Розділ 5. Відповідальність за порушення фінансового законодавства: поняття та види

§ 1. Місце відповідальності за порушення фінансового законодавства в системі юридичної відповідальності 

§ 2. Підстави відповідальності за порушення фінансового законодавства

§ 3. Відповідальність за порушення бюджетного законодавства

§ 4. Фінансова відповідальність за порушення податкового законодавства

 

§ 1. Місце відповідальності за порушення фінансового законодавства в системі юридичної відповідальності

Ефективність фінансово-правового регулювання вимірюється ста­ном виконання суб’єктами фінансових правовідносин своїх обов’язків, закріплених у фінансово-правових нормах. У суспільстві з високим рівнем правової культури виконання обов’язків забезпечується голов­ним чином за рахунок переконання учасників суспільних відносин у необхідності суспільно корисної поведінки. Саме цим визначається зміст юридичної відповідальності у позитивному аспекті. Протилеж­ним підходом є розгляд юридичної відповідальності у ретроспектив­ному аспекті.

Ретроспективна відповідальність передбачає передбачену законом міру державно-владного впливу, яка застосовується до суб’єкта право­порушення. сутність юридичної відповідальності в ретроспективному сенсі (на відміну від позитивного) визначає саме державний примус. Юридична відповідальність виконує функцію гаранта дотримання приписів правових норм, реалізації суб’єктивних прав і виконання юридичних обов’язків учасниками правовідносин. Окремі види юри­дичної відповідальності є невід’ємними елементами різних галузевих режимів правового регулювання.

У науці фінансового права останнім часом спостерігається підви­щений інтерес до проблеми відповідальності суб’єктів фінансових правовідносин. Трансформація системи фінансово-правового регулю­вання та інтенсивний розвиток фінансового законодавства в Україні спричинили формування значного законодавчого масиву, в якому за­кріплені підстави відповідальності, санкції за порушення фінансово- правових норм та визначено процесуальний порядок застосування цих 70 санкцій. При цьому формування зазначеного нормативного масиву відбувалося за різними напрямами. По-перше, як на рівні законів, так і підзаконних нормативних актів. По-друге, ці норми отримували різне галузеве закріплення: була встановлена кримінальна відповідальність за ухилення від сплати податків, нецільове використання бюджетних коштів; до Кодексу про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р. були включені окремі статті, які передбачали адміністративну відповідальність за порушення фінансового законодавства; у Декреті Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 р. «Про систему валют­ного регулювання і валютного контролю» закріплені фінансові санкції за порушення валютного законодавства.

Однак і дотепер науковці та практики висловлюють різні думки з цього питання: від визнання фінансово-правової відповідальності са­мостійним видом юридичної відповідальності до повного заперечення існування даного виду відповідальності. На наш погляд, відповідальність за порушення фінансового законодавства слід розглядати як комплексну категорію, яка включає відносно відокремлені блоки залежно від інсти- туційної належності фінансово-правових норм, що порушуються при вчиненні протиправного діяння у сфері фінансової діяльності держави. Вказані блоки деталізуються в процесі кодифікації окремих інститутів фінансового законодавства. Такими блоками, зокрема, є: відповідальність за порушення бюджетного законодавства, передбачена гл. 18 Бюджет­ного кодексу України від 21 червня 2001 р.; відповідальність за пору­шення податкового законодавства (до прийняття Податкового кодексу механізм реалізації відповідальності за податкові правопорушення за­кріплений у Законі України від 21 грудня 2000 р. «Про порядок пога­шення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (ст. 17), Законі України в ред. від 24 грудня 1993 р. «Про державну податкову службу в Україні» (п. 11 ст. 11), Кодексі Укра­їни про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р. та інших нормативних актах). Податковий кодекс Російської Федерації містить спеціальний розділ «Податкові правопорушення та відповідальність за їх вчинення», яким врегульовані питання відповідальності за порушен­ня податкового законодавства.

Як окремі елементи можна розглядати відповідальність за пору­шення правил здійснення рахункових операцій із застосуванням реє­страторів розрахункових операцій, передбачену Законом України в ред. від 1 червня 2000 р. «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», відпо­відальність за порушення встановленого порядку обігу готівки відпо­відно до Указу Президента України від 12 червня 1995 р. «Про засто­сування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», а також відповідальність за порушення валютного законодав­ства, яка встановлена Декретом Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 р. «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (ст. 16), а також іншими актами валютного законодавства.

Кожний із зазначених елементів має специфіку, зумовлену харак­тером відносин в окремих сегментах фінансової діяльності. Але вод­ночас усі вони мають обов’язкові ознаки, властиві юридичній відпо­відальності в цілому:

а) підставою відповідальності є вчинення правопорушення;

б) відповідальність за порушення фінансового законодавства ви­ступає як форма реалізації державного примусу за порушення при­писів фінансово-правових норм;

в) відповідальність полягає у застосуванні до правопорушника не­гативних наслідків, передбачених у санкціях фінансово-правових норм, які мають майновий характер і виражені переважно в грошовій формі;

г) відповідальність за порушення фінансового законодавства реа­лізується у специфічній процесуальній формі.

Розглядаючи проблему правової природи відповідальності за по­рушення фінансового законодавства, слід визначити її співвідношення з іншими видами юридичної відповідальності.

Конституційною нормою (п. 22 ч. 1 ст. 92 Конституції України) встановлено, що виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміні­стративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відпові­дальність за них.

Конституційний Суд України в Рішенні від 30 травня 2001 р. №7- рп/2001 у справі № 1 -22/2001 (справа про відповідальність юридич­них осіб) зазначив, що вказаною нормою Конституції безпосередньо не встановлюються види юридичної відповідальності. Таким чином, логічним є припущення, що перелік видів юридичної відповідальнос­ті включає також й інші види, які прямо не вказані в Конституції. До­датковим аргументом на користь цієї позиції може бути таке положен­ня. Пунктом 17.1.9 ст. 17 Закону України від 21 грудня 2000 р. «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачена сплата штрафу, у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (про­дукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов’язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов’язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати. При цьому законодавець зазначає, що сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/або кон­фіскації таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону. останнє положення, на наш погляд, має особливе значення з урахуван­ням ч. 1 ст. 61 Конституції України: «Ніхто не може бути двічі при­тягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення». Таким чином, у п. 17.1.9 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бю­джетами та державними цільовими фондами» законодавець безпосе­редньо відокремлює штрафні санкції (штраф) за порушення податко­вого законодавства від адміністративної відповідальності, а відпові­дальність за порушення податкового законодавства в такому випадку слід визнати елементом окремого виду юридичної відповідальності, а саме відповідальності за порушення фінансового законодавства.

На підставі вищевикладеного слід зазначити, що відповідальність за порушення фінансового законодавства виступає як форма реалізації державно-владного примусу, що виникає у разі вчинення порушення приписів фінансово-правових норм і полягає у застосуванні спеціаль­но уповноваженими державними органами до правопорушника перед­бачених законом санкцій.