Глава 25. МІЖНАРОДНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕС - § 4. Визнання та виконання рішень іноземних судів в Україні

Posted in Гражданское процессуальное право - Цивільний процес (А.В. Андрушко, Ю.В. Білоусов)

Рейтинг пользователей: / 1
ХудшийЛучший 

 

 

§ 4. Визнання та виконання рішень іноземних судів в Україні


Юридична сила судового рішення суду однієї держави обмежена територією цієї держави. Проте за умов, передбачених ЦПК, Законом України “Про визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів” та міжнародними договорами України, рішення іноземних судів можуть визнаватися та виконуватися на території нашої держави.
Рішення іноземного суду може бути пред'явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред'явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки (ст. 391 ЦПК).
Про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду подається клопотання до суду за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника. Якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України або останнє невідоме, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцезнаходженням в Україні майна боржника. Таке клопотання, як правило, подається безпосередньо заінтересованою особою (стягувачем), проте, якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, передбачено подання такого клопотання через органи державної влади України, суд приймає до розгляду клопотання, що надійшло через орган державної влади України (ст. 393 ЦПК).
Клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду повинно відповідати вимогам ЦПК щодо форми та змісту (ст. 394). Крім того окремо законодавчо визначено перелік документів, що мають додаватися до такого клопотання. Як правило, такий перелік визначається міжнародним договором з відповідною іноземною державою, проте, якщо такого договору немає або в ньому немає вказівок з цього приводу, то застосовується положення ч. 2 ст. 394 ЦПК. У випадку подачі клопотання, яке не відповідає вищевказаним вимогам, суд залишає його без розгляду та повертає клопотання разом з документами, що додано до нього, стягувачеві або його представникові.
Порядок розгляду та вирішення клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, а також порядок оскарження відповідного судового рішення визначається ЦПК. У разі задоволення клопотання, на підставі рішення іноземного суду та ухвали про надання дозволу на його примусове виконання, що набрала законної сили, суд видає виконавчий лист, який надсилається для виконання в порядку, встановленому законом.
Клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню розглядається та вирішується в тому ж порядку що і рішення, що підлягає примусовому виконанню з окремими особливостями, визначеними ЦПК. Зокрема, можна виділити такі особливості: особливий суб’єктний склад учасників процесу (відсутні стягувач та боржник, є лише заінтересовані особи); специфіка правового регулювання вимог до оформлення клопотання; перелік документів.