Печать
PDF

Глава 9. Теоретичні та організаційні основи призначення і проведення судово-економічної експертизи

Posted in Учебные материалы - Судова бухгалтерия (В.М.Глібко, О.П.Бущан)

Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Глава 9. Теоретичні та організаційні основи призначення і проведення судово-економічної експертизи


§ 1. Поняття експертизи та судово-економічної експертизи. Порядок проведення

§ 2. Підстави призначення і проведення судово-економічної експертизи

§ 3. Права та обов’язки експерта і умови дослідження матеріалів

§ 4. Висновок експерта та його оцінка

 

 

§ 1. Поняття експертизи та судово-економічної експертизи. Порядок проведення


У забезпеченні збереження майна всіх форм власності велику роль відіграє принцип невідворотності покарання, який вимагає обо­в’язкового розслідування кожного злочину. Реалізація цього принци­пу передбачає також максимальне використання під час розслідуван­ня спеціальних знань у галузі економіки, що зумовлює необхідність призначення експертизи. Використання висновків експерта у сукуп­ності з іншими доказами у справі дає змогу повніше виявити факти зловживання посадових осіб, нестачі та надлишки матеріальних цінностей і грошових коштів, а також обставини, що сприяють учи­ненню злочинів.

При багатогалузевості застосування спеціальних знань, вирішува­них при цьому питань, для експертизи характерні загальні принципо­ві положення. По-перше, високий ступінь професіоналізму і компе­тентності експерта (від лат. expertus — досвідчений); по-друге, неза­лежність і об’єктивність експерта; по-третє, законність дій експерта і науковість досліджень та обґрунтованість висновків.

<^кспертиза, франц., исследование и установление фактов и об- стоятельств, для вьіяснения которьіх необходимьі специальньїе позна- ния в какой-либо науке, искусстве, ремесле или промисле. Лица, об- ладающие соответствующими познаниями и приглашаемьіе в суд или в другие учреждения для подачи своих мнений, назьіваются ^кспертaми» (Иллюстрированньїй ^нциклопедический словарь Ф. Брокгауза и И. Ефрона. — М. : ^ксмо, 2007).

Ухвалення законів України «Про судову експертизу», «Про науко­ву і науково-технічну експертизу» та інших створює реальні можливості використання всіх досягнень науки в діяльності установ влади, державного управління, правоохоронних органів для захисту прав громадян та інтересів держави, зміцнення правопорядку і законності.

Питання експертизи регламентуються Законом України «Про судо­ву експертизу» від 25 лютого 1994 р., а також статтями 75, 76, 196, 202 КПК, статтями 57, 61 ЦПК, ст. 273 КпАП, статтями 31, 41 АПК, та іншими правовими актами.

Це означає, що будь-яка фізична особа, особа-підприємець, юри­дична особа мають право з власної ініціативи звернутися до спеціаліс­та відповідного профілю для одержання письмового висновку. Під­ставою для цього є конституційні принципи, законодавчі норми про гарантії прав людини, свобод підприємництва. Такі висновки можуть надаватися в державні, судові та інші органи і установи для захисту порушених прав і законних інтересів громадян. У таких випадках діє важливіший демократичний принцип, який полягає в тому, що жодні фактичні дані не мають наперед встановленої сили. Цей принцип за­кріплено в законах (статті 66, 67 КПК, статті 57, 60 ЦПК, статті 32, 43 ГПК, статті 251, 252 КпАП).

Судово-економічна експертиза поступово формується в самостій­ний клас експертиз. Це викликано потребами правоохоронної практи­ки, розгалуженістю економічної злочинності.

Судово-економічна експертиза включає дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності; дослідження докумен­тів про економічну діяльність підприємств і організацій; дослідження документів фінансово-кредитних операцій.

Саме стан і результати економічної діяльності суб’єктів економіч­них відносин є предметом судово-економічної експертизи, а об’єктом її дослідження — показники, що характеризують цю діяльність. Тому судові експертизи даного класу можуть застосовуватися при розсліду­ванні значної частини економічних злочинів як самостійно, так і в сукупності з іншими судовими експертизами, об’єктом дослідження яких є документи або інформація в документах (почеркознавча екс­пертиза документів, технічна, авторознавча, технологічна та ін.).

Головними завданнями дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності є:

-    встановлення документальної обґрунтованості розміру нестачі або надлишків товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів, періоду і місця їх утворення;

-    встановлення документальної обґрунтованості оформлення опе­рацій з одержання, зберігання, виготовлення, реалізації товарно- матеріальних цінностей, в тому числі грошових, основних засобів, надання послуг;

-    встановлення документальної обґрунтованості відображення в обліку грошових коштів, цінних паперів;

-    встановлення документальної обґрунтованості відображення в обліку операцій з нарахування та виплати заробітної плати, інших ви­плат;

-   встановлення відповідності чинному законодавству відображен­ня в податковому обліку валового доходу та валових витрат за фінансово-господарськими операціями, що підлягають оподаткуванню податком на прибуток;

-    встановлення відповідності чинному законодавству відображен­ня в податковому обліку податкових зобов’язань та податкового кре­диту з податку на додану вартість;

-    встановлення недоліків в організації бухгалтерського обліку контролю, які сприяли або могли сприяти заподіянню матеріальної шкоди або перешкоджали її своєчасному виявленню.

Головними завданнями дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій є:

-   встановлення документальної обґрунтованості, аналізу показни­ків фінансового стану (платоспроможності, фінансової стійкості, при­бутковості та ін.);

-    встановлення документальної обґрунтованості аналізу і структу­ри майна та джерел його придбання;

-   встановлення документальної обґрунтованості стану та інтенсив­ності використання оборотних активів та джерел їх формування;

-    встановлення документальної обґрунтованості аналізу джерел власних коштів та результатів фінансово-господарської діяльності;

-   встановлення документальної обґрунтованості аналізу загально­господарських і спеціальних фондів;

-   встановлення документальної обґрунтованості аналізу реальнос­ті розрахунків з дебіторами і кредиторами;

-   встановлення документальної обґрунтованості аналізу економіч­ної доцільності отримання і використання кредитів та позик;

-    встановлення документальної обґрунтованості аналізу витрат і цін як чинників фінансової стабільності, беззбитковості;

-    встановлення документальної обґрунтованості розрахунків при приватизації та оренді, відповідності чинним методикам оцінки вар­тості майна, що приватизується, та інші питання, пов’язані з привати­зацією, банкрутством підприємств;

-   встановлення документальної обґрунтованості розрахунків част­ки майна при виході учасника зі складу засновників;

-   встановлення документальної обґрунтованості розрахунків втра­ченого заробітку (від несвоєчасної виплати компенсації заподіяної шкоди в разі втрати працездатності та в інших випадках);

-    встановлення документальної обґрунтованості цільового витра­чання бюджетних коштів;

-   встановлення документальної обґрунтованості розрахунків утра­ченої вигоди.

Головними завданнями дослідження документів фінансово- кредитних операцій є:

-    встановлення документальної обґрунтованості оформлення бан­ківських операцій з відкриття рахунків, руху грошових коштів на ра­хунках;

-    встановлення документальної обґрунтованості оформлення та відображення в обліку операцій з видання, використання та погашен­ня кредитів;

-    встановлення документальної обґрунтованості оформлення та відображення в обліку банків їх фінансово-господарської діяльності;

-   встановлення відповідності чинному законодавству відображен­ня фінансово-господарських операцій банків вимогам нормативних актів з ведення обліку і подання звітності;

-    встановлення документальної обґрунтованості відображення фінансово-господарських операцій щодо нарахування та сплати бан­ками податків та їх відповідності даним обліку та звітності, чинному законодавству;

-    встановлення кола осіб, на яких покладено обов’язок забезпечи­ти додержання вимог нормативно-правових актів з банківського об­ліку і контролю.

Відповідно до чинного законодавства за дорученням правоохорон­них органів (у тому числі для вирішення питання про порушення ад­міністративної чи кримінальної справи), посадових осіб Державної податкової адміністрації, Державної виконавчої служби, Державної митної служби, на замовлення захисників, адвокатів та інших осіб можуть виконуватися експертні дослідження, що потребують спеці­альних знань та використання методів криміналістики і судової екс­пертизи. Результати експертних досліджень викладаються у вигляді письмових висновків спеціалістів чи рецензій.

Експертизи та експертні дослідження проводяться, як правило, за зонами регіонального обслуговування.

За наявності обставин, що унеможливлюють проведення експер­тизи в установі за зоною обслуговування, особа або орган, які призна­чили експертизу, можуть доручити її виконання іншим експертам, за­значивши мотиви.