Розділ II БЮДЖЕТНЕ ПРАВО Тема 6. ПРАВОВІ ОСНОВИ БЮДЖЕТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ
Рейтинг пользователей: / 1
ХудшийЛучший 
Финансовое право - М.О. Мацелик Фінансове право України

 

6.1. Значення Державного бюджету України для фінансової системи.

Річний державний бюджет — це серцевина організації державних фінансів, що відображає рішення у відповідних сферах державних та приватних фінансів. Бюджет пояснює фінансово-бюджетну політику уряду, напрям і темпи зростання основних показників економіки. Бюджетний процес циклічний, він є організаційною основою контролю і впорядкування державних фінансів, а також основою звітності всіх ланок уряду.

Політичне значення бюджету полягає в тому, що законодавчий орган своїм волевиявленням затверджує обсяг видатків і доходів на планований рік і цим ставить уряд під свій контроль. Бюджет — це документ, що обмежує розподіл фінансових ресурсів, які уряд використовуватиме для надання допомоги і послуг з метою поліпшення добробуту народу.

Термін "бюджет" походить від давньофранц. — шкіряний мішок, сумка. Під час норманського завоювання цей термін проник до Англії, де поступово перетворився на одне з понять, що використовувалося парламентом у процесі формування державної скарбниці та витрачання коштів із неї. Канцлер казначейства Англії відкривав свій бюджет, тобто сумку, в якій містилися папери або рахунки, в сучасному розумінні, проголошував законопроект, у якому він, після закінчення фінансового року, викладав перед Палатою громад минулорічні фінансові результати та кошторис доходів і видатків на наступний період. Ці документи уряд подавав на схвалення парламенту. Лише з кінця XVIII ст. бюджетом стали називати документ, який містив розподіл доходів і видатків та затверджувався представницьким органом.

Бюджет як економічна категорія — сукупність грошових відносин між державою і юридичними та фізичними особами стосовно формування і використання централізованого фонду коштів, призначеного для забезпечення виконання державою її функцій.

Етапи становлення Державного бюджету України:

1. Початок — XVII ст. Запорозьке козацтво. Дипломатичні відносини з державами Європи. Казна. Видатки.

2. 1917—1919 рр. Спроби створити власну бюджетну систему. 1 березня 1918 р. Центральна Рада ухвалила закон про впровадження власної валюти — гривні. Позики з країнами Європи. Під керівництвом міністра фінансів А. Ржепецького було створено державний бюджет.

3. Утворення СРСР. Створення єдиного бюджету. В умовах СРСР Державний бюджет України підпорядковувався розподільчим процесам, тобто був інструментом перерозподілу ресурсів між галузями республіканського господарства і різними соціальним групами населення на території України та між територіями всередині республіки.

4. 1992 р. — перший Державний бюджет України. Через нього перерозподілялося понад 60 % національного доходу і 70 % фінансових ресурсів держави. Він був зведений, з дефіцитом менше ніж 3 % доходів. 3 1991 р. почалося формування власної бюджетної системи країни, розробка бюджетних процедур, створення власного бюджетного законодавства.

Основним джерелом формування бюджету є ВВП, який розподіляється державою завдяки:

1) виконанню державою загальних суспільних функцій;

2) участі держави у розподілі ВВП як одного із суб'єктів його створення.

Бюджет — основний фінансовий план, у якому відображається діяльність держави та місцевих органів. Він визначає можливості і пріоритети, роль і форми реалізації закріплених за державою функцій. Фактично, бюджет є балансом доходів і видатків, відображенням сукупної політики держави.

Бюджет за матеріальним змістом — централізований фонд коштів держави. Обсяг бюджету — річна сума коштів, що проходять через цей фонд і є одним із важливих інструментів, доступних урядові, для регулювання економічної діяльності та стабілізації доходів громадян.

Юридичне значення бюджету має вигляд нормативно-правового закріплення бюджетних повноважень суб'єктів бюджетних відносин, у зв'язку з постійним рухом та завданнями, як основний фінансовий план держави. Бюджет, затверджений на рівні закону на поточний бюджетний період, надає фінансовій діяльності органів виконавчої влади обов'язкового характеру. Закон про бюджет покладає на орган виконавчої влади обов'язок зібрати певну суму коштів і дає змогу витратити їх на фінансування видатків, пов'язаних із забезпеченням виконання функцій держави.

Закони України про бюджет та інші бюджетні акти складаються з трьох основних частин: з пояснювальної записки, в якій коротко викладено економічну еволюцію суспільства, звіту про кошторисні періоди, ще "не захищених" законами про виконання бюджету, огляду стану справ у казначействі, пропозиції щодо вдосконалення фінансового законодавства тощо; безпосереднього тексту бюджетного документа; документів у додатках: таблиць розподілу кредитів за міністерствами, дефіцитів міністерств, боргів таін.

Отже, у Бюджетному кодексі України зазначається, що бюджет — це план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, влади АРК та місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду, а відповідно, закон про бюджет — це закон, який затверджує повноваження органів державної влади здійснювати виконання Державного бюджету України протягом бюджетного періоду.

Державний бюджет охоплює всі сфери економічної діяльності держави. Сукупність форм і методів управління фінансами називається фінансовим механізмом і від того, наскільки він досконалий, залежать темпи економічного і соціального розвитку, добробут громадян. Важливе значення має те, скільки фінансових ресурсів від загальної їх кількості, створюваних у державі, держава акумулює у своєму розпорядженні і на які цілі використовує. Проте ці загальні показники ще не забезпечують повної характеристики ефективності фінансового механізму.

Бюджетна політика (БП) — діяльність органів державної влади щодо формування бюджету держави, його збалансування, розподілу й перерозподілу бюджетних ресурсів та забезпечення всеохоплюючого контролю за їх використанням. Залежно від структури бюджетних видатків така політика має соціальне, економічне або військове спрямування. В Україні за Конституцією БП має соціально-економічне спрямування. Держава, втілюючи бюджетну політику, визначає засади бюджетного устрою країни та побудову її бюджетної системи, а також організацію міжбюджетних відносин.

Бюджетний період (період дії акта (Закону України) про бюджет, затвердженого представницьким органом) для всіх бюджетів, що становлять бюджетну систему, триває один календарний рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня певного року. Проте не всі країни встановлюють бюджетний період, який збігається з календарним роком, що пояснюється часом проведення бюджетної сесії представницьких органів. Так, зокрема, фінансовий рік за законодавством США — це часовий цикл, протягом якого уряд здійснює свої фінансові операції, який розпочинається 1 жовтня і закінчується ЗО вересня. У Британії та Данії бюджетний період триває з 1 квітня до 31 березня; в Італії, Норвегії, Японії — зі липня до ЗО червня. У деяких європейських країнах, зокрема Франції, Іспанії, Австрії тощо, на законодавчому рівні закріплено збіг календарного та фінансового року,

За Конституцією України бюджетний період для Державного бюджету України за особливих обставин може не збігатися з календарним роком. До особливих обставин належать: а) введення воєнного стану; б) оголошення надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях; в) оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної економічної ситуації, необхідність усунення природних або техногенних катастроф. У таких випадках Бюджетний кодекс залишає за органами місцевої влади право встановлювати власні бюджетні періоди.

У разі прийняття Державного бюджету України на інший бюджетний період місцеві бюджети можуть бути прийняті на такий самий період. Тобто призначення бюджету — це формування в державі системи економічних відносин у процесі мобілізації доходів, нагромаджень і фінансування з бюджету.