основні положення, концепції і визначення, які складають каркас цієї науки. Здобуті знання надалі допоможуть молодим фахівцям зорієн­туватися в різних сферах діяльності, заснованих на взаємодії з соціальни­ми групами, організаціями і окремими особами.

Попри величезні значення різних галузей суспільствознавства у справі пізнання навколишнього буття (історичних, економічних, правових, політичних та інших наук) соціологія є унікальною завдяки своїй здатності бачити соціальний світ як цілісну систему. Причому                     остання розглядається не тільки як позитивно функціонуюча і така, що розвивається, але і як така, що переживає стан глибокої кризи, зокрема тієї, що сталася у 2008 р. Тому в цих умовах соціологія покликана стати наукою про витоки, причини кризи і шляхи виходу з неї. Хворе суспільство потребує свого діагнозу, соціальної терапії, а можливо, і соціальної хірургії. Діагностика і лікування суспільства — це надза­вдання соціології, тому не випадково однією з основних її проблем є виживання людства і оновлення цивілізації.

Соціологія шукає способи вирішення цих завдань, як на глобальному, так і на рівні соціальних спільнот, конкретних соціальних інститутів і ор­ганізацій, соціальної поведінки індивідів. У цьому значенні соціологія розглядається як наука про відтворення соціальних систем — суспільства і його структур, соціальних спільнот, інститутів, організацій, особистості. Відтворення — суть основний спосіб існування суспільства і його еле­ментів у їх взаємодії. Іншими словами, відтворення — це, перш за все, функціонування. У суспільства немає іншого способу буття, інакше як відтворювати себе, свої структури. Ми народжуємося у світі, у суспільстві, яке існувало до нас та існуватиме після нас. Людина — соціальна істота не тому, що «так прийнято», «так було завжди», але тому, що поза суспіль­ством людина не зможе ні стати людиною, ні вижити. Ми народжуємося в суспільстві людей, об’єднаних в соціальні групи, і від цих груп залежить ідентичність людини — неповторна своєрідність її особистості, залежать її надії, погляди на життя, життєві устремління і досягнення. Тому по­чатковим положенням соціології служить формула: поведінка людей формується головним чином групами, до яких вони належать, і соціаль­ними взаємодіями, що здійснюються в цих групах. Ми стали тим, хто ми є, і діємо так, як ми діємо, тому що живемо в конкретному суспільстві, у конкретному місці і в конкретний час. Усі соціально значущі дії людей — від потиску рук до вбивства, усі соціальні інститути — від держави до сім’ї, кінець кінцем — продукт соціальної взаємодії. Розглядати соціаль­ні групи — від малої групи — сім’ ї до рівня мегаполіса або до рівня суспільства в цілому як свій безпосередній об’єкт — таким є початковий принцип соціологічного пізнання. Соціологія — частина культури сучас­ного суспільства. Завдяки науковому підходу до вивчення соціального організму вона дає можливість зрозуміти цінності і норми, що ефективно регулюють життя людей, знайти способи подолання негативних моментів у життєдіяльності суспільства. На думку французького соціолога Еміля Дюркгейма, соціологія не вартувала б і години праці, якби не давала мож­ливості поліпшити суспільство.

Звідси ставлення до соціології як до багаторівневої науки, що являє єдність абстрактних і конкретних форм, макро- і мікротеоретичних підходів, теоретичного і емпіричного знання. Соціологія не може плід­но розвиватися без принципової єдності, більше того — взаємопро­никнення теоретичного і емпіричного знання. Адже соціологія наці­лена врешті-решт на вирішення суто практичних питань соціального життя. Це означає, що для соціології всі її проблеми є терміновими, такими, що потребують негайного реагування, оскільки стосуються актуальних інтересів сучасного суспільства. Тому дуже важливо знати логіку і методи соціологічного дослідження, такі як опитування, спо­стереження, експеримент, а також опис спеціальних процедур, вжива­них для збору, аналізу і оцінки якості соціологічних даних, бо за допо­могою соціологічних досліджень ми одержуємо емпіричну базу, яка відображає реальний стан справ у суспільстві, переваги і сподівання соціуму, можемо діагностувати його «хвороби».

Пропонований підручник із соціології ставить за мету дати найза- гальніше уявлення про соціологію як науку, показати її практичну спря­мованість через розкриття таких проблем, як соціологія особистості, девіантної поведінки, соціологія управління тощо. Структура книжки обумовлена програмою викладання соціології, тому авторський колектив не претендує на повний виклад і розкриття всіх проблем соціології як науки, але сподівається, що вивчення цього матеріалу дозволить склас­ти цілісне уявлення про основні напрями соціологічного знання. У під­ручнику головними є принципи, а не деталі, основні положення, а не поточні питання, і опис спеціально вибраних прикладів, а не простий перелік фактів. Соціологія як наука є практично невичерпною, вона не має просторових меж. Тому автори зійшлися на тому, щоб розкрити найважливіші проблеми соціології, що безпосередньо стосуються су­часного життя. Автори дуже хотіли б, щоб цей підручник сприяв кри­тичному осмисленню суперечностей і тенденцій у сучасній соціології і сучасному суспільстві та творчій активності студентів у повсякденній праці по засвоєнню соціологічних знань. Адже головна функція соціо­логічної освіти — сформувати соціологічне мислення, тобто розуміння проблем, що стоять перед суспільством, причин їх виникнення і шляхів подолання, уміння критично ставитися до буденних думок, стереотипів мислення і соціальних забобонів масової свідомості. Цілісне соціоло­гічне мислення допоможе молодому поколінню підготуватися до дорос­лого життя і зайняти активну соціальну позицію щодо перетворення української дійсності на основі законів справедливості, честі і гідності, пошани особи громадянина України як такої.