Печать
PDF

Розділ 22 Розслідування вбивств - § 3. Особливості розслідування деяких видів убивств

Posted in Криминалистика - Криміналістика (В.Ю. Шепітько)

Рейтинг пользователей: / 1
ХудшийЛучший 

§ 3. Особливості розслідування деяких видів убивств

У загальній методиці розслідування вбивств виділяють декілька особливих методик, що відрізняються за специфікою, яка визначаєть­ся ситуацією. До них належать методика розслідування вбивств, що маскуються під нещасний випадок; методика розслідування вбивств за відсутності трупа потерпілого; методика розслідування вбивств, пов’ язаних із розчленуванням трупа; методика розслідування вбивств на замовлення. Кожна з названих методик має свої особливості в ор­ганізації провадження першочергових слідчих дій і оперативно- розшукових заходів.

Вбивства, що маскуються під нещасний випадок чи самогубство. Найважливішою слідчою дією при розслідуванні таких убивств є огляд місця події і трупа. При цьому особливу увагу звертають на обставини виявлення трупа, його положення, стан одягу, сліди боротьби чи опору. В процесі огляду можуть бути виявлені певні невідповідності (нега­тивні обставини), характер яких дозволяє висунути версію про те, що мало місце інсценування події. До таких належать сліди, що суперечать загальній картині події або явно вказують на те, що подія відбувалася в іншому місці чи мала інший характер. Так, при огляді місця авто­транспортної події наявність різаних ран на тілі потерпілого внаслідок наїзду є обставиною, що вказує на вбивство, інсценоване як нещасний випадок. Виявлення посмертної странгуляційної борозни на трупі як наслідок наїзду потяга також є результатом інсценування і вказує на інший характер події, ніж той, що передбачався. Вбивства, що маскуються під нещасний випадок на виробництві, також вимагають ретель­ного аналізу слідів при огляді місця події, їх розміщення, співвідно­шення з частинами механізмів, що рухаються, співвідношення з часом вмикання чи вимикання механізмів. У цих випадках дуже важливим є зіставлення показань свідків з результатами огляду і даними судово- медичної експертизи, що можуть виявити невідповідність, яка вказує на вбивство.

При розслідуванні вбивств, що інсценуються під самогубство, дійсна картина того, що сталося, може бути з’ясована внаслідок про­ведення як невідкладних, так і наступних слідчих дій. Так, при огляді місця події важливо встановити, чи міг загиблий сам собі нанести по­ранення, зав’язати зашморг (останнє може вказати на фахові навички) чи мають місце сліди боротьби або опору, що відображено як на трупі, так і в обстановці події (розбиті меблі, сліди крові на предметах об­становки). У разі застосування вогнепальної зброї важливо встанови­ти дистанцію, з якої було здійснено постріл, виявити на пістолеті сліди пальців руки, що належать потерпілому або іншій особі.

Судово-медичне дослідження трупа дозволяє встановити сліди прижиттєвого або посмертного ушкодження, головним чином стран­гуляційної борозни. У випадках самогубства шляхом повішення про­веденням слідчого експеримента з використанням вантажу, рівного вазі тіла загиблого, необхідно встановити, чи витримує мотузка вагу тіла.

У практиці розслідування трапляються випадки, коли особа, яка вчинила самогубство, залишає перед смертю листи, записки. Якщо факт написання листа загиблим викликає сумнів, слід призначити судово-почеркознавчу експертизу. При розслідуванні самогубства важливо зібрати дані про спосіб життя загиблого, встановити його психологічний стан, з’ ясувати, чи не було заяв про прагнення піти із життя. У необхідних випадках можна призначити судово-психіатричну або судово-психологічну експертизу за матеріалами справи.

Вбивства за відсутності трупа потерпілого. У випадках зникнен­ня особи, коли обставини вказують на можливість вбивства, приводом для порушення кримінальної справи і розслідування є заяви чи інші дані про її зникнення. Першочерговою слідчою дією в цій ситуації виступає допит заявника і свідків у справі. Під час допиту з’ясовуються час уходу (від’ їзду) особи, яка зникла (години і хвилини), можливий шлях її слідування, прикмети зовнішності, одягу, мета уходу (від’їзду), місце, куди особа мала прибути, дані про стан здоров’я, психічний стан, настрій. Слід з’ ясувати також наявність у зниклого цінностей, грошей, документів, що засвідчують особу, дрібних речей — брелоків, запальничок, ключів та ін.

Оперативним шляхом треба перевірити місця можливого перебування особи — місце роботи, проживання, місця проживання родичів і знайомих, лікарняні заклади, морги, місця затримання органами міліції та ін.

Допит свідків має на меті з’ ясувати певні дані про зниклу особу, зокрема, її стосунки у сім’ї, наміри виїхати в певному напрямку, сто­сунки із знайомими, друзями, інтимні зв’язки, що приховуються. За показаннями свідків можна скласти приблизний маршрут руху особи до її зникнення, а в місцях можливого її перебування провести огляд з метою виявлення трупа. Рекомендується надіслати окремі запити до місць проживання родичів та друзів зниклої особи з метою з’ясувати її перебування.

У процесі розслідування слідчий повинен скласти план розшуку трупа відповідно до місця його можливого приховування. Разом із цим, складаючи реєстраційну карту особи, яка зникла безвісти, слідчий робить запити в органи міліції інших областей про можливе виявлен­ня невпізнаного трупа, прикмети якого схожі з прикметами особи, яка зникла. Необхідно також вилучити якомога більшу кількість фото­знімків особи, яка зникла, здебільшого близьких до часу зникнення.

За злочинами цієї категорії заявники нерідко є особами, які вчини­ли вбивство. З метою встановлення їх можливої причетності слідчий після порушення кримінальної справи повинен провести огляд мож­ливого місця події. Це можуть бути квартира, надвірні будівлі, підвали, присадибна ділянка. Підставами для огляду можуть бути показання свідків про неприязні стосунки, погрози, майнові домагання тощо. При огляді слід виявляти негативні обставини (пішла взимку до крамниці — шапка і пальто на місці; поїхала до родичів — не взяла носильних речей і взуття), а також на сліди крові, розкопування в надвірних бу­дівлях і на присадибній ділянці.

Так, у справі про зникнення громадянина Б., який начебто поїхав до своєї дочки, слідчий при огляді звернув увагу на свіжопофарбовані панелі кухні в квартирі зниклого. За словами свідків, ремонт було зро­блено за тиждень до зникнення Б., при цьому панелі він фарбував сам блакитною фарбою, що різко відрізнялася від нового — коричневого — покриття. Дослідження зіскобів підтвердило наявність слідів крові. За показаннями свідків, жінка зниклого пересаджувала смородину на ділянці під час її цвітіння, що викликало подив сусідів. При проведенні розкопок було виявлено труп.

Вбивства, пов ’язані з розчленуванням трупа. При порушенні кри­мінальної справи, пов’язаної із виявленням частини чи частин трупа, огляд місця події має своєю метою виявлення всіх частин трупа, огляд прилеглої місцевості, пакувальних матеріалів, а також засобів достав- лення частин трупа до місця їх виявлення. Для виявлення інших частин трупа необхідно надіслати запити до сусідніх областей, вказавши при­близно час і спосіб розчленування. Виявлені частини трупа повинні зберігатися в морзі на час можливого виявлення інших частин. Слід зазначити, що пакувальні матеріали мають бути не тільки ретельно оглянуті (траплялися випадки, коли на газетах були виявлені адреси причетних осіб), а й сфотографовані та залучені до справи як речові докази, що можуть бути пред’ явлені для впізнання.

Однією з невідкладних слідчих дій при виявленні частин трупа є призначення судово-медичної експертизи, в процесі якої можуть бути поставлені та вирішені такі питання:

1) чи є виявлене частинами тіла людини;

2)  чи належать усі виявлені частини одному трупу;

3)  стать, вік, зріст потерпілого, чи є ознаки (шрами, татуювання), що можуть сприяти встановленню особи;

4)  причина смерті, час її настання, прижиттєво або посмертно було здійснено розчленування трупа;

5)  яким предметом заподіяно смерть, яким знаряддям (припустимо) розчленовано труп, чи залишилися на кістках і хрящах трупа сліди знаряддя розчленування, що мають індивідуальні ознаки;

6)  чи має особливості спосіб розчленування трупа, який вказує на фахові навички злочинця;

7)  чи був потерпілий хворим; ознаки захворювання.

Разом з призначенням судово-медичної експертизи мають викону­ватися дії, пов’язані з ідентифікацією особи загиблого, зокрема, де­монстрація фотографії по телебаченню, дактилоскопіювання з метою перевірки за криміналістичними облікам попередньої судимості, запо­внення картки невпізнанного трупа з метою її зіставлення з картками осіб, які зникли безвісти, пред’явлення частин тіла для впізнання осо­бам, які заявили про зникнення їх рідних чи близьких. При встанов­ленні особи вбитого подальші слідчі дії спрямовані на з’ясування його родинних, дружніх, інтимних зв’язків для встановлення осіб, причет­них до злочину, і місця його вчинення.

У процесі проведення обшуків слід зосереджувати увагу на по­шуку слідів крові, знарядь розчленування, пакувальних матеріалів (їх частин), які в подальшому можуть бути використані для встановлення причетності особи до вчиненого злочину.

При затриманні та освідуванні підозрюваного необхідно зосере­джувати увагу на слідах крові, а також слідах боротьби чи опору.

 

Запитання для самоконтролю

1. Які існують види вбивств?

2. Які використовуються способи вчинення вбивств?

3. Які місця вчинення вбивств обираються найчастіше?

4. Які особливості має особа вбивці?

5. Які обставини необхідно з’ясовувати у процесі роз­слідування вбивств?

6. Які слідчі дії при розслідуванні вбивств належать до першочергових?

7. У чому полягають особливості проведення огляду міс­ця події при розслідуванні вбивств?

8. Які існують типові версії при виявленні трупа?

9. Які існують особливості розслідування вбивств, що маскуються під нещасний випадок чи самогубство?

10. Які існують особливості розслідування вбивств за від­сутності трупа?

11. Які існують особливості розслідування вбивств з роз­членуванням трупа?