Розділ З Джерела аграрного права - Страница 4 PDF Печать
Аграрное право - О.О.Погрібний Аграрне право України

 

§ 4.  Підзаконні акти в системі джерел аграрного права

а) постанови Верховної Ради України та укази Президента Ук­ральни

Постанови Верховної Ради України та укази Президента Украї­ни в системі права посідають проміжне місце між законами Укра­їни   й   актами   вищих  і   центральних   органів   виконавчої   влади.

Крім законів, Верховна Рада, відповідно до Конституції Украї­ни, приймає постанови та інші акти (ст. 91 Конституції). До остан­ніх належать, наприклад, резолюції (ст. 87), рішення (ст. 111 Кон­ституції) .

Президент України в межах повноважень, наданих йому ст. 106 Конституції, видає укази й розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України, а також приймає відповідні рі­шення.

Особливість постанов Верховної Ради України полягає в тому, що, не будучи законами, вони є обов'язковими як для парламент­ських комітетів та інших органів Верховної Ради України, так і для органів виконавчої влади й органів місцевого самоврядування. Пос­танови Верховної Ради України, що стосуються аграрного сектора економіки, є джерелами аграрного права. До таких належить, зок­рема, постанова Верховної Ради РСР від 18 грудня 1990 р. "Про зе­мельну реформу", якою всі землі України оголошені об'єктами ре­форми . Постанова визначила основне завдання земельної реформи: перерозподіл земель з одночасним наданням їх у довічне успадко­вуване володіння громадянам, у постійне володіння колгоспам, рад­госпам, іншим підприємствам, установам і організаціям, а також у користування з метою створення умов для рівноправного розвитку різних форм господарювання на землі, формування багатоуклданої економіки,   раціонального  використання  й  охорони  земель.

До джерел аграрного права належить також постанова Верхов- t ної Ради України від 10 липня 1996 р. "Про порядок введення в дію Закону України "Про особливості приватизації майна в агропро­мисловому комплексі" . Цією постановою було затверджено пере­лік підприємств в системі АПК, які підлягають приватизації за по­годженням   із   Кабінетом   Міністрів  України.

Укази й розпорядження Президента України, повноваження на видання яких визначені Конституцією України, є обов'язковими для   виконання   на території  України   органами   виконавчої   влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами й організа­ціями, незалежно від форм власності, а також громадянами. Укази Президента видаються з питань, не врегульованих законами. Вод­ночас із прийняттям Указу Президент України подає на розгляд Верховної Ради проект відповідного Закону. Так, 23 квітня 1997 р. видано Указ Президента України № 367/97 "Про оренду землі", яким були врегульовані відносини, що стосуються оренди земель­них ділянок, зокрема із земель сільськогосподарського призначен­ня . 6 жовтня 1998 р. Верховна Рада України ухвалила одноймен­ний Закон . Із набуттям законом чинності Указ Президента Украї­ни   перестав  діяти.

До указів Президента України з питань аграрної сфери належать: від 10 листопада 1994 р. № 666/94 "Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва" , від 18 січня 1995 р. № 63/95 "Про заходи щодо ре­формування аграрних відносин" , від 29 квітня 1998 р. № 389/98 "Про Основні напрями розвитку агропромислового комплексу Ук­раїни"   ,   від   3   грудня    1999   р.   №     1529/99   "Про   невідкладні   заходи щодо   прискорення   реформування   аграрного   сектора   економіки , від 29 січня 2001 р. № 62/2001 "Про заходи щодо забезпечення за­хисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сек­тора економіки" та ін., які мають нормативний характер і регулю­ють широке коло аграрних відносин, є джерелами аграрного права, що   відіграють  важливу роль у реалізації   аграрної   політики   України.

б) нормативні акти Кабінету Міністрів України й центральних органів     виконавчої    влади       України    як     джерела     аграрного     права

Зауважимо, що за радянських часів постанови Уряду, мініс­терств і відомств були найпоширенішими джерелами аграрного (сільськогосподарського) права. Більшість відносин у сільському господарстві регулювались не законами, а підзаконними актами, до яких належали постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР, ЦК КПУ і Ради Міністрів УРСР, а також накази та інші нормативні ак­ти міністерств і відомств. Незважаючи на те, що сільське госпо­дарство було найбільшою сферою суспільних відносин, наближе­ною до сільгоспвиробників — колгоспників і працівників радгос­пів, нормативне регулювання аграрних відносин було найбільш централізованим. Такі відносини регулювались переважно поста-новами ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР. Постанови Уряду УРСР здебільшого  дублювали,    повторювали   постанови   союзного   уряду.

Достатньо сказати, що Примірний статут сільськогосподарської артілі,    схвалений    II    Всесоюзним   з'їздом    колгоспників-ударників 7 лютого 1935 p., був затверджений постановою Раднаркому СРСР і ЦК ВКП (б) . Примірний статут колгоспу, прийнятий III Всесо­юзним    з'їздом    колгоспників,    був    затверджений    постановою    ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 28 листопада 1969 р. На союзно­му  рівні   було   прийнято   багато   інших   постанов   Уряду.

Після проголошення незалежності України більшість аграрних як і інших суспільних відносин регулюється законами. Проте і в цих умовах не зменшується нормотворча діяльність Кабінету Мі­ністрів України як вищого органу виконавчої влади, міністерств і відомств   —   як її   центральних   органів.

Постановами Кабінету Міністрів України вирішувались питан­ня, спрямовані на реалізацію законів, якими регулюються аграрні відносини, зокрема з організації сільськогосподарського вироб­ництва, приватизації державного майна в АПК і землі, ціноутво-рення, оцінювання майна й землі, ліцензування, використання сільськогосподарських земель, сприяння розвитку фермерських господарств, соціальної сфери на селі та ін. У цей період було прийнято такі постанови Кабінету Міністрів України: від 16 чер­вня 1993 р. № 459 "Про заходи щодо поліпшення насінництва сіль­ськогосподарських культур" ; від 17 листопада 1995 р. № 916 "Про прискорення організації біржового сільськогосподарського рин­ку" ; від 19 липня 1996 р. № 755 "Про прискорення приватизації майна в агропромисловому комплексі та спрощення процедури її проведення" ; від 23 квітня 1999 р. № 658 "Про затвердження По­ложення про порядок справляння та обліку фіксованого сільсько­господарського податку" ; від 10 грудня 2003 р. № 1904 "Про по­рядок використання коштів державного бюджету, що спрямову­ються на придбання вітчизняної техніки та обладнання для агроп­ромислового комплексу на умовах фінансового лізингу та заходи по   операціях   фінансового   лізингу"   .

Згідно зі ст. 117 Конституції України, Кабінет Міністрів Украї­ни в межах своєї компетенції видає з питань агропромислового комплексу постанови й розпорядження, які є обов'язковими для виконання і належить до джерел аграрного права. Акти Кабінету Міністрів   України   підписує   Прем'єр-Міністр   України.

Нормативні акти міністерств, відомств та інших органів ви­конавчої влади належать до відомчих актів. їх форма визначаєть­ся положенням про відповідне міністерство чи відомство. Ними можуть бути: накази, розпорядження, постанови (рішення) ко­легіальних органів. Положенням про міністерство (відомство), затвердженим   Кабінетом   Міністрів   України   чи   Президентом   України, визначаються юридична сила і сфера застосування норма­тивних актів. Це можуть бути акти, що поширюються на внут­рішньогалузеві і міжгалузеві (міжвідомчі) відносини, які стосу­ються різних сфер суспільного життя або в яких містяться нор­ми, прийняття яких є компетенцією кількох центральних орга­нів виконавчої влади. Галузевими (відомчими) й міжгалузевими (міжвідомчими) актами, зокрема наказами, можуть затверджува­тись заходи щодо виконання відповідних законів, указів Прези­дента України, Кабінету Міністрів України, положення, прави­ла,    інструкції   тощо.

Міністерства й відомства прийняли такі нормативі акти, які на­лежать до джерел аграрного права: наказ Мінсільпроду України від 10 жовтня 1995 р. № 269 "Про затвердження Порядку приймання, зберігання, переробки і розрахунків за молочну сировину на да­вальницьких умовах"; наказ Міністерства аграрної політики Укра­їни від 14 липня 2003 р. № 236 "Про затвердження Положення про умови проведення конкурсу на надання часткової компенсації вар­тості складної сільськогосподарської техніки вітчизняного вироб­ництва"   .

До міжгалузевих (міжвідомчих) нормативних актів, що стосу­ються аграрної сфери, належать: положення про порядок реалізації на зовнішньому ринку сільськогосподарської продукції, затв. нака­зом Мінсільгоспроду, Мінекономіки, Держмиткому від 18 січня 1994 р. № 37-19-1-12/314 , наказ Мінсільпроду України та Української академії аграрних наук від 18 березня 1996 р. № 85/17 "Про затвердження Типового положення про міжрегіональний та районний агроторговий дім" ; Порядок проведення розрахунків із постачальниками насіння сільськогосподарських рослин до дер­жавного резервного насіннєвого фонду і користувачами, затв. на­казом Міністерства аграрної політики України і Міністерства фі-нансів України від 28 листопада 2003 р. № 423/645 ; Порядок ви­користання коштів, передбачених у Державному бюджеті України на програму розвитку виробництва біодизеля, затв. Наказом Мініс­терства аграрної політики України і Міністерства фінансів України від   10 листопада 2003  р.   №   398/6205.