ГЛАВА 36 Управління охороною здоров'я населення PDF Печать
Административное право - Ю.П. Битяк Адміністративне право України

 

§ 1. Організаційно-правові засади управління охороною здоров'я населення

Згідно зі ст. 49 Конституції України кожен має право на охоро­ну здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування. Охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілак­тичних програм. Держава створює умови для ефективного й до­ступного для всіх громадян медичного обслуговування.

Право на охорону здоров'я це насамперед забезпечення відповідного життєвого рівня. Крім того, це право передбачає також наявність безпечного для життя й здоров'я людини навколишнього природного середовища.

Охорона здоров'я громадян базується на низці принципів, які закріплено в Основах законодавства України про охорону здоров'я1. До них, зокрема, належать: визнання охорони здо­ров'я пріоритетним напрямом діяльності суспільства й держа­ви, одним із головних факторів виживання та розвитку народу України; додержання прав і свобод людини й громадянина в галузі охорони здоров'я й забезпечення пов'язаних із ними дер­жавних гарантій; загальнодоступність медичної допомоги та інших послуг у галузі охорони здоров'я; відповідність завдан­ням і рівню соціально-економічного й культурного розвитку суспільства, наукова обґрунтованість, матеріально-технічна та фінансова забезпеченість; орієнтація на сучасні стандарти здо­ров'я й медичну допомогу, поєднання вітчизняних традицій і досягнень зі світовим досвідом у галузі охорони здоров'я; де­централізація державного управління, розвиток само­управління та самостійності працівників охорони здоров'я на правовій і договірній підставах тощо.

У цілому охорону здоров'я можна розглядати як систему заходів, спрямованих на забезпечення зберігання й розвиток фізіологічних і психологічних функцій, оптимальної працез­датності та соціальної активності людини при максимальній біологічно можливій індивідуальній тривалості життя.

Основи державної політики охорони здоров'я визначає Вер­ховна Рада України — шляхом закріплення конституційних і законодавчих засад охорони здоров'я, визначення її мети, ос­новних завдань, напрямів, принципів і пріоритетів, встановлен­ня нормативів і обсягів бюджетного фінансування, створення системи відповідних кредитно-фінансових, фіскальних, мит­них та інших регуляторів, затвердження переліку комплекс­них і цільових загальнодержавних програм охорони здоров'я.

Реалізацію державної політики охорони здоров'я покладено на органи виконавчої влади й органи місцевого самоврядування.

 

 

§ 2. Система органів управління охороною здоров'я населення

До системи органів державного управління охорони здоро­в'я входять Кабінет Міністрів України, Міністерство охорони здоров'я України, Рада міністрів АРК, місцеві державні адміні­страції (управління охорони здоров'я обласних державних ад­міністрацій, відділи охорони здоров'я районних державних адміністрацій).

Кабінет Міністрів України організовує розробку та здійснення комплексних і цільових програм; створює еко­номічні, правові й організаційні механізми, що стимулюють ефективну діяльність у галузі охорони здоров'я; укладає міжу­рядові угоди та координує міжнародне співробітництво з пи­тань охорони здоров'я, а також у межах своєї компетенції здійснює інші повноваження, покладені на органи виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.

Спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі хорони здоров'я є Міністерство охорони здоров'я України (далі — МОЗ України), компетенцію якого визначено Положенням, затвердженим Указом Президента України1. До основних завдань МОЗ України належать: розробка пріори­тетних напрямів діяльності національної служби охорони здо­ров'я; забезпечення гарантованого рівня кваліфікованої медич­ної допомоги населенню установами охорони здоров'я всіх форм власності; здійснення заходів щодо розвитку профілак­тичного напряму в охороні здоров'я населення; формування здорового способу життя; забезпечення надання державними установами охорони здоров'я загальнодоступної, переважно, безкоштовної, висококваліфікованої медичної допомоги насе­ленню; розробка прогнозу та показників розвитку національ­ної служби охорони здоров'я, пов'язаних зі змінами власності; охорона материнства й дитинства тощо.

Для розв'язання найважливіших завдань діяльності та роз­витку охорони здоров'я в МОЗ України створюють колегію, рішення якої проводять у життя наказами Міністра.

Рада міністрів АРК і місцеві державні адміністрації реалі­зують державну політику в галузі охорони здоров'я в межах своїх повноважень. Так, місцеві державні адміністрації здійснюють загальне керівництво закладами охорони здоров'я, які перебувають у сфері їх управління, їх матеріально-фінан­совим забезпеченням, організовують роботу медичних закладів щодо надання медичної допомоги населенню, здійснюють за­ходи щодо попередження інфекційних захворювань, епідемій, епізоотій та їх ліквідації тощо.

Державні функції у галузі охорони здоров'я здійснюють та­кож інші органи, які мають у своєму віданні установи охорони здоров'я. До таких органів, зокрема, належать Міноборони України, МВС України, Служба безпеки України, Мінтранс України. Ці органи визначають структуру управління відом­чими установами охорони здоров'я.

Відповідні функції в управлінні охороною здоров'я грома­дян МОЗ України реалізує шляхом здійснення контролю за якістю та безпекою продуктів харчування, лікарських засобів і виробів медичного призначення. Діяльність МОЗ України в цьому напрямі зводиться до реалізації державної політики в сфері державного контролю за якістю та безпекою окремих видів продуктів харчування (спеціальних харчових добавок, лікарських засобів, лікарської рослинної сировини та лікувальної косметики тощо), забезпечення інтересів держави в цій сфері та міжвідомчої координації із зазначених питань.

Виконання основних принципів державної політики в сфері організації та розвитку виробництва лікарських засобів і за­безпечення цією продукцією населення, закладів охорони здо­ров'я й тваринництва, які реалізовував Державний комітет України з питань медичної та мікробіологічної промисловості, Указом Президента України від 15 грудня 1999 р. покладено на МОЗ України.