Розділ 5 Загальні положення криміналістичної техніки - § 2. Правові основи використання криміналістичної техніки
§ 2. Правові основи використання криміналістичної техніки
Застосування техніко-криміналістичних засобів і прийомів у боротьбі зі злочинністю визнається правомірним, якщо це прямо передбачено законом (чи іншими нормативними актами), або рекомендовано законом, або не суперечить закону за своєю сутністю. Загальні правові основи використання технічних засобів визначено в ст. 2 КПК України, яка регламентує завдання кримінального судочинства. У ст. 22 КПК визначено, що прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, зобов’язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи. Для виконання таких завдань необхідно використовувати всі передбачені законом засоби, у тому числі технічні.
У кримінально-процесуальному законодавстві відсутня спеціальна норма, за якою б визначались правові основи застосування криміналістичної техніки. У ст. ст. 79, 85, 851, 852, 191, 194, 195 КПК наведено окремі прийоми і засоби фіксації речових доказів, місця події та умови проведення інших слідчих дій. У ст. 871 КПК передбачено процедуру фіксування судового процесу технічними засобами. Ці норми надають можливість у необхідних випадках використовувати ті або інші технічні засоби.
Статті 75 і 76 КПК регламентують порядок призначення експертизи і, зокрема, вказують, що експертиза призначається у випадках, коли для вирішення певних питань при провадженні в справі потрібні наукові, технічні або інші спеціальні знання. Для того щоб використання науково-технічних засобів при розслідуванні злочинів сприяло підвищенню ефективності праці слідчого, необхідно широко використовувати допомогу спеціалістів (ст. 1281 КПК). Названі статті кримінально- процесуального законодавства є передумовами застосування спеціальних знань і технічних засобів у кримінальному судочинстві.
У літературі висловлювалася думка про необхідність перелічення в законі всіх науково-технічних засобів, прийомів та методів, що можуть бути використані при розслідуванні та розкритті злочинів. Це стосується насамперед нових науково-технічних засобів роботи з доказами, технічних засобів та прийомів, що можуть бути використані під час проведення слідчих дій. Однак у законі неможливо передбачити всі прийоми і засоби роботи з доказами через їх постійне вдосконалення і відновлення. Залежно від особливостей конкретної обстановки місця події або специфіки проведення інших слідчих дій та з огляду на раціональність їх використання слідчий на власний розсуд обирає відповідні технічні засоби і прийоми. Таким чином, може йтися про ситуаційну зумовленість застосування науково-технічних засобів, технічних прийомів та методів.
Поповнення арсеналу науково-технічних засобів, що застосовуються у боротьбі зі злочинністю при здійсненні кримінально-процесуальної процедури, ставить на порядок денний питання про необхідність перевірки їх науковості, заборону використання антинаукових прийомів та таких, що не відповідають принципу демократичності кримінального судочинства.
При використанні технічних засобів необхідно процесуально оформити:
1) факт застосування технічних засобів і прийомів;
2) матеріали, які одержані в результаті їх застосування.
Використання криміналістичної техніки доцільно відображати в протоколі за такою схемою: де, коли, у зв’язку з чим, щодо яких об’єктів, ким, для чого і що застосовано, що і як саме виявлено або одержано в результаті застосування технічних засобів. У протоколі обов’язково зазначається, що перед застосуванням технічних засобів про це були сповіщені особи, які беруть участь у проведенні слідчої дії.
Існують певні вимоги, що забезпечують доказове значення результатів застосування науково-технічних засобів. При оформленні матеріалів, одержаних у результаті застосування криміналістичної техніки, треба прагнути, аби:
1) спостерігався зв’язок між виявленими за допомогою технічних засобів фактами та проведеною слідчою дією;
2) додатки були засвідчені підписами учасників слідчої дії;
3) додатки мали технічні засоби захисту від фальсифікації об’єктів;
4) додатки до протоколу містили стислі пояснювальні написи.