108. Винагорода за договором комерційної концесії

Норма, яка регулює порядок виплати винагороди за договором комерційної концесії, міститься у ст. 368 ГК України та носить диспозитивний характер, надаючи сторонам право самостійно визначати порядок і форми виплати винагороди, що повинно знайти відповідне закріплення в договорі комерційної концесії.
На практиці форма винагороди може бути різною. Вона визначається сторонами в договорі в залежності від специфіки конкретних відносин. Вказана стаття ГК дає сторонам деякі рекомендаційні варіанти рішення цього питання. Платежі за договором комерційної концесії прийнято поділяти на: первісний одноразовий платіж (внесок); періодичні (поточні) платежі; додаткові платежі.
Первісний одноразовий (разовий) платіж являє собою своєрідну плату користувача за надану можливість вступити у франчайзин-гове підприємництво. Первісний одноразовий внесок повинен покривати також певний перелік послуг правоволодільця, пов'язаних з налагодженням підприємництва користувача (первісне навчання фахівців, постачання устаткування, допомога в його установці, надання необхідної документації і консультування по її застосуванню та ін.).
Періодичні (поточні) платежі називають платою за управлінські послуги. Поточні платежі показують, наскільки ефективно діє та чи інша франчайзингова система, тому що виплачуються вони пра-воволодільцю звичайно від суми прибутку або від обсягу реалізації товарів (робіт, послуг). Тому чим вище показники результатів господарської діяльності користувача, тим більше сума поточного платежу правоволодільцю.
Додаткові платежі користувач здійснює, як правило, у випадку, якщо прибігає до тих послуг правоволодільця, які не передбачені договором комерційної концесії. До додаткових послуг правоволодільця відносяться: консультування по поточних проблемах, які виникають у результаті управління бізнесом; надання в оренду будинків, споруджень та іншого майна; проведення незалежної аудиторської перевірки користувача у випадку ненадання їм необхідної фінансової звітності та ін.