Глава 6. Порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 
Хозяйственное право - Конкурентне право (Удалов Т.Г.)

Глава 6. Порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції


§ 1. Сутність та склад порушення законодавства про захист економічної конкуренції
§ 2. Особи, які беруть участь у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Докази і доказування у справі
§ 3. Компетенція органів Антимонопольного комітету, щодо розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
§ 4. Процедура розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції
§ 5. Перевірка, перегляд та оскарження рішень органів Антимонопольного комітету у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Зміна, скасування та визнання рішень недійсними

 

§ 1. Сутність та склад порушення законодавства про захист економічної конкуренції


На розвиток конкуренції та функціонування економічних відносин безпосередньо впливає поведінка суб’єктів господарювання. Залежно від поведінки для конкуренції та учасників ринкових відносин настають позитивні чи негативні наслідки. З юридичної точки зору поведінка суб’єкта на ринку може бути правомірною або протиправною і виявлятися у формі дій чи бездіяльності.
Правомірна поведінка суб’єктів господарювання на ринку характеризується позитивними для ринкової конкуренції та осіб, які діють на ринку, наслідками, виникненням суспільне корисних благ та відповідністю правовим нормам.
Протиправна поведінка суб’єктів господарювання на ринку протилежна їх правомірній поведінці. Якщо правомірна поведінка характеризується позитивними економічними та,юридичними наслідками, протиправна поведінка характеризується шкідливими (небезпечними) наслідками для ринкової конкуренції і учасників ринкових відносин та негативними юридичними наслідками (покаранням). Протиправна поведінка виражається у вчиненні неправомірних дій, що є шкідливими (небезпечними) для ринкової конкуренції та учасників ринкових відносин. Ознакою протиправної поведінки є її здатність призводити до обмеження, спотворення чи усунення конкуренції з ринку, порушення прав та охоронюваних законом інтересів підприємців та споживачів, а також до порушення норм законодавства про захист економічної конкуренції і невиконання юридичних обов’язків закріплених у нормативно-правових актах.
Протиправна поведінка суб’єктів господарювання на ринку, яка призводить до порушення чи невиконання норм законодавства про захист економічної конкуренції, до обмеження, спотворення або усунення конкуренції з ринку, а також порушення прав та охоронюваних законом інтересів підприємців і споживачів є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції. Вчинення такого порушення передбачає настання юридичної відповідальності (покарання). Слід зауважити, що термін “справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції” включає також і справи про недобросовісну конкуренцію.
Отже, порушення законодавства про захист економічної конкуренції — це шкідливі для ринкової конкуренції, осіб, що функціонують на ринку, дії (бездіяльність)’, вчинення яких передбачає настання юридичної відповідальності.
Порушення законодавства про захист економічної конкуренції за його наслідками є суто негативним явищем і призводить до:
1) обмеження, спотворення або усунення конкуренції з ринку;
2) порушення прав та охоронюваних законом інтересів підприємців, які діють на ринку;
3) порушення прав споживачів.
У боротьбі із порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції важливо досягти ефективності цієї боротьби і не допустити порушення закону. Тому головне — встановити факт вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, мати законні підстави для накладення санкцій і додержуватися норм відповідного законодавства. З цією метою законодавством встановлено певні ознаки протиправних діянь, сукупність яких утворює підстави для відповідальності за вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Вся сукупність встановлених законодавством ознак, які характеризують протиправні діяння як порушення законодавства про захист економічної конкуренції, називається складом порушення. Склад порушення становлять його об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт і суб’єктивна сторона.
Об’єктом порушення законодавства, про захист економічної конкуренції є ринкова конкуренція, права та охоронювані законом інтереси підприємців і споживачів.
Таким чином, об’єктом порушення законодавства про захист економічної конкуренції є суспільно-економічні відносини, що виникають під час функціонування осіб на ринку. Хоч порушення законодавства про захист економічної конкуренції і вчиняються з метою отримати надприбутки, дістати певні переваги над конкурентами, захопити ринки збуту та інше, вони спрямовані на порушення прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які діють на ринку. Тому наслідком будь-якого такого порушення є обмеження, спотворення або взагалі усунення конкуренції з ринку, а також порушення прав та інтересів учасників ринкових відносин — держави, підприємця, громадянина.
Наприклад, якщо місцевий орган державної влади неправомірно забороняє здійснювати той чи інший вид підприємницької діяльності, незабороненої законом, то порушується гарантоване Конституцією України право на здійснення підприємницької діяльності. Або, якщо недобросовісний підприємець під чужою торговою маркою реалізує свій неякісний товар, який є неякісним, і відповідно гіршим ніж оригінальний, він порушує право добросовісного підприємця щодо права його інтелектуальної власності, а також права споживачів на споживання потрібного їм товару належної якості.
Отже, на підставі викладеного, можна зробити висновок, що хоч метою будь-якого порушення законодавства про захист економічної конкуренції є отримання матеріальних благ, зокрема надприбутків або великої ринкової частки, об’єктом такого порушення можуть бути виключно суспільно-економічні відносини, які охороняються нормами законодавства про захист економічної конкуренції.
Об’єктивну сторону порушення законодавства про захист економічної конкуренції складають неправомірні дії (бездіяльність), що спрямовані на обмеження, спотворення чи усунення конкуренції з ринку або на порушення прав та охоронюваних законом інтересів підприємців і споживачів, шкода, завдана конкуренції, підприємцям, споживачам неправомірними діями, а також негативні наслідки, до яких призводять чи можуть призвести зазначені неправомірні дії.
Об’єктивну сторону порушення законодавства про захист економічної конкуренції утворюють зовнішні його ознаки, у яких виявляється зовні процес вчинення порушення і які відповідають на запитання, як його було вчинено. Процес вчинення порушення характеризується з боку послідовного розвитку тих подій і явищ, які починаються зі здійснення певної дії (бездіяльності) або низки дій і закінчуються вчиненням порушення та настанням негативних наслідків. Умовно процес вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції можна поділити на три елементи:
1. Неправомірна дія (бездіяльність). Цей етап характеризує порушення як явище і визначає місце, час, спосіб вчинення порушення. Неправомірні дії є свідомою поведінкою особи, спрямованою на певний об’єкт для досягнення певної мети. Така дія може складатися з кількох окремих дій, що спрямовані на порушення законодавства про захист економічної конкуренції і являють собою небезпечну для конкуренції, протиправну, усвідомлену поведінку, яка виявляється в активній формі. Вони можуть виявлятися у прийнятті розпоряджень, наказів, укладенні усних або письмових угод тощо.
Неправомірна бездіяльність у пасивній формі виявляється у невиконанні суб’єктом певних дій, вчинення яких передбачено законодавством про захист економічної конкуренції для і захисту суспільно-економічних відносин. Відповідальність за бездіяльність настає лише тоді, коли суб’єкт не виконує покладених на нього нормами законодавства про захист економічної конкуренції обов’язків, маючи можливість їх виконати. Прикладом такої неправомірної бездіяльності є неподання суб’єктом господарювання на вимогу органів Антимонопольного комітету необхідної інформації.
2. Причинний зв’язок. Порушення законодавства про захист економічної конкуренції призводить до змін на ринку, які в свою чергу зумовлюють певний розвиток подій на ньому. Такий розвиток може мати різні напрями та різні за своєю тяжкістю для ринкової конкуренції негативні наслідки, які залежатимуть від характеру та мети неправомірних дій (бездіяльності), а також від місця та обставин їх вчинення.
При вчиненні порушення законодавства про захист економічної конкуренції обов’язково настають негативні наслідки. Але такі наслідки для ринкової конкуренції та споживачів необов’язково можуть виникати внаслідок порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Вони можуть бути зумовлені низкою економічних, соціальних, політичних тощо факторів. Тому, розглядаючи справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, необхідно встановити зв’язок між вчиненим порушенням та наявними негативними наслідками. Суб’єкт має відповідати лише ч за ті негативні наслідки, які були зумовлені його поведінкою. Якщо ж зв’язку між вчиненим порушенням і негативними наслідками, що настали, немає, ці наслідки не можуть бути осудними, суб’єкт не може за них відповідати.
3. Завдана шкода та наслідки порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Це ті зміни, до яких призводить порушення і які є шкідливими для суспільно-економічних відносин. Будь-яке порушення законодавства про захист економічної конкуренції заподіює шкоду ринковій конкуренції або споживачам. Дія, що не завдає шкоди, не є порушенням. Саме тому, що порушення заподіює шкоду, воно визнається небезпечним для суспільно-економічних відносин, протиправним та карним.
Суб’єктом, порушення законодавства про захист економічної конкуренції є юридичні (підприємства, організації, установи тощо) та фізичні (посадові особи підприємств, організацій, установ тощо або особи, які зареєстровані як підприємці) особи.
Суб’єктом порушення законодавства про захист економічної конкуренції є особи, які вчинили певне порушення та можуть і повинні відповідати за здійснені дії (бездіяльність). Таким суб’єктом може бути як юридична, так і фізична особа. Залежно від того, хто є суб’єктом вчиненого порушення юридична чи фізична особа, яке ставлення у цієї особи до вчиненого порушення, а також від того, на що були спрямовані бажані наслідки, для настання яких було вчинено порушення, для особи встановлюється характер та розмір відповідальності.
Суб’єктивну сторону порушення законодавства про захист економічної конкуренції складає — вина порушника, його ставлення до вчиненого порушення та шкоди, завданої ринковій конкуренції, підприємцям, споживачам.
Суб’єктивна сторона порушення законодавства про захист економічної конкуренції — внутрішній бік порушення, процеси, що відбуваються у свідомості суб’єкта і характеризують волю, пов’язану з вчиненням правопорушення та його наслідками.
Велике практичне значення при розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції має суб’єктивна сторона порушення. Відповідальність за вчинене порушення настає лише за наявності у діянні встановлених законом суб’єктивних ознак свідомості, інтелекту, волі. Ці ознаки суб’єктивної сторони порушення мають вирішальне значення при оцінці небезпечності діяння для суспільно-економічних відносин, правильної кваліфікації порушення законодавства про захист економічної конкуренції, встановлення відповідальності.
Вчинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції завдає значної шкоди як економіці, так і суспільству України. Тому дуже важливо вчасно виявляти та припиняти такі порушення. Відповідно до законодавства виявлення, припинення та розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції належать до компетенції органів Антимонопольного комітету України.
Особливості порядку розгляду заяв, справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та про захист від недобросовісної конкуренції визначені Правилами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що затверджені розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19 квітня 1994 р., №5 з наступними змінами і доповненнями. Відповідно до Закону України “Про захист економічної й конкуренції” можна виділити такі види порушень законодавства про захист економічної конкуренції:
- антиконкурентні узгоджені дії;
- зловживання монопольним (домінуючим) становищем;
- антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю;
- невиконання рішення, попереднього рішення органів Антимонопольного комітету України або виконання їх не в повному обсязі;
- здійснення суб’єктами господарювання антиконкурентних узгоджених дій до моменту отримання у встановленому порядку дозволу органів Антимонопольного комітету на їх здійснення;
- делегування повноважень органів влади чи органів місцевого самоврядування об’єднанням підприємств та іншим суб’єктам господарювання, якщо це призводить або може призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції;
- вчинення органами влади, органами місцевого самоврядування, органами місцевого самоврядування, органами адміністративно-господарського управління та контролю (колегіальним органом чи посадовою особою) дій чи бездіяльності, що полягає у схиленні суб’єктів господарювання, органів влади, органів місцевого самоврядування та контролю до порушень законодавства про захист економічної конкуренції, створенні умов для вчинення таких порушень чи їх легітимації;
- обмежувальна діяльність суб’єктів господарювання, об’єднань, що полягає у схиленні або примушуванні суб’єктів господарювання до вчинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції, а також неправомірне використання суб’єктами господарювання ринкового становища, дискримінація конкурентів суб’єктами господарювання;
- нездійснення особою перепродажу протягом одного року з дня придбання часток (акцій, паїв), якщо таке придбання було здійснено для їх наступного перепродажу;
- порушення положень, погоджених з органами Антимонопольного комітету України, установчих документів суб’єкта господарювання, створеного в результаті концентрації, якщо це призводить до обмеження конкуренції;
- концентрація без отримання відповідного дозволу органів Антимонопольного комітету України, якщо наявність такого дозволу необхідна;
- неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у строки, встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами;
- подання інформації у неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у строки, встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами;
- подання недостовірної інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню;
- створення перешкод працівникам Антимонопольного комітету України, його територіального відділення при проведенні перевірок, огляду, вилученні чи накладенні арешту на майно, документи, предмети чи інші носії інформації;
- надання рекомендацій суб’єктами господарювання, об’єднаннями, органами влади, органами місцевого самоврядування, органами адміністративно-господарського управління та контролю, що схиляють до вчинення “ порушень законодавства про захист економічної конкуренції чи сприяють вчиненню таких порушень;
- обмеження у господарській діяльності суб’єкта господарювання у відповідь на те, що він звернувся до Антимонопольного комітету України, його територіального відділення із заявою про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;
- невиконання учасниками узгоджених дій та концентрації вимог і зобов’язань, якими було зумовлено рішення про надання дозволу на узгоджені дії та концентрацію;
- відмова суб’єктові господарювання у прийнятті до ; об’єднання суб’єктів господарювання, яка ставить його у невигідне становище в конкуренції, якщо така відмова є необрунтованою і невиправданою.