Глава ХХХVIII ПРОВАДЖЕННЯ У ЗВ’ЯЗКУ З НОВОВИЯВЛЕНИМИ ОБСТАВИНАМИ

§ 1. Сутність та значення провадження у зв’язку з нововиявленими обставинами

§ 2. Підстави перегляду у зв’язку з нововиявленими обставинами

§ 3. Процесуальний порядок перегляду у зв’язку з нововиявленими обставинами

 

 

§ 1. Сутність та значення провадження у зв’язку з нововиявленими обставинами

У межах провадження у зв’язку з нововиявленими обставинами здійснюється перегляд рішень або ухвал, якими закінчено розгляд спра­ви, що набрали законної сили, а також судові накази. Такий перегляд є одним із засобів перевірки правильності судових рішень, ухвал та су­дових наказів. Цей інститут сприяє належному здійсненню правосуддя у цивільних справах, постановленню законних та обґрунтованих рішень, ухвал і судових наказів, захисту прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб. Однак він має специфічну мету, яка полягає у встанов­ленні наявності або відсутності нововиявлених обставин.

Інститут перегляду у зв’язку з нововиявленими обставинами сут­тєво відрізняється від інших інститутів перегляду судових постанов. Різниця полягає у підставах перегляду, об’єктах перегляду, судових інстанціях, які здійснюють перегляд, строках звернення із заявою про перегляд тощо. У зв’язку з нововиявленими обставинами перегляда­ються тільки рішення, ухвали, якими закінчено розгляд справи (ухва­ли про закриття справи, про залишення заяви без розгляду), які на­брали законної сили, судові накази.

Перегляд у зв’язку з нововиявленими обставинами здійснює суд, який ухвалив рішення, постановив ухвалу або видав судовий наказ. Підставами перегляду у зв’язку з нововиявленими обставинами є: іс­тотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необгрунтованого рішення; скасу­вання судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; встановлена Кон­ституційним Судом України неконституційність закону, іншого право­вого акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішен­ні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Крім того, розрізняють порядок провадження з перегляду та коло повно­важень судових інстанцій, які переглядають судові постанови у зв’язку з нововиявленими обставинами та в рамках інших видів перегляду.

Сутність інституту перегляду у зв’язку з нововиявленими обстави­нами виявляється і в тому, що притаманним для такого перегляду є відсутність помилки суду, який постановив рішення, ухвалу чи по­станову, яка переглядається. Сама перевірка судової постанови викли­кана не помилкою суду або порушенням закону, а виявленням невідо­мих заявникові обставин.