Печать
PDF

Розділ 6 Правове регулювання переходу до ринкових відносин в АПК - Страница 6

Posted in Аграрное право - О.О.Погрібний Аграрне право України

 

§ 6. Правове забезпечення формування ринку сільськогосподарської техніки

Як вже зазначалося, право ЄС вимагає від країн членів впро­вадити диференційоване правове регулювання окремих секторів аграрного ринку. Україна намагається пристосувати своє законо­давство до законодавства ЄС. Відтак останнім часом розвивають­ся інститути диференційованого правового регулювання окремих секторів аграрного ринку. Це стосується й ринку сільськогоспо­дарської техніки, запчастин до неї та пально-мастильних матері­алів.

Проблема забезпечення села пально-мастильними матеріалами і сільськогосподарською технікою загострилася під час аграрної кри­зи. Держава змушена була постачати сільськогосподарську техніку і пально-мастильні матеріали КСП, знаючи, що ті не зможуть роз­рахуватися за них, оскільки працюють збитково. За підсумками ро­ку КСП списувалися борги. Так тривати довго не могло: держава зрозуміла, що треба вжити заходів щодо створення ринку сільсько­господарської техніки та пально-мастильних матеріалів, зокрема впроваджувати   лізингові    форми    отримання    нової   техніки.    Так   в Україні  почав розвиватися   правовий   інститут ринку сільськогоспо­дарської   техніки.

Вітчизняне законодавство покликане не тільки забезпечити сільськогосподарське виробництво якісною технікою і пально-мас­тильними матеріалами, але й підтримувати вітчизняних виробників цієї техніки. Адже на ринок сільськогосподарської техніки вийшли такі гіганти індустрії, як "Джон Дір" і "Кейс Корпорейшн": пев­ний час урядова політика була спрямована на забезпечення селян імпортними машинами і знаряддями праці. Але це не сприяло ви­ходу вітчизняного АПК із кризи, тому концепція формування рин­ку сільськогосподарської техніки зосередилась на важливості під­тримки виробника вітчизняного. Важливу роль у формуванні рин­ку сільськогосподарської техніки відіграють закони України від 7 лютого 2002 р. "Про стимулювання розвитку вітчизняного машино­будування для агропромислового комплексу" і від 5 червня 2003 р. "Про   захист   прав   покупців   сільськогосподарських   машин".

Вони визначають сільськогосподарську техніку як машини, механізми, обладнання, устаткування, технологічні комплекси та лінії з них, що застосовуються в сільськогосподарському вироб­ництві, харчовій та переробній промисловості для проведення ро­біт з вирощування, збирання, зберігання та переробки сільсько­господарської продукції. До такої техніки і обладнання належать: трактори та інші самохідні енерго засоби сільськогосподарського призначення, спеціальні автомобілі сільськогосподарського приз­начення, самохідні та причіпні комбайни, жниварки і косарки для збирання зернових, кормових і технічних культур, посівна й ґрун­тообробна техніка та комбіновані агрегати з неї, машини і облад­нання для тваринництва, птахівництва та кормовиробництва, а також машини, обладнання та лінії з них для харчової і перероб­ної промисловості, для зберігання та переробки сільськогосподар­ської продукції, зокрема її фасування, розливу, пакетування та пакування.

Розвиток вітчизняного машинобудування для агропромислово­го комплексу разом з його складовими (створення й виробництво техніки та обладнання, її технічне обслуговування і ремонт, а та­кож формування інфраструктури ринку вітчизняної техніки і об-ладнання для агропромислового комплексу) законодавство визнає пріоритетними напрями розвитку національної економіки. Упов­новаженим органом державної влади в галузі сільськогосподар­ського машинобудування є Міністерство промислової політики Ук­раїни, покликане забезпечити реалізацію державної політики щодо пріоритетності сільськогосподарського машинобудування. Для формування ринку сільськогосподарської техніки передбачається у Державному бюджеті України витрати на підтримку виробництва вітчизняної сільськогосподарської техніки. Порядок використання коштів державного бюджету, передбачених на здійснення заходів, пов'язаних зі збільшенням обсягів виробництва техніки для агроп­ромислового   комплексу  та   розвитком   ринку   цієї   техніки,    затверджений  наказом   М інпромпо літики та  Мінфіну України від  5  берез­ня   2002 р.   №   93/155.

Зазначені  кошти   використовуються для  формування та розвитку інфраструктури   ринку  тієї  техніки,   часткової   (до   40%)   компенсації
державою   вартості  сільськогосподарської техніки,   що   поставляється сільськогосподарським  товаровиробникам   і  підприємствам харчової та   переробної   промисловості  АПК;   закупівлі   вітчизняної   сільсько­господарської  техніки   з   подальшою   її   реалізацією   суб'єктам   аграр­ного   права  на умовах  фінансового лізингу.   Передбачаються   й  захо­ди   з   недопущення   монополізації  ринку  сільськогосподарської   про­дукції.   Так,   наказом   Мінекономіки  та Антимонопольного   комітету України   від   16 лютого   1999 р.   №   22/2   запроваджено державне регу­лювання   оптових цін  на окремі  види  продукції  3   монополістів рин­ку   сільськогосподарської   техніки:    одеського    ВАТ    "Одессільмаш", кіровоградського   ВАТ   "Червона   Зірка"   і   шепетівського   ВАТ   " Шепетівський  завод  культиваторів".   Фінансування   заходів  з  компенса­ції   суб'єктам   аграрного   права   частини   вартості   складної   сільсько­господарської   техніки    вітчизняного    виробництва   здійснюється    на конкурсних   засадах   згідно   з    Положенням   про   умови   проведення
конкурсу   на   надання   часткової   компенсації   вартості   складної  сіль­ськогосподарської   техніки    вітчизняного   виробництва,     затвердже­ним  наказом   Мінагрополітики  України  від  7  березня   2002  р.   №   76.
Держава   здійснює   моніторинг   цін   на   основні   види   металопродукції та енергоносіїв,   що   використовуються   вітчизняними  підпри­ємствами    машинобудування    для     виробництва    сільськогосподар­ської техніки.   У разі  потреби держава застосовує ринкові  важелі уп­равління   зазначеними   цінами.   Так,   Міністерство   промислової   по­літики здійснює   постійний  моніторинг та аналіз кон'юнктури рин­ку   сільськогосподарської   техніки   і   ви   значеніУ   щодо   його   подальшого   розвитку.   Конкретні   заходи   з   формування   інфраструкту­
ри   ринку   сільськогосподарської   техніки   визначені   Указом    Прези­дента   України   від   3   листопада   2001    р.    №     1039/2001    "Про   заходи щодо   розвитку   ринку    вітчизняної   техніки   для    агропромислового комплексу та  збільшення   обсягів її  виробництва".   Ним  установле­но,   що основними завданнями  органів  виконавчої влади  щодо роз­витку машинобудування  та ринку  вітчизняної техніки для   агропро­мислового   комплексу  є:

 

  • сприяння  розвитку економічної  конкуренції та  недопущення монополізму   на   основі   узгодження    інтересів    виробників   техніки
  • для   агропромислового   комплексу та  її  споживачів;
  • організація   створення   нових   моделей   і   впровадження   сучас­них   технологій    виробництва   техніки   для    агропромислового    ком­плексу,   стимулювання   раціонального   використання   у   процесі   ви­робництва   матеріальних   ресурсів   та   енергоносіїв;
  • створення    умов   для    розширення    мережі    підприємств,    що здійснюють  реалізацію,   фірмове   обслуговування,   ремонт,   надання в користування,   в тому числі за договорами лізингу, техніки для  аг­ропромислового   комплексу;
  • стимулювання інвестиційної діяльності банків, інших фінан­сових установ, спрямованої на технічне переоснащення агропро­мислового   комплексу.

 

Виробництво сільськогосподарської техніки держава регулює переважно адміністративно-командними методами відповідно до Програми виробництва технологічних комплексів машин та облад­нання для агропромислового комплексу на 1998-2005 роки, схвале­ної постановою Кабінету Міністрів України від ЗО березня 1998 р. № 403. Разом з тим, сільськогосподарська техніка і пально-мас­тильні матеріали розподіляються останнім часом через ринкові, зокрема біржові механізми. Наказом Мінагрополітики, Мінеконо­міки, Мінфіну, ДПА від 26 квітня 2000 р. № 52/63/90/221 затвер­джено Положення про порядок здійснення через біржовий товар­ний ринок контрактів зустрічних поставок сільськогосподарської продукції і продовольства та матеріально-технічних ресурсів. Воно регулює ринкові механізми бартерних операцій обміну сільськогос­подарської продукції на пально-мастильні матеріали та запчастини для   сільськогосподарської   техніки.

Пально-мастильні матеріали сільськогосподарські виробники можуть закуповувати також на умовах товарного кредиту згідно з Порядком забезпечення сільськогосподарських товаровиробників пально-мастильними матеріалами, затвердженим наказом Мінагропрому і Мінфіну України від 12 серпня 1998 р. № 244/164. З 1 січ­ня 2000 p., згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2000 р. № 50 "Про нові підходи до забезпечення сільськогос­подарських товаровиробників матеріально-технічними ресурсами", державним органом заборонено забезпечувати сільське господарс­тво пально-мастильними матеріалами та засобами захисту рослин неринковими   методами.

Відповідно до Закону України від 16 грудня 1977 р. "Про фінан­совий лізинг" держава створює систему забезпечення сільськогос­подарських товаровиробників сільськогосподарською технікою на умовах фінансового лізингу, тобто платного користування протя­гом строку, за який амортизується 60% вартості сільськогосподар­ської техніки, з подальшим переходом права власності на цю тех­ніку до сільськогосподарських товаровиробників. З цією метою бу­ло створено Державне лізингове підприємство "УкрагролізинГ". Закупівля сільськогосподарської техніки за рахунок державних коштів для передачі її сільськогосподарським товаровиробникам на умовах фінансового лізингу здійснюється згідно з Порядком визна­чення на конкурсних засадах переліку сільськогосподарської і пе­реробної техніки, закупівля якої фінансується за рахунок коштів державного бюджету, затвердженим наказом Мінагрополітики Ук­раїни  від  27   квітня   2001   р.   №    115.

На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 18 верес­ня 1997 р. № 1031 "Про створення державного лізингового фонду для технічного переоснащення сільського господарства" було утво­рено державний  лізинговий   фонд,   кошти   якого   використовуються на закупівлю вітчизняної сільськогосподарської техніки для нас­тупної передачі її у лізинг сільськогосподарським товаровиробни­кам. На виконання цієї постанови Мінагрополітики видало наказ від 9 жовтня 1997 р. № 59 "Про основні напрями технічного забез­печення агропромислового комплексу та створення лізингового фонду". Серед напрямів технічного забезпечення АПК передбача­ється формування інфраструктури ринку сільгосптехніки, зокрема впроваджується фірмове обслуговування вітчизняної складної сіль­ськогосподарської техніки вітчизняними машинобудівними під­приємствами шляхом відкриття регіональних центрів фірмового обслуговування. Технічне обслуговування поставленої сільськогос­подарської техніки регулюється Законом України "Про захист прав покупців сільськогосподарських машин". Гуртова закупівля техні­ки за кошти державного лізингового фонду здійснюється за умови проведення експертизи гуртових цін згідно з Порядком, затвердже­ним   наказом   Мінагропрому України   від  23   квітня   1999  р.   №    171.