Глава 8. Недобросовісна конкуренція - § 3. Дезорганізація виробничого процесу конкурента, створення перешкод та досягнення неправомірних переваг у конкуренції

Posted in Хозяйственное право - Конкурентне право (Удалов Т.Г.)

Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

 

 

§ 3. Дезорганізація виробничого процесу конкурента, створення перешкод та досягнення неправомірних переваг у конкуренції


Другу групу порушень, що вчиняються шляхом недобросовісної конкуренції, становлять неправомірні дії, пов’язані з дезорганізацією виробничого процесу конкурента, створенням йому перешкод у процесі конкурентної боротьби та досягненням неправомірних переваг у конкуренції. Ця група включає такі порушення:
1. Дискредитація господарюючого суб’єкта (підприємця).
2. Купівля-продаж товарів, виконання робіт, надання послуг із примусовим асортиментом.
3. Схилення до бойкоту господарюючого суб’єкта (підприємця).
4. Схилення постачальника до дискримінації покупця (замовника).
5. Схилення господарюючого суб’єкта (підприємця) до розірвання договору з конкурентом.
6. Підкуп працівника постачальника.
7. Підкуп працівника покупця (замовника).
8. Досягнення неправомірних переваг у конкуренції.
Вчиняючи зазначені порушення, недобросовісний конкурент намагається особисто або за допомогою третіх осіб негативно вплинути на ринкове становище свого конкурента, його ділову репутацію, процес виробництва.
Дискредитація господарюючого суб’єкта (підприємця). Відбувається у вигляді поширення недобросовісним конкурентом неправдивих, неточних або неповних відомостей стосовно свого конкурента, які завдали чи можуть завдати шкоди його діловій репутації.
Дискредитацію можна охарактеризувати як підрив довір’я до когось, приниження чиєїсь гідності, авторитету.
Під поширенням неправдивих, неточних або неповних відомостей, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації конкурента слід розуміти опублікування таких відомостей у пресі, транслювання по радіо та на телебаченні, демонстрацію в кінохронікальних програмах та інших засобах масової інформації, викладення в публічних виступах, заявах, адресованих посадовим особам, чи повідомлень в іншій формі кільком чи одній особі. Неправдиві відомості навмисно спотворюють дійсний стан справ у конкурента. Неповні відомості вибірково встановлюють ті чи інші факти. Неточні відомості повністю не відображають стан справ у конкурента.
Купівля-продаж товарів, виконання робіт, надання послуг із примусовим асортиментом. Відбуваються шляхом купівлі-продажу одних товарів, виконання робіт, надання послуг за умови купівлі-продажу інших товарів, виконання робіт, надання послуг, не потрібних споживачу або контрагенту.
Порушення полягає у примушуванні суб’єкта господарювання до вчинення додаткових дій (купувати товар, виконувати роботи, надавати послуги) для задоволення своїх потреб.
Таким чином недобросовісний конкурент намагається додатково позбутися товарів, виконати роботи, надати послуги, що не користуються попитом, за рахунок товарів, робіт, послуг, що користуються підвищеним попитом.
Схилення до бойкоту господарюючого суб’єкта (підприємця). Полягає у безпосередньому або через посередників спонуканні певною особою іншої особи до відмовиь від встановлення договірних зв’язків з її конкурентом.
Виявляється у безпідставній повній чи частковій відмові від підтримки ділових стосунків з суб’єктом господарювання (відмові купувати, продавати товар) або у встановленні таких цін, тарифів на свої товари чи послуги, за яких суб’єкт господарювання сам буде змушений відмовитися від них.
За умов відсутності ділових стосунків з постачальниками суб’єкт господарювання може опинитися у становищі, за якого він не матиме можливості виготовляти продукцію або йому буде не вигідно її виготовляти.
Схилення постачальника до дискримінації покупця (замовника). Відбувається шляхом спонукання недобросовісним конкурентом постачальника до надання йому певних переваг перед конкурентом, який є покупцем (замовником) цього постачальника.
Може відбуватися у вигляді першочергових поставок товарів, виконання робіт, надання послуг, а також у зниженні цін, тарифів на товари.
Схилення господарюючого суб’єкта (підприємця) до розірвання договору з конкурентом. Полягає у спонуканні і недобросовісним конкурентом особи, яка перебуває у договірних відносинах з його конкурентом, до невиконання договору або виконання його неналежним чином. При цьому недобросовісний конкурент надає або пропонує особі, що перебуває у договірних відносинах з його конкурентом, особисто чи через посередника матеріальну винагороду, компенсацію або інші переваги.
Підкуп працівника постачальника. Відбувається шляхом надання або пропонування працівнику постачальника певних цінностей чи благ особою, яка є конкурентом покупця товарів, робіт, послуг, за невиконання або неналежне виконання працівником постачальника своїх службових обов’язків. Обов’язки працівника постачальника мають стосуватися виконання змісту або процедури укладення договору між постачальником і покупцем певних товарів, робіт та послуг.
Порушення вважатиметься вчиненим, якщо неправомірні дії, пов’язані з виконанням працівником постачальника своїх службових обов’язків, призвели або можуть призвести до отримання недобросовісним конкурентом певних переваг над своїм конкурентом.
До працівника постачальника прирівнюється й інша особа, яка відповідно до наданих їй повноважень приймає рішення від імені постачальника про поставку товару, виконання робіт, надання послуг чи впливає на прийняття такого рішення або якимось чином пов’язана з ним.
Підкуп працівника покупця (замовника). Порушення за складом схоже на порушення, пов’язане з підкупом працівника постачальника. Відбувається шляхом надання або пропонування працівникові покупця певних цінностей чи благ особою, яка є конкурентом постачальника товарів та робіт, послуг за невиконання або неналежне виконання своїх службових обов’язків, що випливають з укладеного або пов’язані з укладенням між постачальником і покупцем договору поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, що в свою чергу призвело або може призвести до отримання конкурентом постачальника переваг над ним.
До працівника покупця прирівнюється й інша особа, яка відповідно до покладених на неї обов’язків приймає рішення від імені покупця про придбання товару, виконання робіт, надання послуг, впливає на прийняття такого рішення або якимось чином пов’язана з ним.
Досягнення неправомірних переваг у конкуренції. Ним вважається отримання неправомірних переваг відносно іншого суб’єкта господарювання шляхом порушення чинного законодавства, яке підтверджене рішенням державного органу, наділеного відповідною компетенцією.
Характерною ознакою цього порушення є те, що факт вчинення порушення законодавства суб’єктом господарювання вже доведений певним державним органом і у зв’язку з цим ним прийнято відповідне рішення (постанова, припис, наказ тощо) про порушення особою законодавства.
Під терміном “державний орган” розуміють суди, органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, на які законодавством покладено здійснення контролю за додержанням законодавства у певній галузі господарства та прийняття рішення про встановлення (припинення) порушень згідно з їх компетенцією.
Приклад недобросовісної конкуренції з практики органів Антимонопольного комітету, вчиненої шляхом дискредитації господарюючого суб’єкта.
До Антимонопольного комітету України звернувся Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії Національної Академії наук України (ІБОНХ НАН України) із заявою про недобросовісну конкуренцію з боку японських компаній “Санкіо Ко. в Лтд” та “Сумітомо Корпорейшн” у вигляді дискредитації господарюючого суб’єкта (підприємця).
ІБОНХ НАН України розроблено технологію виробництва й застосування сульфокарбатіону-К (СКК) — протруйника (фунгіциду), що призначений для захисту проростків і сходів цукрових буряків від коренеїда та запобігання поширенню хвороб цукрових буряків через насіння. Інститут розпочав виробництво СКК. із давальницької сировини італійської фірми “Сер-Італія”.
Компанія “Санкіо Ко. Лтд” є виробником тачигарену-протруйника (фунгіциду), призначення якого аналогічне призначенню СКК. Зазначеною компанією та представництвом в Україні компанії “Сумітомо Корпорейшн” на насіннєвих заводах України було розповсюджено листівку з рекламою протруйника цукрових буряків від коренеїда тачигарен виробництва компанії “Санкіо Ко. Лтд” та проспект “Результати порівняльного випробування протруйників тачигарен, виробництва Санкіо Ко. Лтд і сульфокарбатіону-К, проведеного Інститутом цукрових буряків УААН”.
У листівці та проспекті наведено фотографію сходів цукрових буряків після застосування зазначених препаратів, на якій густота сходів цукрових буряків, насіння яких оброблене СКК, у кілька разів поступається густоті сходів цукрових буряків, насіння яких оброблене тачигареном. Однак різниця у польовій схожості насіння цукрових буряків, яка наведена на фотографії у проспекті та листівці, існувала тільки в одному досліді з п’ятнадцяти, тому вона не може відображати типового співвідношення дії тачигарену та СКК на польову схожість цукрових буряків. Тачигарен та СКК є високоефективними як щодо захисту сходів цукрових буряків від коренеїда, так і стосовно збереження врожаю коренеплодів.
За інформацією, отриманою Комітетом від фірми “Сер-Італія”, фотографія в листівці та проспекті негативно вплинула на виконання фірмою зобов’язань за контрактом з ІБОНХ НАН України та на наміри щодо подальшого співробітництва з інститутом. Фірма “Сер-Італія” провела випробування щодо ефективності СКК, позитивні результати яких підтвердили наміри щодо співробітництва з ІБОНХ НАН України. Таким чином, відомості, наведені в листівці та проспекті, могли завдати шкоди діловій репутації ІБОНХ НАН України.
Антимонопольний комітет України визнав зазначені дії компаній “Санкіо Ко. Лтд” та “Сумітомо Корпорейшн” порушенням антимонопольного законодавства України, передбаченим ст. 8 Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції”, у вигляді дискредитації господарюючого суб’єкта шляхом поширення у письмовій формі неточних та неповних відомостей, пов’язаних з діяльністю господарюючого суб’єкта, які могли завдати шкоди його діловій репутації.
Приклад недобросовісної конкуренції з практики органів Антимонопольного комітету, вчиненої шляхом схилення до бойкоту господарюючого суб’єкта (підприємця).
АТ “Українська пожежно-страхова компанія” (далі — Компанія), уклавши договір про співробітництво з Головним управлінням державної пожежної охорони МВС України та його підрозділами в областях, використовувала їх як посередників для спонукання підприємців до відмови від встановлення договірних зв’язків з іншими страховими компаніями, які працювали на ринку послуг вогневого страхування та обов’язкового особистого страхування працівників відомчої і сільської пожежної охорони та членів добровільних пожежних дружин. З цією метою працівники державної пожежної охорони через приписи (обов’язковий для виконання документ) змушували керівників підприємств страхувати членів добровільних пожежних дружин тільки в Компанії.
Київське обласне відділення Комітету кваліфікувало дії Компанії за ст. 10 Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції” як схилення до бойкоту господарюючого суб’єкта (підприємця).
Приклад недобросовісної конкуренції з практики органів Антимонопольного комітету, вчиненої шляхом досягнення неправомірних переваг у конкуренції ТОВ “Санітас” (м. Харків) відкрило на автомагістралях, біля постів ДАІ, пункти санітарної обробки транспбртних засобів. При цьому поряд було встановлено стенди з написами: “Внимание водители! Въезд в город Харьков й проезд по дорогам области легкового транспорта осуществляется через пункт санитарной обработки” (рос. мов.). Працівники ТОВ “Санітас”, одягнені у форму, дуже схожу на форму працівників ДАІ, зупиняли автомобілі з інших міст і змушували водіїв проходити “санітарну обробку автомобіля”. Слід зазначити, що така “санобробка” не мала ніяких правових підстав, крім того, здійснювалася водою без будь-яких дезинфікуючих розчинів. Фактично ТОВ “Санітас” надавало послугу миття автомобілів і при цьому вводило споживачів в оману стосовно необхідності отримання цієї послуги. Харківське обласне управління у справах захисту прав споживачів визнало дії ТОВ “Санітас” порушенням Закону України “Про захист прав споживачів”. Крім порушення прав власників автомобілів, дії ТОВ “Санітас” неправомірно надавали йому переваги в конкуренції на ринку послуг миття автомобільного транспорту.
Харківське відділення Антимонопольного комітету України кваліфікувало дії ТОВ “Санітас” за ст. 15 Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції” як досягнення неправомірних переваг у конкуренції відносно інших суб’єктів господарювання шляхом порушення чинного законодавства, яке підтверджено рішенням компетентного державного органу.