ГЛАВА 29. Окремі види неюрисдикційних проваджень PDF Печать
Административное право - В.Б. Авер'янов Адміністративне право України

ГЛАВА 29. Окремі види неюрисдикційних проваджень

§ 1. Реєстраційні провадження
§ 2. Дозвільні провадження
§ 3. Контрольні провадження

§ 1. Реєстраційні провадження

Важливе місце серед неюрисдищійних адміністративних проваджень посідають реєстраційні провадження. Можна виділити кілька груп реєстраційних проваджень. Частина з них пов'язана з реєстрацією певних фактів. Прикладом можуть бути провадження з реєстрації актів цивільного стану (фактів народження, смерті, одруження, розірвання шлюбу) і видачі громадянам відповідних посвідчень, а також провадження з реєстрації колективних договорів і угод.
Значна частина проваджень пов'язана з реєстрацією певних суб'єктів. Зокрема, до них належать:
- державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності; 
- реєстрація комерційних банків;
- реєстрація місцевих об'єднань громадян, органів територіальної самоорганізації населення; 
- реєстрація об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, реєстрація житлово-будівельних і гаражних кооперативів; 
- державна реєстрація друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств; 
- реєстрація адвокатських об'єднань і т. ін.
Окремі реєстраційні провадження зв'язані з реєстрацією певних об'єктів. Наприклад, може бути виділена:
- реєстрація відповідно до закону об'єктів нерухомого майна;
- реєстрація автомототранспортних засобів;
- реєстрація цивільних повітряних суден, аеродромів, аеропортів і присвоєння повітряним судам, внесеним до державного реєстру, державних і реєстраційних розпізнавальних знаків;
- реєстрація річкових і морських суден під прапором України і т. ін.
У відповідних випадках здійснюється реєстрація певних прав, зокрема, права власності, використання землі й договорів оренди землі. До числа реєстраційно-дозвільних проваджень можна віднести провадження з легалізації, а також провадження з нострифікації (визнання актів) і установлення вірогідності актів. Наприклад, провадження з нострифікації дипломів і атестатів, виданих громадянам України в інших країнах, а також провадження з встановлення вірогідності сертифікатів про походження товарів з України.
Значне число проваджень пов'язане з акредитацією, атестацією і сертифікацією. Серед них можна виділити, наприклад, провадження з акредитації вищих навчальних закладів, установ охорони здоров'я, журналістів і технічних працівників засобів масової інформації при органах державної влади і місцевого самоврядування, з атестації судових експертів, сертифікації продукції в рамках державної системи сертифікації і т. ін.
Особливе місце серед реєстраційних проваджень посідає провадження з державної реєстрації нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади.
Зупинимося докладніше на окремих, найбільш поширених, реєстраційних провадженнях.
Провадження з легалізації об'єднань громадян. Відповідно до Положення про порядок легалізації об'єднань громадян (затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1993 р. № 140, зі змінами, внесеними відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 р. № 280 і від 16.10.1998 р. № 1640), легалізація (офіційне визнання) об'єднань громадян здійснюється шляхом їхньої реєстрації або повідомлення про їхнє створення. Для реєстрації об'єднань громадян до органу, що реєструє, подається заява про це, підписана не менш як трьома засновниками об'єднання чи їхніми уповноваженими представниками. До заяви додаються відповідні документи за встановленим переліком.
При цьому для громадян необхідно вказати прізвище, ім'я, по батькові, рік народження, місце постійного проживання, а для союзів об'єднань громадян — назву об'єднання, місце перебування вищих статутних органів, а також представити копії документів про легалізацію. Якщо діяльність організації має міжнародний характер, то додатково подаються документи, що підтверджують поширення його діяльності на територію хоча б однієї іншої держави. Союз об'єднань громадян додатково подає рішення центральних статутних органів об'єднань громадян про їх вступ у союз. Що ж стосується заяви про реєстрацію політичної партії, то вона повинна бути підтримана підписами не менш як однієї тисячі громадян України, що мають виборче право. Політична партія подає також свої програмні документи.
Заява про реєстрацію об'єднання громадян за наявності всіх необхідних документів розглядається в двохмісячний строк. При цьому орган, що здійснює реєстрацію, може проводити перевірку відомостей, які містяться в документах. У випадку ухвалення рішення про реєстрацію об'єднання громадян засновнику видається свідоцтво про реєстрацію, а зареєстрованому об'єднанню привласнюється відповідний номер, і воно вноситься до Реєстру об'єднань громадян, що ведеться органом, який реєструє.
Для легалізації громадської організації шляхом повідомлення про її створення до органу, що легалізує, подається заява, підписана не менш як трьома засновниками громадської організації або її уповноваженими представниками. У заяві вказуються їх прізвище, ім'я, по батькові, рік народження, місце постійного проживання, назва організації і місцезнаходження центральних статутних органів, а також основна мета діяльності громадської організації. Підписи в заяві повинні бути завірені у встановленому законом порядку. Громадська організація, легалізована таким чином, вноситься до книги обліку громадських організацій, що ведеться органом, який легалізує.
Провадження з державної реєстрації транспортних засобів. Зазначене провадження здійснюється відповідно до Правил державної реєстрації й обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів і мотоколясок.
Транспортні засоби реєструються за юридичними і фізичними особами. Транспортні засоби, що належать декільком фізичним і юридичним особам (власникам), за їх згодою, засвідченою нотаріусом, реєструються за однією особою, на яку оформлені документи, що підтверджують правомірність придбання цих засобів. У свідоцтві про реєстрацію може бути зроблений запис про те, що конкретна особа має право управління транспортним засобом (експлуатувати) і є його власником, скріплений підписом посадової особи і відповідною печаткою.
Власники транспортних засобів — юридичні й фізичні особи чи їхні представники (далі — власники) зобов'язані зареєструвати їх протягом 10 діб після набуття чи митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк реєстрації може бути продовжений у випадку неможливості власника транспортного засобу (хвороба, відрядження, інші поважні причини) вчасно її здійснити.
Реєстрація транспортних засобів здійснюється на підставі заяви власника і документів, що засвідчують його особу, правомірність придбання транспортного засобу, відповідність конструкції транспортного засобу встановленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Правомірність набуття транспортних засобів, вузлів і агрегатів, що мають ідентифікаційні номери, підтверджується документами, скріпленими підписом відповідної посадової особи і печаткою, виданими суб'єктами підприємницької діяльності, що мають відповідні спеціальні дозволи (ліцензії), митними органами, судами, нотаріусами, органами соціального захисту населення, підприємствами — виробниками транспортних засобів і підрозділами ДАІ.
Реєстрація набутих нових транспортних засобів проводиться за умови відповідності конструкції і технічного стану даної марки (моделі) транспортного засобу обов'язковим вимогам норм і стандартів, що діють в Україні, що підтверджується сертифікатом чи відповідним свідоцтвом про визнання іноземного сертифіката.
Ще одним прикладом досить поширеного виду реєстраційних проваджень є провадження з державної реєстрації договорів оренди землі.
Державна реєстрація договорів оренди землі є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення чи припинення права оренди земельних ділянок. Вона провадиться виконавчим комітетом сільської, селищної і міської ради, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за місцем розташування земельної ділянки. Забезпечення реєстрації договорів оренди покладається на відповідні державні органи земельних ресурсів:
- районні відділи земельних ресурсів;
- управління (відділи) земельних ресурсів у містах обласного і районного підпорядкування;
- Київське і Севастопольське міські управління земельних ресурсів.
Для державної реєстрації договорів оренди юридична чи фізична особа (заявник) подає особисто чи висилає поштою до відповідного державного органу земельних ресурсів встановлений перелік документів.
У договорі оренди згідно із ст. 14 Закону України “Про оренду землі” повинні бути відзначені наступні умови: а) об'єкт оренди (місце розташування і розмір земельної ділянки); б) строк договору оренди; в) орендна плата (розмір, індексація, форми платежу, строки і порядок внесення і перегляду); г) цільове призначення, умови використання і збереження якості землі; д) умови повернення земельної ділянки орендодавцю; є) існуючі обмеження й обтяження щодо використання ділянки; є) сторона (орендодавець чи орендар), що несе ризик випадкового ушкодження чи знищення об'єкта оренди чи його частини; ж) відповідальність сторін.
За узгодженням сторін у договорі оренди земельної ділянки можуть бути зазначені й інші умови (якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов'язань сторін, а також обставини, що можуть вплинути на зміну чи припинення договору оренди і т. ін.). Усі надані заявником документи формуються в окрему реєстраційну справу.
Державний орган земельних ресурсів у 20-денний строк перевіряє надані документи на відповідність чинному законодавству і за результатами перевірки готує висновок про державну реєстрацію чи обґрунтований висновок про відмовлення в такій реєстрації і передає реєстраційну справу відповідно до виконавчого комітету сільської, селищної і міської ради, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій за місцем розташування земельної ділянки для засвідчення факту державної реєстрації чи відмови в такій реєстрації.
Факт державної реєстрації засвідчується у 10-денний строк гербовою печаткою і підписом голови відповідної ради, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій чи уповноваженої ними посадової особи. Печатка і підпис ставляться на всіх екземплярах договору оренди (суборенди). Після засвідчення факту державної реєстрації договір оренди реєструється в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, що ведеться деражавним органом земельних ресурсів за відповідною формою.