РОЗДІЛ ІХ Управління соціально-культурним будівництвом ГЛАВА 34 Управління освітою PDF Печать
Административное право - Ю.П. Битяк Адміністративне право України

 

§ 1. Організаційно-правові засади й система освіти

Конституція України в ст. 53 закріплює право громадян Ук­раїни на освіту. Підставою для реалізації цього права є систе­ма освіти, яка забезпечує загальноосвітню та професійну підго­товку громадян України, а також професійну підготовку іно­земних громадян за міжнародними угодами чи контрактами. У сфері освіти розв'язують два основних завдання: освіта й виховання. Для громадян України повна загальна середня ос­віта є обов'язковою.

Основним нормативним актом, який регулює освітянську діяльність у державі, є Закон України «Про освіту» від 23 бе­резня 1996 р.1, яким забезпечено доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; врегульовано питання надання державних сти­пендій та пільг учням і студентам; соціального захисту вихо­ванців, учнів, студентів, курсантів, слухачів, стажистів, клінічних ординаторів, аспірантів, докторантів та інших осіб незалежно від форм їх навчання і типів закладів, де вони навчаються; сприян­ня здобуттю освіти в домашніх умовах тощо. Громадяни мають право безоплатно здобувати вищу освіту в державних і кому­нальних навчальних закладах на конкурсній основі, а громадя­нам, які належать до національних меншин, відповідно до закону держава гарантує право на навчання рідною мовою чи на ви­вчення рідної мови в державних і комунальних навчальних за­кладах або через національні культурні товариства.

Державні стандарти освіти розробляють окремо з кожного освітнього й освітньо-кваліфікаційного рівня. Затверджує їх Кабінет Міністрів України1. Вони підлягають перегляду та пе-резатвердженню не рідше як один раз на десять років.

Система освіти в Україні складається із закладів освіти, наукових, науково-методичних і методичних установ, науко­во-виробничих підприємств, державних і місцевих органів уп­равління освітою та органів самоврядування в галузі освіти.

Структура освіти включає: дошкільну освіту; загальну се­редню освіту; позашкільну освіту; професійно-технічну осві­ту; вищу освіту; післядипломну освіту; аспірантуру; докторан­туру; самоосвіту.

В Україні встановлено такі освітні рівні: початкова загаль­на освіта; базова загальна середня освіта; повна загальна серед­ня освіта; професійно-технічна освіта; базова вища освіта; повна вища освіта й такі освітньо-кваліфікаційні рівні для фахівців із вищою освітою: кваліфікований робітник, молодший спе­ціаліст і бакалавр — кваліфікаційні рівні базової вищої освіти; спеціаліст, магістр — повної вищої освіти.

Державна політика в галузі освіти полягає в тому, що Україна визнає освіту пріоритетною сферою соціально-економічного, ду­ховного й культурного розвитку суспільства. Від імені держави політику в галузі освіти в Україні визначає Верховна Рада Украї­ни (відповідно до Конституції України), а здійснюють органи державної виконавчої влади й органи місцевого самоврядування.

Основними принципами освіти в Україні є: доступність для кожного громадянина всіх форм і типів освітніх послуг, що надає держава; рівність умов кожної людини для повної реалі­зації її здібностей, таланту, всебічного розвитку; гуманізм, де­мократизм, пріоритетність загальнолюдських духовних цінно­стей; органічний зв'язок освіти з національною історією, куль­турою, традиціями; незалежність освіти від політичних партій, громадських і релігійних організацій; науковий, світський ха­рактер освіти; інтеграція з наукою і виробництвом; взаємозв'язок з освітою інших країн; гнучкість і прогностичність сис­теми освіти; єдність і наступність системи освіти; безпе­рервність і різноманітність освіти; поєднання державного уп­равління й громадського самоврядування в освіті.

Мову освіти в Україні визначають Конституція України та Закон Української РСР «Про мови в Українській РСР» від 28 жовтня 1989 р.1, відповідно до яких навчально-виховну робо­ту в освітніх закладах ведуть українською мовою. В місцях ком­пактного проживання національних меншин можуть викорис­товувати мову національної більшості населення, а в загаль­ноосвітніх школах навчання ведуть мовою, спільно визначеною батьками учнів. Навчально-виховний процес у закладах осві­ти є вільним від втручання політичних партій, громадських і релігійних організацій. Залучення учнів, студентів до участі в політичних акціях і релігійних заходах під час навчально-ви­ховного процесу не допускається. Заклади освіти в Україні, незалежно від форм власності, відокремлено від церкви (релі­гійних організацій), мають світський характер (крім закладів освіти, заснованих релігійними організаціями). Разом з тим, належність особи до будь-якої політичної партії, громадської чи релігійної організації, що діють відповідно до Конституції України, не є перешкодою для її участі в навчально-виховно­му процесі. Учням, студентам, працівникам освіти законодав­ство дозволяє створювати в закладах освіти первинні осеред­ки об'єднань громадян, членами яких вони є.

Провідна роль у розвитку освіти в Україні належить підго­товленим кадрам педагогічних працівників (освітянам). До педагогічної діяльності допускають осіб, які мають відповідну освіту та професійну підготовку. Професійні права й обов'яз­ки педагогічних працівників визначає законодавство України, положення та статут відповідних освітніх закладів.