Розділ 6 Судова фотографія та відеозапис

 

§ 1. Поняття судової фотографії та її значення

Застосування судової фотографії при проведенні слідчих дій перед­бачено кримінально-процесуальним законодавством. Так, відповідно до ст. 191 КПК слідчий під час огляду місця події в необхідних випадках по можливості проводить фотографічну зйомку. У ст. 79 КПК зазначено, що речові докази повинні бути по можливості сфотографовані.

Судова фотографія — це галузь криміналістичної техніки, яка розробляє фотографічні засоби, прийоми і методи виявлення, фік­сації та дослідження доказів. Зміст судової фотографії становлять наукові положення і практичні рекомендації щодо використання фото­графії в розслідуванні злочинів. Застосування фотографічної зйомки в розслідуванні злочинів зумовлено такими чинниками:

1) дає змогу якнайточніше зафіксувати об’єкт, його стан, ознаки;

2)  забезпечує швидку фіксацію тих чи інших об’єктів;

3)  дає адекватне уявлення про зображений на фотознімку об’єкт, фотографічне зображення має властивість наочності та документаль­ності;

4)  існує можливість одержання слабковидимих і невидимих дета­лей, слідів, ознак.

Результати фотозйомки успішно використовуються при розсліду­ванні різних видів злочинів, під час провадження різноманітних слід­чих дій (огляду місця події, слідчого огляду документів, обшуку, пред’явлення для впізнання, відтворення обстановки і обставин події та ін.), в експертних дослідженнях, оперативно-розшуковій діяльності. Фотографічний метод фіксації не порушує стану матеріальних об’єктів або слідів. У деяких випадках фотографічна зйомка може заповнити прогалини в описі фактів у протоколах слідчого огляду, виявити слаб- ковидимі або невидимі деталі чи ознаки об’єкта. Ілюстративність і наочність фотографії дозволяють застосовувати її в попередженні зло­чинів, розшуковуванні осіб, які зникли безвісти, та злочинців.

Судова фотографія поділяється на фотографію судово-оперативну (фіксуючу) та судово-дослідницьку (експертну).

Судово-оперативна фотографія являє собою сукупність методів, прийомів та засобів, що застосовуються при провадженні слідчих чи оперативно-розшукових дій для фіксації обстановки, слідів та інших об’ єктів. Фіксація в судовій фотографії має на меті точно і повно відо­бразити об’єкти у тому вигляді та стані, в якому вони спостерігаються на момент фотозйомки. Остання виступає додатковим засобом фіксації у процесі провадження слідчої дії. Судово-оперативна фотографія як спосіб фіксації під час розслідування застосовується у поєднанні з оформленням протоколу, схем та планів. Об’єктами судово-оперативної фотозйомки є: місцевість і приміщення, а також їх окремі ділянки, предмети, сліди, трупи, живі особи, окремі дії учасників слідчих дій та їх результати. Судово-оперативну фотозйомку здійснює слідчий, оперативний працівник органу дізнання або спеціаліст за допомогою фотографічної техніки, що входить до фотокомплекту слідчого.

Судово-дослідницька фотографія — це система спеціальних методів, прийомів та засобів, що застосовуються для одержання нових фактів при проведенні судових експертиз. Дослідження з використанням засо­бів і методів судової фотографії передбачає виявлення слабковидимих або зовсім невидимих за звичайних умов ознак, подібності або різниці між ними. Судово-дослідницьку фотографію іноді називають експертною через те, що її методи і засоби застосовують експерти під час своїх до­сліджень. Об’єктами судово-дослідницької фотографії є речові докази, які піддаються експертному дослідженню, порівняльні зразки та мате­ріали, що використовуються під час експертизи. Така фотографія здій­снюється за особливих умов освітлення, проведенням зйомки в неви­димих променях, зйомкою люмінесценції, посиленням контрастів, із використанням розрізнення кольорів, методом мікрофотографії тощо.

Фотозйомка повинна передувати будь-якому іншому способу фік­сації інформації і виконуватися відповідно до криміналістичних реко­мендацій. За своєю правовою природою фотознімки належать до до­кументів і можуть бути використані у кримінальному процесі як джерело доказів.

На сьогодні у практиці розслідування злочинів часто використову­ється фотофіксація, коли, крім інших ознак, відбивається ще й колірна гама об’єкта. Кольоровий фотодрук дає змогу зафіксувати додаткові ознаки об’єкта і тому має переваги перед чорно-білим друком.

Унаслідок науково-технічного прогресу традиційні фототехнічні засоби замінюються на більш сучасні. Так, достатньо поширеними є мініфотолабораторії, які полегшують процес виготовлення значної кіль­кості фотографій. У практиці розслідування злочинів і експертній прак­тиці важливого значення набуває використання цифрових фотокамер. Принцип їх роботи полягає в такому: після введення в пам’ять фотоапа­рата необхідної кількості кадрів відповідні сигнали вводяться в комп’ ютер, після чого фотокамера готова для нових зйомок. На зворот­ній кришці фотоапарата розміщено невеличкий рідинно-кришталевий екран, який використовується як відеошукач та дає змогу переглядати сфотографоване. Фотознімки друкуються за допомогою принтера.