ГЛАВА 7 Органи місцевого самоврядування PDF Печать
Административное право - Ю.П. Битяк Адміністративне право України

 

 

Відповідно до ст. 140 Конституції України місцеве самовря­дування є правом територіальної громади — жителів села чи добровільного об'єднання в сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста — самостійно вирішувати питання місце­вого значення в межах Конституції і законів України.

Сутність місцевого самоврядування полягає в гарантовано­му державою праві територіальної громади, громадян та їх органів розв'язувати значну частину місцевих справ і управ­ляти ними, діючи в межах закону, під свою відповідальність та в інтересах населення.

Територіальна організація самоврядування в Україні ґрун­тується на поєднанні загальнодержавних і місцевих інтересів.

Серед найважливіших ознак органів місцевого самовряду­вання виділяють їх правову, організаційну, матеріальну та фінансову автономії.

Правова автономія означає, що органи місцевого самовря­дування наділено своїми власними повноваженнями, передба­ченими Конституцією та чинним законодавством України. В межах цих повноважень органи місцевого самоврядування ма­ють повну свободу дій.

Організаційна автономія органів місцевого самоврядуван­ня виявляється в їх можливості самостійно визначати та буду­вати свою внутрішню структуру для того, щоб вона відповіда­ла місцевим потребам і забезпечувала ефективне управління. Діючи в межах закону, органи місцевого самоврядування не підпорядковуються іншим органам. Контроль за органами місцевого самоврядування здійснюють лише для забезпечен­ня законності їх дій.

Матеріальна та фінансова автономія органів місцевого са­моврядування виявляється в їх праві володіти й розпоряджа­тися коштами та майном для здійснення своїх функцій і пов­новажень.

Місцеве самоврядування має свою систему, що складаєть­ся з територіальної громади, сільської, селищної та міської ради, сільського, селищного і міського голови, виконавчих органів сільської, селищної, міської ради, районних і обласних рад.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною гро­мадою як безпосередньо, так і через органи місцевого самовря­дування — сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

У свою чергу сільські, селищні, міські ради можуть дозво­ляти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші самоорганізації населення й наділяти їх ча­стиною власної компетенції, фінансів, майна. Серед «інших» органів місцевої самоорганізації населення Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 р.1, крім будинкових, вуличних, квартальних, називає також фор­ми безпосереднього волевиявлення народу — місцеві референ­думи, загальні збори громадян, громадські слухання. Органи місцевого самоврядування села, селища, міста для активнiшого здійснення своїх прав і обов'язків можуть також об'єднувати­ся в асоціації, інші форми добровільних об'єднань.

До органів місцевого самоврядування, таких, що представ­ляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ і міст, Конституція України та Закон України «Про місцеве самовря­дування в Україні» відносять районні та обласні ради. Питан­ня організації управління районами в містах належить до ком­петенції міських рад.

Органами місцевої влади в АРК Закон України «Про Авто­номну Республіку Крим» від 17 березня 1995 р.2 називає сільські, селищні, районні, міські, районні в містах ради та їх виконавчі органи.

Відповідно до ст. 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності, яку складають рухоме та неру­хоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси тощо. Вони затверджують програми соціаль­но-економічного та культурного розвитку й контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністратив­но-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки й збори відповідно до закону;

забезпечують проведення місцевих референдумів і реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують ко­мунальні підприємства, організації і установи, а також здій­снюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції.

Територіальні громади сіл, селищ і міст можуть об'єднува­ти на договірних засадах об'єкти комунальної власності, а та­кож кошти бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підпри­ємств, організацій і установ, створювати для цього відповідні органи й служби.

Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єк­та комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Обласні та районні ради затверджують програми соціаль­но-економічного й культурного розвитку відповідних облас­тей і районів та контролюють їх виконання; затверджують рай­онні й обласні бюджети, які формуються з коштів Державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів і з коштів, за­лучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалі­зації спільних соціально-економічних і культурних програм, та контролюють їх виконання; розв'язують інші питання, відне­сені законом до їхньої компетенції.

Відповідно до ч. 3 ст. 143 Конституції України органам місцевого самоврядування законом можуть надаватися окремі повноваження органів виконавчої влади. В такому разі держа­ва фінансує здійснення цих повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України.

У свою чергу місцеві ради (обласні та районні) можуть де­легувати частину своїх повноважень відповідно обласним та районним державним адміністраціям і контролювати реаліза­цію цих повноважень.

Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, виз­начених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до ви­конання на відповідній території (ст. 144 Конституції України).

Усе це дозволяє вважати, що органи місцевого самовряду­вання мають риси, що наближають їх до органів виконавчої влади, з якими вони тісно взаємодіють під час вирішення пи­тань місцевого значення.

З питань здійснення повноважень органів виконавчої вла­ди органи місцевого самоврядування підконтрольні відповід­ним органам виконавчої влади. Правові акти органів місцево­го самоврядування, прийняті з порушенням Конституції та за­конодавства України, можуть бути зупинені до розв'язання питання про їх законність у судовому порядку. Шкода, завда­на в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності органів місцевого самоврядування, відшкодовується ними в повному обсязі за рахунок власних коштів.

Місцеві ради підконтрольні також Верховній Раді України, територіальним громадам, суду. Так, відповідно до Закону Ук­раїни «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження місцевої ради можуть бути достроково припинені за рішенням місцевого референдуму в разі, якщо рада прийняла рішення з по­рушенням Конституції та інших законів України, прав і свобод громадян, ігноруючи при цьому вимоги компетентних органів про приведення цих рішень відповідно до закону, а також, якщо сесії ради не проводять без поважних причин у встановлені законом строки або рада не вирішує питань, віднесених до її відання.

За наявності рішення суду про визнання актів ради незакон­ними, висновків відповідного комітету Верховної Ради Украї­ни остання може призначити позачергові вибори сільської, се­лищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради.

До складу сільської, селищної, міської ради входять депута­ти, яких обирають жителі села, селища, міста на основі загаль­ного, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голо­сування строком на чотири роки (ст. 141 Конституції України).

Сільські, селищні, міські ради та ради районів міста мають свої виконавчі органи — виконавчі комітети. Виконавчий ко­мітет є юридичною особою. Його утворює рада на строк своїх повноважень у складі голови відповідної ради, заступника (за­ступників) сільського, селищного, міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючого справами (сек­ретаря) виконавчого комітету, а також керівників відділів, уп­равлінь та інших виконавчих органів ради, інших осіб. До скла­ду виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради за посадою входить також секретар відповідної ради. Кількісний і персональний склад виконавчого комітету визначає відповід­на рада за поданням її голови. Основними структурними підрозділами виконкому є відділи й управління.

У сільських радах, що представляють територіальні грома­ди, які нараховують до 500 жителів, за рішенням відповідної територіальної громади або сільської ради виконавчі комітети можуть не створювати. У цих випадках виконавчо-розпорядчі функції (крім розпорядження земельними та природними ре­сурсами) здійснює голова ради одноособово.

Виконавчий комітет ради попередньо розглядає проекти місцевих програм соціального, економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань, місцевого бюдже­ту, проекти рішень, які виносять на розгляд відповідної ради; координує діяльність відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ і організацій, що належать до комунальної власності відповідної територіальної громади, заслуховує звіти про роботу їх керівників; має право змінюва­ти або скасовувати акти підпорядкованих йому відділів, уп­равлінь, інших виконавчих органів ради, а також їх посадових осіб. Виконавчий комітет здійснює також окремі повноважен­ня, делеговані йому державою.

Перераховані повноваження належать до загальних повно­важень виконавчого комітету. Крім них, він має широке коло спеціальних повноважень у окремих напрямах його діяль­ності: в галузі планування й обліку, бюджету та фінансів, уп­равління комунальною власністю, розвитку місцевого госпо­дарства, охорони навколишнього природного середовища, бу­дівництва, житлового господарства, транспорту, зв'язку, соціального обслуговування тощо. Так, виконавчий комітет розробляє й подає на затвердження ради бюджет і звіт про його виконання; забезпечує виконання затверджених радою планів приватизації об'єктів комунальної власності; припиняє або обмежує господарську діяльність підприємств (об'єднань), організацій і установ різних форм власності в разі порушення ними законодавства про охорону природного середовища; організовує місцеві ринки, сприяє розвиткові всіх форм торгівлі; управляє підприємствами й організаціями транспор­ту та зв'язку, що належать до комунальної власності; реєструє право власності, право користування землею, підприємства, організації і установи, громадські формування; звертається до суду про визнання незаконними актів органів виконавчої вла­ди, інших органів місцевого самоврядування тощо.

Значними повноваженнями чинне законодавство наділяє голів сіл, селищ і міст. їх обирає відповідна територіальна громада стро­ком на чотири роки. Вони очолюють раду та її виконавчий комі­тет. Сільський, селищний, міський голова забезпечує здійснення наданих законом повноважень органів виконавчої влади на від­повідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів органів виконавчої влади; організовує роботу відповідної ради та її виконавчого комітету, призначає на поса­ду та звільняє з посади керівників відділів, управлінь та інших структурних підрозділів ради, підприємств, установ і організацій, що належать до комунальної власності та відповідних територ­іальних громад; скликає загальні збори громадян за місцем про­живання; представляє територіальну громаду, раду та її вико­навчий комітет у відносинах з іншими державними й недержав­ними органами; звертається до суду щодо визнання незаконними актів інших органів місцевого самоврядування, місцевих органів державної виконавчої влади, підприємств, установ і організацій, які обмежують права та інтереси територіальної громади, а та­кож повноваження ради та її органів; укладає від імені терито­ріальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відпо­відно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної ком­петенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради; веде особистий прийом громадян тощо.

Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти такої форми приймають і виконавчі комітети ради. Рішення ради приймають на її пленарному за­сіданні після обговорення більшістю голосів депутатів від загаль­ного складу ради (крім деяких випадків, передбачених чинним законодавством). Рішення ради нормативно-правового характе­ру набувають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено пізніший строк уведення цих рішень у дію.

Рішення виконавчого комітету приймають на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету й підписують сільський, селищний, міський голова, голова ра­йонної у місті ради.

Сільський, селищний, міський голова, голова районної у місті, районної, обласної ради в межах своїх повноважень видає розпорядження.

Акти органів і посадових осіб місцевого самоврядування доводять до відома населення.