ГЛАВА 13 Адміністративно-правові методи PDF Печать
Административное право - Ю.П. Битяк Адміністративне право України

 

§ 1. Поняття адміністративно-правових методів

Під методом зазвичай розуміють спосіб або засіб досягнення поставленої мети. Відповідно до цього адміністративно-право­вими методами є способи та прийоми безпосереднього й ціле­спрямованого впливу виконавчих органів (посадових осіб) на підставі закріпленої за ними компетенції, у встановлених межах і відповідній формі на підпорядковані їм органи та громадян.

Методи виявляються у формах управління, через взаємо­дію суб'єктів і об'єктів управління, зв'язки, що між ними скла­лися. В них відбиваються воля держави, повноваження юри­дично-владного характеру, що належать виконавчим органам. Тому методи управління юридично оформлені, закріплені ад­міністративно-правовими нормами.

Правильне розуміння методів можливе на підставі та в зв'яз­ку з функціями управління. Будь-яка функція, що потребує реалізації, становить собою конкретну мету управління й дії, взаємопов'язані через завдання її здійснення. Тому вона є час­тиною управлінської діяльності. Це дозволяє відокремити ме­тоди від понять, що вживаються в подібному до них розумінні. Наприклад, планування, контроль, облік та інші подібні до них дії є функціями управління. Але взяті як окремі прийоми будь-якої з функцій управління, вони вже становлять методи уп­равління. Саме їх оптимальний вибір у конкретних умовах за­безпечує ефективну діяльність органу управління.

Внаслідок значного різноманіття суб'єктів виконавчої вла­ди й об'єктів, що перебувають під їх впливом, методи управлін­ня теж є різноманітними. Але це не виключає наявності в них загальних ознак. Найхарактернішими для методів управління є: 1) способи впливу виконавчого органу (посадової особи) на підпорядкований йому орган і громадян; 2) вираження держав­ного публічного інтересу, керівної ролі держави; 3) засоби до­сягнення мети; 4) способи організації, прийоми здійснення функцій, що виникають у процесі здійснення спільної діяль­ності; 5) способи реалізації компетенції.

При цьому прийоми та способи, що використовують для реалізації управлінських завдань, які стоять перед суб'єктом виконавчої влади, прямо залежать не тільки від його правово­го статусу, а й від особливостей адресата - об'єкта управління (форми власності, індивідуального чи колективного характе­ру тощо). Будучи правильно поєднані, ці методи створюють єдину взаємопов'язану систему способів впливу. Проте це не виключає й суперечностей, що виникають тоді, коли ті чи інші методи використовують або всупереч об'єктивним умовам, або невиправдано широко. Методи управління, що виражають різні аспекти практичної діяльності того чи іншого виконавчого органу (посадової особи), дають відповідь на запитання: як вони діють, реалізуючи свої повноваження, як використову­ють різні засоби для досягнення поставленої мети. Від уміння їх обирати та застосовувати залежить ефективність управлін­ської діяльності.

У практичній діяльності виконавчих органів (посадових осіб) з метою вироблення ефективного варіанту використовують певні прийоми та способи управлінської роботи. До прийняття управлінського рішення здебільшого застосовують моделюван­ня, здійснюють розрахунки, прогнозують можливість досягнен­ня відповідних результатів тощо. Але визнавати їх методами управління немає підстав, бо вони не виражають безпосеред­нього управлінського впливу, не діють на об'єкт управління. Та­ким чином, дії що мають зовнішнє юридично-владне значення та вираження, слід відрізняти від методів організації роботи апа­рату управління й методів процедурного характеру.

Методи управлінського впливу є адміністративно-правови­ми методами. Саме в них виявляються всі якості державно-управлінської діяльності, в межах якої реалізується виконав­ча влада.

За допомогою адміністративно-правових методів суб'єкт виконавчої влади здійснює управлінський вплив на об'єкт шляхом використання адміністративно-правових форм управ­ління.

В адміністративному праві загальновизнано, що метод і форма управління є взаємопов'язаними сторонами процесу управління. Саме у відповідній формі метод управління реаль­но виконує роль способу (засобу) управлінського впливу. Фор­ма ж управління дає життя методам, а через них - і функціям управління.