Глава 8. Ревізія як форма державного фінансового контролю PDF Печать
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 
Учебные материалы - Судова бухгалтерия (В.М.Глібко, О.П.Бущан)

Глава 8. Ревізія як форма державного фінансового контролю


§ 1. Види і організаційні форми ревізії

§ 2. Завдання ревізійних органів

§ 3. Порядок призначення і проведення ревізії

§ 4. Проведення ревізії

§ 5. Методи і способи документальної ревізії

§ 6. Етапи документальної ревізії

§ 7. Оформлення матеріалів ревізії

 

 

§ 1. Види і організаційні форми ревізії


Ревізія полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи і здійснюється з метою виявлення фактів по­рушення законодавства та встановлення винних у їх допущенні по­садових і матеріально відповідальних осіб.

Внутрівідомчий фінансовий контроль шляхом проведення ревізій здійснюють вищі органи на підвідомчих підрозділах, підприємствах, в установах, організаціях.

Державний фінансовий контроль шляхом ревізій в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, бюджетних установах і суб’єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які одержують (одержували в період, який перевіряється) кошти із бюджетів усіх рівнів та держав­них фондів або використовують (використовували в період, який пере­віряється) державне чи комунальне майно (далі — підконтрольні установи) здійснюють Державна контрольно-ревізійна служба, Рахун­кова палата та ін. (далі — ревізійні установи) на підставі законів Укра­їни від 26 січня 1993 р. «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», від 11 липня 1996 р. «Про Рахункову палату» та інших нормативних актів.

Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінан­сового аудиту та інспектування.

Державний фінансовий аудит є різновидом державного фінансово­го контролю і полягає у перевірці та аналізі фактичного стану справ щодо законного і ефективного використання державних або комуналь­них коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, функціо­нування системи внутрішнього контролю. Результати державного фі­нансового аудиту та їх оцінка викладаються у звіті.

Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає в докумен­тальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка по­винна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх порушенні посадових і матеріально відпо­відальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Ревізія є особливим засобом адміністративно-господарського конт­ролю, що застосовується згідно з адміністративно-правовими нормами.

Залежно від підстав для призначення ревізії поділяють на планові і позапланові. Плановими називають ревізії, проведені згідно з попе­редньо складеними планами ревізійної роботи. Такі ревізії не можна здійснювати частіше одного разу на календарний рік.

Об’єкти для ревізій включаються в плани контрольно-ревізійної роботи з урахуванням встановленої періодичності ревізії бюджетних установ, за поданням правоохоронних органів, дорученням органів державної влади і за власною ініціативою в межах чинного законодав­ства. Підставою для призначення планової документальної ревізії є обов’язок контролюючих органів зробити перевірку в установлені за­коном проміжки часу.

При здійсненні ревізії державною контрольно-ревізійною службою право на проведення планової ревізії підконтрольних установ надаєть­ся лише у тому разі, коли їм не пізніше ніж за десять днів до дня про­ведення зазначеної ревізії надіслано повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Позаплановою ревізією вважається ревізія, яка не передбачена в планах роботи і проводиться за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1)    коли підконтрольна установа оскаржує дії перевіряючих осіб під час проведення планової або позапланової ревізії з вимогою повно­го чи часткового скасування результатів відповідної ревізії;

2)    у разі реорганізації (ліквідації) підконтрольної установи;

3)    у разі надходження доручень щодо проведення ревізій у під­контрольних установах від Кабінету Міністрів України, органів про­куратури, державної податкової служби, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, в яких містяться факти про пору­шення законів України;

4)    у разі виявлення невідповідності законам України висновків — актів ревізії, складених нижчим органом контрольно-ревізійної служби;

5)    у разі виникнення потреби в перевірці відомостей, щодо яких підконтрольна установа не надала пояснення та їх документальне під­твердження на обов’язковий запит органу контрольно-ревізійної служ­би протягом 10 робочих днів.

Позапланова ревізія може здійснюватися за наявності підстав для її проведення за рішенням суду не частіше одного разу на квартал.

За повнотою обсягу ревізії можуть бути:

-   повними, які охоплюють усю фінансово-господарську діяльність об’єкта за певний проміжок часу;

-   частковими, якими перевіряються певні сторони діяльності під­приємства, окремі види операцій, правильність використання і збері­гання матеріальних ресурсів тощо.

Залежно від органів, які проводять ревізії, останні можуть бути відомчими (здійснюються на підвідомчих підприємствах ревізійним апаратом вищої організації) та позавідомчими (проводяться уповно­важеними державними органами).

Документальна ревізія — одна з найефективніших форм докумен­тального контролю. Вона заснована на перевірках первинних докумен­тів, облікових регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, ма­теріалів інвентаризації грошових коштів та товарно-матеріальних цінностей. її висновки мають бути підкріплені обґрунтованими дани­ми, тому ревізія є важливим засобом розкриття і попередження роз­крадань, порушень державної та фінансової дисципліни, а також ви­явлення і мобілізації внутрішньогосподарських резервів.

За методом проведення перевірки документів ревізії іноді поділя­ють на суцільні і вибіркові. Під суцільною ревізією розуміють пере­вірку всіх без винятку первинних документів за весь період, що реві­зується; вибірковою вважається ревізія, при якій первинні документи перевіряються не суцільно, а на вибір.

Не слід ототожнювати суцільну перевірку документів з повною ревізією, а відбіркову перевірку — з частковою ревізією. Повна ревізія, яка охоплює всі господарські операції за весь період, що ревізується, може і не супроводжуватися на окремих ділянках суцільною перевір­кою документів. З іншого боку, часткова перевірка, наприклад, пра­вильності витрачання фонду заробітної плати, може проводитися шляхом перевірки всіх без винятку первинних документів щодо даної операції за весь період, що ревізується. Отже, кожна ревізія може бути на одних ділянках суцільною, а на інших — вибірковою.

Говорячи про суцільну чи вибіркову перевірку документів, ми ма­ємо на увазі лише обсяги документації, що перевіряється, і поки що не торкаємося порядку і напрямку ознайомлення з матеріалами.

Цей порядок у будь-якому разі має бути таким, аби в разі виявлення тих чи інших порушень і зловживань повністю унеможливити елемент випадковості навіть при вибірковій формі перевірки документів.

Ефективність цього методу залежить від способу вибірки — хро­нологічного чи систематичного.

Залежно від повторюваності ревізії поділяють на первинні та по­вторні.

Первинною є ревізія, коли документи перевіряються вперше. По­вторна ревізія здійснюється, якщо виникає необхідність перевірити висновки первинної ревізії.

Організаційні форми документальних ревізій можуть бути різними. Більшість відомчих ревізій проводять окремі ревізори. Проте при ре­візії великих підприємств зі значним обсягом документації та різно­манітними операціями доцільно проводити ревізію групою, бригадою із декількох бухгалтерів-ревізорів, один з яких є керівником. У разі необхідності глибокої перевірки виробничої діяльності підприємства, планування, організації роботи до складу групи можуть включатися спеціалісти відповідної кваліфікації: нормувальники, будівельники, фінансисти та ін. Ревізії, що проводяться групою осіб із залученням спеціалістів, називають комплексними.

Комплексні ревізії забезпечують більш високу якість перевірки за умови, що вони проводяться під керівництвом бухгалтерів-ревізорів, які пройшли спеціальну ревізорську підготовку і зможуть зібрати ма­теріал, на підставі якого можна зробити повноцінний висновок.

Тематичними ревізіями іменують часткові ревізії стосовно певно­го кола питань, що проводяться групами ревізорів по одній програмі одночасно на декількох підприємствах з метою побудови узагальнених висновків і розроблення заходів щодо впорядкування тих чи інших операцій. Тематичні ревізії можуть стосуватися доцільності створення і витрат цільових фондів, правильності виплати премій тощо.