5.2. Формування суддівського корпусу

5.2.1. Добір суддівських кадрів

Добір суддівських кадрів являє собою сукупність процедур із добору кандидатів на посаду судді на основі аналізу й оцінки його професійних, особистісних якостей, ступеня їх відповідності вимогам, що встановлені законом, і вибір найбільш підготовлених кандидатів для виконання посадових обов’язків.

Кандидат на посаду судді – це особа, яка виявила бажання зайняти посаду судді, відповідає встановленим законодавством вимогам, пройшла кваліфікаційну атестацію і щодо якої внесене подання відповідному органу про призначення чи обрання на посаду судді.

Правові основи статусу кандидата на посаду судді закладено Конституцією і законами України: “Про статус суддів”, “Про судоустрій України”, “Про Вищу раду юстиції”, “Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України”. У цих нормативно-правових актах сформульовано перелік вимог, які ставляться до кандидатів, передбачені обмеження щодо допуску певних категорій осіб до здійснення судової влади, визначено компетенцію відповідних органів щодо добору кандидатів, розроблено процедуру оцінювання важливих професійних якостей кандидатів та вступу їх на посаду. При доборі кандидатів на посади суддів забезпечується рівність їх прав незалежно від походження, соціального та майнового стану, расової та національної належності, статі, політичних поглядів, релігійних переконань та інших обставин.

 

5.2.2. Вимоги, що ставляться до кандидатів на посади суддів

Вимоги до кандидатів на посади суддів диференційовані залежно від рівня та юрисдикції суду, на посаду в якому претендує кандидат.

Вимоги до кандидатів на посаду суддів судів загальної юрисдикції у загальному вигляді сформульовано в ч. 3 ст. 127 Конституції України та ст. 7 Закону України “Про статус суддів”, з яких випливає, що кандидатом на зайняття посади судді суду загальної юрисдикції може бути громадянин України не молодший двадцяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менше трьох років, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.

Щодо кандидатів на посаду суддів апеляційних судів, вищих спеціалізованих судів, Верховного Суду України та Конституційного Суду України закон передбачає більш високі вимоги.

Так, претендувати на зайняття посади судді в апеляційному суді може громадянин України, який досяг на день обрання тридцяти років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи в галузі права не меншеп’яти років, у тому числі не менше трьох років на посаді судді.

Кандидатом на зайняття посади судді вищого спеціалізованого суду може бути громадянин України не молодший тридцяти років, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи в галузі права не менш яксім років, у тому числі не менш як п’ять років на посаді судді.

На зайняття посади судді Верховного Суду України може претендувати громадянин України, який досяг на день обрання тридцяти п’яти років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи в галузі права не менше десяти років, у тому числі не менше п’яти – на посаді судді.

Необхідною умовою для зайняття посади судді будь-якого суду загальної юрисдикції є проходження кваліфікаційної атестації, форми і порядок проведення якої передбачено гл. 13 Закону України “Про судоустрій України”.

Вимоги, що ставляться до кандидатів на посаду суддів Конституційного Суду України, встановлені ст. 148 Конституції та ч. 1 ст. 16 Закону України “Про Конституційний Суд України”. Кандидатом на зайняття посади судді Конституційного Суду України може бути громадянин України, який на день призначення досяг сорока років, має вищу юридичну освіту і стаж роботи за фахом не менш як десять років, проживає в Україні протягом останніх двадцяти років та володіє державною мовою. Вимоги кваліфікаційної атестації для кандидатів на посади суддів Конституційного Суду України закон не передбачає.

Отже, вищезазначені вимоги визначають певний соціальний статус кандидата на посаду судді і є юридично значущою підставою при вирішенні питання про призначення чи обрання його суддею.

Прийнятий 7 лютого 2002 р. Закон України “Про судоустрій України” встановив додаткові вимоги щодо кандидатів на посади суддів військового суду (повинен перебувати на військовій службі), а також розширив коло осіб, які можуть претендувати на зайняття посади професійного судді спеціалізованого суду за рахунок осіб, які не мають юридичної освіти, а лише вищу освіту і відповідний стаж роботи в галузі питань юрисдикції цього суду (статті 59, 63 Закону України “Про судоустрій України”). При цьому Закон акцентує на тому, що такі судді можуть здійснювати правосуддя тільки у складі колегії суддів, тобто за правниками зберігається кількісна перевага у складі колегії.

Закон України “Про судоустрій України” в нормативному порядку заборонив доступ до суддівської діяльності певних категорій осіб, а саме: а) визнаних судом обмежено дієздатними або недієздатними; б) тих, що мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов’язків судді; в) щодо яких провадиться дізнання, досудове слідство чи судовий розгляд кримінальної справи або які мають не зняту чи не погашену судимість.

Таким чином, Закон України “Про судоустрій України”, крім вікового і професійно-освітнього цензу, нормативно закріпив певні обмеження і вимоги щодо моральності, фізичного і психічного стану кандидата на посаду судді, тим самим виключив можливість призначення чи обрання суддею особи, яка не може і не повинна бути допущена до здійснення судової влади.

 

5.2.3. Порядок наділення кандидатів повноваженнями судді

Залежно від юрисдикції суду, на посаду судді в якому претендує кандидат, законодавством передбачені різні процедури зайняття посади. Вирізняють процедуру обрання на посаду судді Конституційного Суду України та судів загальної юрисдикції. Посаду судді в суді загальної юрисдикції можна зайняти або за процедурою обрання, або за процедурою призначення.

Процедура призначення на посаду судді в суд загальної юрисдикції. Згідно зі ст. 128 Конституції України кандидати на посаду судді в суд загальної юрисдикції, які претендують на зайняття посади судді вперше, призначаються Президентом України строком на п’ять років. Відповідно до ст. 8 Закону України “Про судоустрій України” таке призначення здійснюється Президентом України на підставі рекомендації відповідної кваліфікаційної комісії суддів за поданням Вищої ради юстиції.

Добір кандидатів у професійні судді для призначення суддею вперше починається з прийняття заяв від осіб, які бажають працювати суддями та відповідають встановленим законодавством вимогам. Для цього особа має звернутися до територіального управління Державної судової адміністрації (далі – ДСА) щодо рекомендації його для призначення професійним суддею. ДСА готує відповідні матеріали, формує особову справу кандидата на посаду судді й направляє її відповідній кваліфікаційній комісії суддів.

Відповідно до п. 3 ст. 60 Закону України “Про судоустрій України” необхідною вимогою для порушення питання про призначення на посаду судді є складання кваліфікаційного іспиту, який проводиться відповідною кваліфікаційною комісією суддів.

Кваліфікаційний іспит – це атестування особи, яка виявила бажання бути рекомендованою для призначення на посаду судді вперше. Він полягає у виявленні знань та рівня професійної підготовки кандидата в судді, ступеня його готовності здійснювати правосуддя з питань юрисдикції відповідного суду.

Після виконання кандидатом письмового завдання, співбесіди з ним і відповідей на поставлені йому запитання в усній формі кваліфікаційна комісія, ґрунтуючись на отриманих результатах кваліфікаційного іспиту кандидата, або робить висновок про складення іспиту і підготовленість кандидата до судової роботи та вносить рекомендацію до Вищої ради юстиції для призначення його на посаду судді, або складає вмотивований висновок про відмову в такій рекомендації. Хід складання кваліфікаційного іспиту повинен протоколюватися, а всі матеріали іспиту підлягають зберіганню в архіві як офіційні документи.

Результати складеного кваліфікаційного іспиту дійсні протягом трьох років. Особи, не згодні з рішенням кваліфікаційної комісії, можуть оскаржити це рішення до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. На підставі результатів екзамену кваліфікаційна комісія дає висновок про рекомендацію на посаду судді.

Кваліфікаційна комісія рекомендує на посади суддів кандидатів, які виявили найкращі знання, у кількості, необхідній для заміщення вакантних посад. Особи, які склали екзамен, але не рекомендовані на посаду судді за браком вакантних посад, мають бути зараховані кваліфікаційною комісією в кандидати на нові вакантні посади суддів протягом трьох років, якщо за цей період вони не відкличуть свою заяву.

Одержані Вищою радою юстиції (далі – ВРЮ) рішення кваліфікаційної комісії суддів та матеріали щодо кандидата на посаду судді вивчаються на секції з питань підготовки подань про призначення суддів уперше.

Якщо було прийнято позитивне рішення щодо кандидата, який претендує на посаду судді вперше, ВРЮ готує на підставі ст. 29 Закону України “Про Вищу раду юстиції” подання Президенту України про призначення на посаду судді строком на п’ять років. До подання додаються: 1) рекомендація кваліфікаційної комісії; 2) особовий листок з обліку кадрів та автобіографія кандидата на посаду судді; 3) копії дипломів про освіту, науковий ступінь чи вчене звання; 4) примірник реферату з питань правознавства, підготовлений кандидатом на посаду судді; 5) рецензія на реферат; 6) копія декларації про доходи за останній рік.

Президент України приймає рішення щодо кандидата на посаду судді на підставі рекомендації відповідної кваліфікаційної комісії суддів за поданням Вищої Ради юстиції. Рішення про призначення суддею в суд загальної юрисдикції оформляється Указом Президента України.

Уперше призначений суддя в урочистій обстановці приймає присягу такого змісту: “Урочисто присягаю чесно і сумлінно виконувати обов’язки судді, здійснювати правосуддя, підкоряючись тільки закону, бути об’єктивним і справедливим”. Присяга складається перед Президентом України. Порядок та процедура її принесення закріплені ст. 10 Закону України “Про статус суддів”. Після принесення присяги судді особа набуває статусу професійного судді України.

Після закінчення строку повноважень суддя за його заявою має бути рекомендований для обрання суддею безстроково, якщо відсутні визначені законом обставини, що перешкоджають цьому. Тобто за п’ять років перебування на посаді суддя повинен проявити себе гарним фахівцем та підтвердити право на безстрокове обрання на посаду відповідною кваліфікацією, сумлінною працею та бездоганною репутацією.

Процедура обрання на посаду судді в суд загальної юрисдикції. Згідно із п. 1 ст. 61 Закону України “Про судоустрій України” судді судів загальної юрисдикції (крім суддів, призначених уперше) обираються безстроково Верховною Радою України.

Суб’єктами звернення до Верховної Ради України з питання обрання на посаду судді безстроково є:

1) Голова Верховного Суду України – щодо судді загального суду, строк повноважень якого закінчився; щодо особи, яка раніше вже займала посаду судді не менш ніж п’ять років, але на момент розгляду питання про обрання не займає посади судді; щодо судді, раніше обраного безстроково, але який бажає бути обраним в суд іншого рівня або в суд того самого рівня, але іншої спеціалізації;

2) голова відповідного вищого спеціалізованого суду в тих самих випадках, які зазначені вище, але щодо суддів спеціалізованих судів.

У поданні про обрання кандидата на посаду судді безстроково зазначаються: рівень, місцезнаходження, спеціалізація та назва суду, в який повинен бути обраний суддя. До подання додається особова справа кандидата.

Відповідно до Закону України “Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України” від 18 березня 2004 р. обрання кандидата на посаду здійснюється в декілька етапів:

1) звернення кандидата на посаду судді безстроково до державної судової адміністрації, а суддів Верховного Суду України та суддів спеціалізованих судів – до голів цих судів за рекомендацією їх для обрання суддями безстроково;

2) підготовлення матеріалів про обрання кандидата суддею безстроково Вищою кваліфікаційною комісією суддів України;

3) рекомендація Вищою кваліфікаційною комісією 
суддів України про можливість (або висновок про неможливість) обрання кандидата на посаду судді безстроково;

4) внесення Головою Верховного Суду України або головою відповідного спеціалізованого суду до Верховної Ради України матеріалів про обрання кандидата суддею безстроково;

5) розгляд Комітетом Верховної Ради України, до відання якого належить попереднє вирішення питання про обрання суддею, подання про обрання кандидата суддею безстроково, прийняття рішення про рекомендацію або не рекомендацію кандидата на посаду судді безстроково та внесення цього рішення на розгляд Верховною Радою України;

6) прийняття Верховною Радою України рішення про обрання кандидата або відмову йому в обранні на посаду судді безстроково.

На даний час комітетом, до відання якого належить розгляд питання про обрання на посаду суддів безстроково, є Комітет з питань правосуддя Верховної Ради України.

Закон чітко визначає всі строки щодо процедури обрання суддів безстроково. Так, Вища кваліфікаційна комісія суддів України розглядає питання щодо обрання кандидата не пізніше ніж за два місяця до закінчення строку перебування судді на посаді. Подання Голови Верховного Суду України або вищого спеціалізованого суду з рекомендацією Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо обрання кандидата та іншими матеріалами вносяться до Верховної Ради України не пізніше одного місяця після отримання висновку Вищої кваліфікаційної комісії суддів України до голів цих судів.

Рішення про обрання кандидата на посаду судді безстроково приймається відкритим фіксованим голосуванням більшістю голосів від конституційного складу Верховної Ради України та оформлюється постановою. Якщо кандидата не обрано, Вища рада юстиції України вносить подання до Президента України про звільнення цього кандидата з посади судді на підставі закінчення строку його повноважень.

Закон також передбачає можливість повторної рекомендації кандидатури на обрання судді безстроково. Так, якщо кандидата не було обрано суддею безстроково на пленарному засіданні Верховної Ради України у зв’язку з нововиявленими обставинами, оприлюдненими у виступах народних депутатів, Комітет приймає рішення про звернення до Вищої ради юстиції, відповідної кваліфікаційної комісії суддів щодо перевірки цих обставин або доручає членам Комітету внести подання про проведення відповідної перевірки, узгодивши термін її проведення, а за результатами перевірки приймає рішення про повторне внесення раніше відхилених кандидатур на пленарне засідання Верховної Ради України. Але внесення двічі відхилених Верховною Радою України кандидатур не допускається.

Особа, обрана на посаду судді безстроково, набуває статусу професійного судді відповідного рівня і спеціалізації судів.