ГЛАВА 45 Управління закордонними справами Печать
Административное право - Ю.П. Битяк Адміністративне право України

 

§ 1. Організаційно-правові засади управління закордонними справами

Державне управління закордонними справами це діяльність органів держави, спрямована на здійснення зовнішньої політики України. Відповідно до ст. 18 Конституції України зовнішньополітичну діяльність України спрямовано на забез­печення її національних інтересів і безпеки шляхом підтриман­ня мирного й взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принци­пами й нормами міжнародного права.

З метою забезпечення національних інтересів України її зов­нішню політику спрямовують на виконання найголовніших завдань, серед яких: утвердження й розвиток України як неза­лежної, демократичної держави; забезпечення стабільності міжнародного становища України; збереження територіальної цілісності держави та недоторканності її кордонів; включення національного господарства в світову економічну систему для його повноцінного економічного розвитку, забезпечення гро­мадян і підвищення добробуту народу; захист прав та інтересів громадян України, її юридичних осіб за кордоном; створення умов для підтримання контактів із зарубіжними українцями й вихідцями з України, надання їм допомоги згідно з міжнарод­ним правом.

Україна як суб'єкт міжнародного права здійснює безпосе­редні зносини з іншими державами, укладає з ними договори, обмінюється представництвами, бере участь у діяльності впли­вових міжнародних організацій (ООН, НБРЄ, СНД та ін.) в обсязі, необхідному для ефективного забезпечення національ­них інтересів.

Серед правових актів, які визначають засади зовнішньої політики, повноваження та завдання державних органів Ук­раїни, слід назвати Декларацію про державний суверенітет України від 16 липня 1990 р., Акт про незалежність України від 24 серпня 1991 p., Конституцію України, Заяву про без'я­дерний статус України від 24 жовтня 1991 p., Основні напря­ми зовнішньої політики України тощо. Визначення засад зов­нішньої політики України віднесено до повноважень Верховної Ради України.

Відповідно до Основних напрямів зовнішньої політики Ук­раїни Українська держава реалізує зовнішню політику на таких засадах: здійснює відкриту зовнішню політику, прагне до співро­бітництва з усіма зацікавленими партнерами, уникаючи залеж­ності від окремих держав чи груп держав; розбудовує свої дво­сторонні та багатосторонні відносини з іншими державами й міжнародними організаціями на основі принципів добро­вільності, взаємоповаги, рівноправності, взаємовигоди, невтру­чання у внутрішні справи; Україна не є ворогом жодної держа­ви, засуджує війну як знаряддя національної політики та ін.

До повноважень Верховної Ради в зовнішньополітичній діяльності належить також: заслуховування щорічних і поза­чергових послань Президента України про внутрішнє й зовнішнє становище України; оголошення за поданням Пре­зидента України стану війни та укладення миру, схвалення рішення Президента України про використання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України; надання в установлений законом строк згоди на обов'язковість міжнародних договорів України й денонса­ція міжнародних договорів України тощо.

Президент України виступає гарантом державного сувере­нітету, територіальної цілісності України, забезпечує держав­ну незалежність, національну безпеку й правонаступництво держави. Як глава держави він представляє її у міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяль­ністю держави, веде переговори й укладає міжнародні догово­ри України; приймає рішення про визнання іноземних держав; призначає та звільняє глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях; приймає вірчі й відкличні грамоти дипломатичних представ­ників іноземних держав; здійснює інші повноваження, визна­чені Конституцією України.

Важливу роль у здійсненні зовнішньої політики України виконує Кабінет Міністрів України, який забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, реалізує внутрішню й зовнішню політику держави.

З метою підвищення ефективності, цілеспрямованості та узгодженості здійснення зовнішньої політики України коор­динацію діяльності міністерств, інших органів виконавчої вла­ди й установ у сфері зовнішніх зносин покладено на Міністер­ство закордонних справ України.

 

 

§ 2. Міністерство закордонних справ України та його органи за кордоном

Міністерство закордонних справ України (далі — МЗС Ук­раїни) є центральним органом виконавчої влади, забезпечує в межах своїх повноважень проведення зовнішньої політики України й здійснює координацію всіх учасників зовнішньопо­літичних зв'язків держави. Положення про Міністерство за­кордонних справ України затверджено Указом Президента України від 3 квітня 1999 р.1. У межах своїх повноважень МЗС України організовує виконання актів законодавства України й здійснює контроль за їх реалізацією.

Основними завданнями МЗС України є: участь у забезпе­ченні національних інтересів і безпеки України шляхом підтри­мання мирного й взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства; сприяння забезпеченню стабіль­ності міжнародного становища України, піднесенню її міжна­родного авторитету, поширенню в світі образу України як на­дійного й передбачуваного партнера; створення сприятливих зовнішніх умов для зміцнення незалежності, державного суве­ренітету, економічної самостійності та збереження територі­альної цілісності України; забезпечення відповідно до наданих повноважень цілісності й узгодженості зовнішньополітичного курсу України; захист прав і інтересів громадян і юридичних осіб України за кордоном; сприяння розвиткові зв'язків із за­рубіжними українськими громадянами та надання цим грома­дянам підтримки й захисту відповідно до норм міжнародного права та чинного законодавства України.

У ході своєї діяльності МЗС України: бере участь у здійсненні зовнішньополітичної діяльності держави; розробляє пропозиції щодо засад зовнішніх зносин і в установленому порядку подає їх Президентові України; розробляє й подає Президентові та Кабінету Міністрів України пропозиції щодо ініціатив міжнародного характеру та заходів, спрямованих на підвищення ефективності співпраці України з іноземними дер­жавами й міжнародними організаціями тощо.

Важливі функції МЗС України пов'язано з керівництвом власними органами. Для цього воно вносить на розгляд Пре­зидентові України пропозиції щодо створення, реорганізації та ліквідації дипломатичних представництв України за кордоном, консульських установ, постійних представництв країни при міжнародних організаціях; вносить на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції щодо створення, реорганізації та ліквідації представництв МЗС України на території Україні; здійснює їх поточне фінансування, придбання й будівництво приміщень для їх розміщення; забезпечує проведення єдиної кадрової політики та функціонування структур, пов'язаних із підготовкою, перепідготовкою та підвищенням кваліфікації кадрів дипломатичної служби; організовує на території Украї­ни й за кордоном консульську роботу, забезпечує візову полі­тику України, здійснює в межах своїх повноважень паспортне забезпечення.

Під час виконання покладених на нього функцій МЗС Ук­раїни взаємодіє з іншими центральними органами виконавчої влади України, органами АРК, місцевими державними адміні­страціями, органами місцевого самоврядування, а також із відповідними органами інших держав.

МЗС України в межах своїх повноважень видає на основі та на виконання чинного законодавства накази, організовує та контролює їх виконання, а в разі необхідності видає разом з іншими центральними органами виконавчої влади спільні акти.

МЗС України здійснює свої повноваження безпосередньо й через дипломатичні представництва України за кордоном, консульські установи України за кордоном, представництва України при міжнародних організаціях, представництва МЗС України на території України, організації та установи, що на­лежать до сфері його управління.

Для погодженого розв'язання питань, що належать до по­вноважень МЗС України, в ньому утворюють колегію. Членів колегії МЗС України затверджує Кабінет Міністрів України. Рішення колегії проводять у життя, переважно, наказами Міністра закордонних справ України.

Закордонними органами МЗС України є дипломатичні представництва України, консульські установи, місії України за кордоном.

Дипломатичне представництво України є постійно діючою установою України за кордоном, яку покликано підтримувати офіційні міждержавні відносини, здійснювати представницт­во України, захищати інтереси України, права та інтереси її громадян і юридичних осіб.

Керівництво дипломатичним представництвом здійснює МЗС України. Діяльність дипломатичного представництва ба­зується на положеннях Віденської конференції про диплома­тичні зносини від 18 квітня 1961 p., двосторонніх і багатосто­ронніх міжнародних договорів України, законодавства України та держави перебування. Правовий статус дипломатичного пред­ставництва врегульований Положенням про дипломатичне представництво України за кордоном, затвердженим розпоряд­женням Президента України від 22 жовтня 1992 р.

До функцій дипломатичного представництва України на­лежить: представництво України в державі перебування та підтримання з цією державою офіційних відносин; захист інте­ресів України, прав та інтересів її громадян і юридичних осіб у цій державі; ведення переговорів з її урядом. Крім цього, дип­ломатичне представництво займається з'ясуванням усіма за­конними засобами становища й подій у державі перебування та інформує про них відповідні органи України, поширенням у державі перебування інформації про становище в Україні й події міжнародного життя, розвитком співробітництва в галузі економіки, культури й науки. Дипломатичне представництво України за дорученням Міністра закордонних справ України може виконувати і консульські функції.

Главою дипломатичного представництва України є посол, посланник або повірений у справах. Він є головним представником України в державі перебування, здійснює керівництво, коорди­націю та контроль за діяльністю всіх установ України, спеціалістів, посадових та інших осіб, які перебувають у цій державі.

Посла або посланника призначає Указом Президент Украї­ни за поданням Міністра закордонних справ України в разі отримання згоди (агреману) на це призначення іноземної дер­жави, до якої його направляють. Повіреного в справах Украї­ни, а також інших членів дипломатичного персоналу призна­чають наказом Міністра закордонних справ України.

Главою дипломатичного представництва України, членами дипломатичного персоналу можуть бути тільки громадяни України, а членами адміністративно-технічного й обслугову­ючого персоналу — як громадяни України, так і громадяни дер­жави перебування за відповідного повідомлення Міністра за­кордонних справ цієї держави. Президент України за подан­ням Міністра закордонних справ України може призначити главу дипломатичного представництва або члена його персо­налу одночасно представником України при будь-якій міжна­родній організації. Дипломатичне представництво України в іноземній державі може одночасно представляти інтереси Ук­раїни в інших державах за їх згодою.

Консульські установи України (Консульське управління МЗС України, представництва МЗС України в Україні, консульські відділи дипломатичних представництв України, генеральні кон­сульства, консульства, віце-консульства та консульські агент­ства) захищають за кордоном права та інтереси України, юри­дичних осіб, громадян України, сприяють розвиткові дружніх відносин України з іншими державами, розширенню економіч­них, торговельних, науково-технічних, гуманітарних, культур­них, спортивних зв'язків і туризму, а також сприяють вихідцям з України та їх нащадкам у підтримці контактів з Україною.

Консульські установи здійснюють свою діяльність відповід­но до законодавства України, міжнародних договорів і звичаїв, а також згідно з Консульським статутом України, затвердже­ним Указом Президента України від 2 квітня 1994 р.1. Кон­сульські установи підпорядковано МЗС України й діють під загальним керівництвом глави дипломатичного представницт­ва України в державі перебування. Генеральні консульства, консульства, віце-консульства та консульські агентства очолю­ють відповідно генеральні консули, консули, віце-консули й консульські агенти. МЗС України за погодженням із держа­вою перебування визначає місцезнаходження консульської установи, її клас і консульський округ.

Консул зобов'язаний вживати відповідних заходів для того, щоб усі юридичні особи та громадяни України користувалися в повному обсязі всіма правами, наданими їм законодавством держави перебування й міжнародними договорами, учасника­ми яких є Україна та держава перебування, а також міжнарод­ними звичаями. Консул веде облік громадян України, які по­стійно проживають або тимчасово перебувають у його кон­сульському окрузі, приймає письмові й усні звернення юридичних осіб і громадян України та іноземних юридичних осіб і громадян, надає допомогу у виконанні службових обо­в'язків членам державних делегацій України та іншим пред­ставникам державних органів України, органів місцевого са­моврядування, а також керівникам державних підприємств і установ, які перебувають у межах його консульського округу.

Консул також здійснює ведення військового обліку грома­дян України, виконує доручення слідчих або судових органів України, обов'язки нотаріуса, реєстратора актів громадянсько­го стану, функції охорони та розпорядження майном громадян України; контролює додержання законодавства держави пере­бування й договорів, укладених Україною з цією державою, та міжнародних договорів, учасниками яких є Україна й держава перебування, щодо громадян України, які перебувають під ареш­том, затримані чи позбавлені волі в іншій формі, відбувають покарання або пропали безвісти. Крім цього, на консула покла­дено вирішення питань щодо паспортів громадян України та віз на в'їзд в Україну, виїзд з України й транзитний проїзд через територію України й питань, пов'язаних із громадянством.

Консул може виконувати й інші функції, які не заборонено законами й правилами держави перебування та проти яких вона не має заперечень, або які передбачено договорами, чин­ними між Україною і державою перебування.

Консул виконує покладені на нього функції особисто або доручає їх виконання іншій консульській посадовій особі. У державі, де немає дипломатичних представництв України, за згодою держави перебування на консула можуть бути покла­дені також дипломатичні функції. В окремих випадках за зго­дою держави перебування консул може виконувати свої функції за межами свого консульського округу, а за доручен­ням МЗС України та згодою іноземних держав — на території іншої або інших держав.

У складі дипломатичних представництв України за кордо­ном утворено торговельно-економічні місії. Вони представля­ють і захищають у державі перебування інтереси України в га­лузі зовнішньоекономічної діяльності.