Печать
PDF

Розділ 32 Розслідування злочинів проти довкілля

Posted in Криминалистика - Криміналістика (В.Ю. Шепітько)

Рейтинг пользователей: / 1
ХудшийЛучший 

Розділ 32 Розслідування злочинів проти довкілля

 

§ 1. Криміналістична характеристика злочинів проти довкілля

Відносини у сфері забезпечення екологічної безпеки в Україні регулюються Законом України від 25 червня 1991 р. «Про охорону на­вколишнього природного середовища», розробленим відповідно до нього земельним, водним, лісовим законодавством, а також законодав­ством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством (зокрема, Законом України «Про охорону атмосфер­ного повітря», Земельним кодексом України, Водним кодексом Украї­ни, Кодексом України про надра та ін.).

Серед злочинів, що можуть негативно позначитися на екологічній ситуації, треба відмітити діяння, пов’язані з порушенням вимог зако­нодавства про охорону праці, правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, правил безпеки на вибухонебезпечних під­приємствах або у вибухонебезпечних цехах, правил ядерної або раді­аційної безпеки, а також правил, що стосуються безпечного викорис­тання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд (ст. ст. 271-275 КК), знищенням або пошкодженням майна (ст. ст. 194-196 КК) та ін.

У числі злочинів проти довкілля виділяють ті, безпосереднім об’єктом яких є відносини у сфері охорони водних ресурсів, атмосфер­ного повітря, лісових масивів, земель, надр, передбачені ст. 241 КК («Забруднення атмосферного повітря»), ст. 242 КК («Порушення пра­вил охорони вод»), ст. 243 КК («Забруднення моря»), ст. 239 КК («За­бруднення або псування земель»), ст. 240 КК («Порушення правил охорони надр»), ст. 244 КК («Порушення законодавства про континен­тальний шельф України») та ін.

Криміналістична характеристика названих злочинів традиційно охоплює такі елементи: а) способи вчинення злочину; б) способи при- 414 ховування злочину; в) час, місце та обстановка вчинення злочину; г) типові сліди злочину (види і характер слідів); ґ) особа злочинця; д) особа потерпілих.

Способи вчинення злочинів проти довкілля виражаються в діях чи бездіяльності службових осіб або осіб, що відповідають за установку та експлуатацію очисних споруд або за роботу, пов’язану із знешко­дженням і транспортуванням відходів, викидів шкідливих речовин.

Способами приховування цих злочинів є: а) зміни у документах, що відображають певні накази про будівництво, реконструкцію чи екс­плуатацію очисних споруд, уведення їх в експлуатацію; б) аналіз по­переджень уповноважених органів, що мають місце, а також осіб, що беруть участь у виробничому процесі і заявляють про порушення в роботі очисних споруд.

Способами приховування є також: приховування документації про заборону введення в експлуатацію очисних споруд; заяви працюючих осіб про порушення експлуатаційного режиму; знищення слідів по­ломки механізмів, що регулюють скидання і викиди відходів, котрі забруднюють довкілля; знищення забруднень, що мають місце.

Типові сліди злочину. Сліди злочинів проти довкілля можуть виявля­тися у таких формах: а) у вигляді заяв осіб про порушення, що мають місце, скидання і викид відходів або шкідливих для здоров’я людини матеріалів чи речовин; б) у вигляді попереджень уповноважених органів про порушен­ня у роботі очисних споруд і забруднення довкілля; в) у вигляді речових забруднень (слідів) від скидань і викидів (загибель риби, викиди в повітря газів, окремих речовин у вигляді пилу або інших часток).

Особа злочинця. До кримінальної відповідальності притягуються особи, на яких покладено обов’язок додержання правил стосовно недо­пущення забруднень, що мали забезпечувати нормальне функціонування очисних споруд, а також інші особи, що виконують названі функції, або особи, з вини яких очисні споруди вийшли з ладу і забруднюють довкілля. Підвищує відповідальність цих осіб те, що вони певний період приховують порушення роботи очисних споруд, що спричиняє шкідливі наслідки як для працівників виробництва, так і для оточуючих осіб.

Особа потерпілих. До потерпілих належать люди, що потрапили у сферу зараження довкілля хімічними, фізичними, біологічними викида­ми і скиданнями, які порушують нормальний екологічний баланс, котрий забезпечує життєздатність людей і тварин. Викиди і скидання можуть викликати масове отруєння і загибель людей, а також інші шкідливі на­слідки, що впливає на ступінь відповідальності винних осіб.