ГЛАВА 32 Управління зовнішньоекономічною діяльністю Печать
Административное право - Ю.П. Битяк Адміністративне право України

 

§ 1. Організаційно-правові засади управління зовнішньоекономічною діяльністю

Відповідно до ст. 18 Конституції України зовнішньополі­тичну діяльність України спрямовано на забезпечення її на­ціональних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного й взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами та норма­ми міжнародного права.

З метою забезпечення всебічного розвитку на взаємо­вигідній основі економічних відносин з іншими державами в Україні здійснюють правове регулювання всіх видів зовніш­ньоекономічної діяльності, включаючи зовнішню торгівлю, економічне, науково-технічне співробітництво, спеціалізацію та кооперацію в галузі виробництва, науки й техніки, еко­номічні зв'язки в сфері будівництва, транспорту, експедиторсь­ких, страхових, розрахункових, кредитних та інших банківсь­ких операцій, надання різних послуг. Засади зовнішньоеконо­мічної діяльності визначають виключно закони України (п. 9 ст. 92 Конституції України), а організовує й забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності України Кабінет Міністрів України (п. 8 ст. 116 Конституції України).

Правові, економічні та організаційні засади зовнішньоеко­номічної діяльності визначено в Законі України «Про зовніш­ньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 р.1 й одержали розвиток у деяких інших законодавчих актах. Основними в зовнішньоекономічній діяльності є принципи: суверенітету народу України в здійсненні зовнішньоекономічної діяльності; свободи зовнішньоекономічного підприємництва; юридичної рівності й недискримінації; верховенства закону; захисту інте­ресів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності; еквівалент­ності обміну, недопустимості демпінгу під час ввезення та ви­везення товарів. Законом також визначено: суб'єктів зовніш­ньоекономічної діяльності та їх право на її здійснення; види зовнішньоекономічної діяльності та засади її державного ре­гулювання; спеціальні правові режими зовнішньоекономічної діяльності; основи економічних відносин України з іншими державами й міжнародними та міжурядовими організаціями; загальні засади відповідальності суб'єктів зовнішньоекономіч­ної діяльності.

Прийняття цього Закону створило умови для активізації зв'язків української економіки зі світовим господарством, за­безпечення захисту прав громадян, господарюючих суб'єктів та державних органів і додержання ними законодавства в сфері зовнішньоекономічної діяльності. При цьому є всі підстави говорити про те, що в цій сфері державної діяльності постійно проводять інтенсивну роботу, а її параметри охоплюють еко­номічні взаємовідносини практично з усіма країнами світу.

 

 

§ 2. Органи управління зовнішньоекономічною діяльністю

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про зовнішньоеконо­мічну діяльність» органами державного регулювання зовніш* ньоекономічної діяльності є Верховна Рада, Кабінет Міністрів України, Нацбанк України, Міністерство економіки України (далі — Мінекономіки), Державна митна служба й Антимоно-польний комітет України.

Спеціальним галузевим органом управління цією сферою діяльності є Мінекономіки, яке діє на підставі Положення про нього, затвердженого Указом Президента України від 23 жовт­ня 2000 р.1. Свою роботу воно будує, керуючись вимогами за­конодавства України про зовнішньоекономічну діяльність.

Основні завдання Мінекономіки в сфері зовнішньоеконо­мічної діяльності пов'язано із забезпеченням проведення єдиної зовнішньоекономічної політики, державної економічної по­літики щодо інтеграції України в світову економіку, здійснен­ням економічного та соціального співробітництва з європейсь­ким співтовариством (Європейським Союзом). Відповідно до покладених на нього завдань Мінекономіки забезпечує реалі­зацію державної зовнішньоекономічної політики, розробляє концепцію та стратегію розвитку зовнішньоекономічного по­тенціалу України, механізмів державного регулювання зовнішніх економічних зв'язків; аналізує стан і прогнозує тен­денції розвитку вітчизняних товарних ринків та вплив на них світового ринку; проводить постійний моніторинг розвитку зовнішньоекономічних зв'язків, аналізує ефективність експор­ту та імпорту товарів (робіт, послуг), розробляє та забезпечує реалізацію заходів щодо розвитку й поліпшення структури ек­спорту та імпорту; розробляє рекомендації для відповідних галузей економіки з урахуванням кон'юнктурних змін світо­вого ринку; бере участь у складанні зовнішньоторговельного й платіжного балансів; готує пропозиції та здійснює заходи щодо встановлення системи тарифного й нетарифного регулюван­ня зовнішньоекономічної діяльності, обліку (реєстрації) окре­мих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів), укладених суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності Украї­ни всіх форм власності; виконує регуляторні та реєстраційно-дозвільні функції у сфері експорту, імпорту товарів, робіт, по­слуг, здійснює відповідно до законодавства ліцензування зов­нішньоекономічної діяльності, певних видів господарської діяльності; визначає відповідно до законодавства рівень інди­кативних цін і публікує їх перелік.

Мінекономіки веде облік іноземних компаній, які застосо­вують щодо України обмежувальну ділову практику або не­сумлінно виконують зобов'язання перед Україною й українсь­ким партнерами; виявляє та розслідує факти застосування або загрози застосування органами іноземних держав, економіч­ними угрупуваннями або митними союзами до товарів, поход­женням із України, антидемпінгових і компенсаційних заходів; вживає заходів щодо врегулювання торговельних спорів та за­хисту інтересів суб'єктів господарювання України в антидем­пінгових, антисубсидиційних і спеціальних розслідуваннях; проводить у встановленому порядку антидемпінгові, антисубсидиційні та спеціальні розслідування, готує пропозиції щодо застосування односторонніх обмежень імпорту відповідно до норм і принципів Світової організації торгівлі (COT). У ме­жах своїх повноважень Мінекономіки виконує комплекс робіт щодо забезпечення входження України в світовий економіч­ний простір шляхом налагодження співробітництва з СОТ, Міжнародним валютним фондом, Міжнародним банком рекон­струкції та розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейською економічною комісією, Європейським Союзом, Організацією Північноатлантичного Договору (НАТО), іншими міжнародними організаціями, співтоварист­вами, союзами, об'єднаннями; вносить пропозиції Кабінету Міністрів України щодо вирішення в установленому порядку питань участі України у відповідних міждержавних і регіональ­них організаціях, а також щодо призначення представників України в цих організаціях; забезпечує в межах своїх повнова­жень представництво України в ГАТТ/СОТ і ЮНКТАД та інших міжнародних організаціях.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про зовнішньоеко­номічну діяльність» Мінекономіки застосовує до суб'єктів зов­нішньоекономічної діяльності спеціальні санкції, передбачені ст. 37 цього Закону — тимчасове припинення зовнішньоеко­номічної діяльності або індивідуальний режим ліцензування операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 22 грудня 1998 р.1 передбачено заходи України у відповідь на дискримінаційні та/або недружні дії інших держав, митних союзів або економіч­них угрупувань і заходи проти недобросовісної конкуренції та зростання імпорту під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності.

Мінекономіки здійснює в установленому порядку реєстра­цію представництв іноземних суб'єктів господарської діяль­ності та узагальнює інформацію про їх діяльність; проводить акредитацію іноземного персоналу, організацій, що забезпечу­ють реалізацію проектів і програм міжнародної технічної до­помоги в Україні, видає свідоцтва, інші документи, які підтверджують пільги, привілеї та імунітети, визначені законодавством і міжнародними договорами України щодо такого персоналу й організацій, у тому числі податкові, митні та інші пільги щодо обладнання, матеріалів та іншого майна, яке надходить у ме­жах такого співробітництва; організовує роботу торговельно-економічних місій у державі перебування. Керівника місії, його заступників призначає на посаду та звільняє з посади Міністр економіки України та з питань європейської інтеграції за по­годженням із Міністром закордонних справ України, інших співробітників — без погодження.

Торговельно*економічна місія підпорядковується главі дип­ломатичного представництва, який здійснює контроль за її роботою, а Мінекономіки організовує її роботу. В своїй діяль­ності місія керується міжнародними договорами України, Кон­ституцією та законами України, іншими актами законодавства України, Положенням «Про торговельно-економічну місію у складі дипломатичного представництва України за кордоном», затвердженим Указом Президента України від 30 квітня 1994 р.1, а також вказівками Мінекономіки та МЗС України.

Торговельно-економічна місія в державі перебування вико­нує завдання щодо захисту економічних інтересів України та прав суб'єктів підприємницької діяльності України в державі перебування, сприяє розвиткові торговельно-економічних зв'язків України, залученню інвестицій, інформуванню Мінеко­номіки, МЗС та інших центральних органів України про ціно­ву, податкову, тарифну політику, яку проводить держава пе­ребування стосовно товарів, що експортують із України; готує висновки щодо доцільності імпорту товарів і послуг, залучен­ня кредитів із держави перебування тощо.

Для виконання цих завдань торговельно-економічна місія вивчає загальний стан економіки, тенденції розвитку зовніш­ньоекономічних зв'язків, технічний рівень виробництва й рівень якості продукції, кон'юнктуру ринку товарів і послуг держави перебування та інформує про це зацікавлені органи виконавчої влади, установи й організації України; здійснює заходи щодо захисту інтересів України, прав і законних інте­ресів суб'єктів підприємницької діяльності України в державі перебування; надає їм допомогу в організації, участі та прове­денні в державі перебування торговельно-промислових, нау­ково-технічних виставок, ярмарок; інформує МЗС та Мінеко­номіки про додержання суб'єктами підприємницької діяльності держави перебування зобов'язань за міжнародними договора­ми України тощо.

Торговельно-економічна місія бере участь у роботі міжна­родних економічних організацій та їх органів з питань торго­вельно-економічного й науково-технічного співробітництва, аналізує та узагальнює одержану інформацію.

Керівник торговельно-економічної місії за посадою є рад-ником-посланником або радником дипломатичного представ­ництва. Він несе персональну відповідальність за виконання покладених на торговельно-економічну місію завдань і функцій. За відповідним рішенням на співробітників такої місії може бути покладено виконання службових обов'язків у двох і більше державах.