§ 168. Відносини, які регулюються адміністративним правом. Кодекс України про адміністративні правопорушення

Адміністративне право регулює суспільні відносини, які виникають у процесі державного управління та у зв'язку зі здійсненням державними органами діяльності управлінського характеру.

Адміністративне право визначає основні принципи дер­жавного управління, виконавчо-розпорядчу діяльність, спо­соби забезпечення законності та дисципліни у державному управлінні, урегульовує порядок управління окремими га­лузями народного господарства (промисловістю, аграрним сектором, транспортом, зв'язком тощо), культурою, осві­тою, наукою, адміністративно-політичною діяльністю, со­ціальним розвитком та ін.

Суб'єктами адміністративно-правових відносин можуть бути органи державної адміністрації, виконавчі органи місцевих рад, державні службовці, установи, організації, підприємства всіх форм власності, громадяни України, іноземці та особи без громадянства.

Основним нормативним актом у галузі адміністратив­ного права, який визначає завдання законодавства щодо адміністративних правопорушень і адміністративну відпо­відальність, є Кодекс України про адміністративні право­порушення (КУпАП) від 7 грудня 1984 р. (з часу прийняття до КУпАП внесено велику кількість змін і доповнень). У Кодексі правопорушення поділено за об'єктом посягань (сфера охорони праці, здоров'я, безпеки дорожнього руху тощо). У ньому подано систему органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, регламентується порядок провадження цих справ, а також виконання адміністративних стягнень.

Адміністративний проступок (правопорушення) — це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи без­діяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, на власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством пе­редбачена адміністративна відповідальність.

Адміністративні правопорушення характеризуються та­кими ознаками:

це акти поведінки у вигляді дії або бездіяль­ності;

це протиправна поведінка, тобто поведінка, яка порушує норми адміністративного права;

вони завжди завдають певної шкоди особі, су­спільству;

це виновні діяння, що здійснюються умисно або з необережності.

У КУпАП передбачено, зокрема, такі види адміністра­тивних правопорушень:

у галузі охорони праці й здоров'я населення;

що посягають на власність;

у галузі охорони природи, використання природ­них ресурсів, охорони пам'яток історії та куль­тури;

у промисловості, будівництві та в галузі викорис­тання електричної і теплової енергії;

у сільському господарстві;

порушення ветеринарно-санітарних правил;

на транспорті, у галузі шляхового господарства і зв'язку;

у галузі житлових прав громадян, житлово-кому­нального господарства та благоустрою;

у галузі торгівлі, фінансів і кустарно-ремісних промислів;

у галузі стандартизації, якості продукції та мет­рології;

що посягають на громадський порядок і громад­ську безпеку;

що посягають на встановлений порядок управ­ління та ін.

Посадові особи підлягають відповідальності за адмініст­ративні правопорушення, пов'язані із недотриманням вста­новлених   правил   у   сфері   охорони   порядку   управління, державного і громадського порядку, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить у їх службові обов'язки. Це означає, що посадові особи несуть відповідальність не тільки за порушення таких правил своїми діями, але й за незабезпечення їх виконання та­кими особами, насамперед підлеглими.

Органами, що розглядають справи про адміністративні правопорушення, є органи внутрішніх справ, місцеві суди, виконавчі комітети селищних і сільських Рад, органи державних інспекцій, митні та інші уповноважені органи.

§ 169. Адміністративні стягнення та адміністративна відповідальність

За адміністративні правопорушення законодавство перед­бачає відповідальність у вигляді адміністративного стяг­нення,, яке накладається компетентним органом у суворій відповідності до чинного законодавства і має на меті по­карання особи, що скоїла правопорушення, є засобом ма­теріального, морального впливу, може мати форму тимча­сового обмеження свободи і заподіяння порушникові інших незручностей та обмежень, встановлених законом. Пока­рання не передбачає приниження людської гідності або завдання особі фізичних страждань, воно має лише забез­печити поведінку громадян, що відповідає вимогам норм права і моралі.

Адміністративна відповідальність — це вид юридичної відповідальності громадян і посадових осіб, що полягає у застосуванні адміністративного стягнення до особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.

До видів адміністративних стягнень, закріплених у КУпАП, належать:

попередження у письмовій формі;

штраф (має бути оплачений протягом не більш як 15 днів);

оплатне вилучення предмета, який став знаряд­дям скоєння або безпосереднім об'єктом адмініст­ративного правопорушення, та грошей, одержа­них внаслідок скоєння адміністративного право­порушення;

конфіскація предмета, який став знаряддям або об'єктом адміністративного правопорушення;

позбавлення спеціального права, наданого грома­дянину (на полювання, керування транспортни­ми засобами тощо), на строк до трьох років;

виправні роботи на строк до двох місяців (відбу­ваються за місцем основної роботи правопоруш­ника з відрахуванням з його заробітної плати 20 відсотків у доход держави);

адміністративний арешт — відповідно до КУпАП застосовується у виняткових випадках за дрібне хуліганство, неповагу до суду та ін. Призна­чається місцевим судом чи суддею. Постанова суду (судді) про адміністративний арешт вико­нується негайно після її винесення. Винятковість такого заходу полягає у тому, що цей вид ад­міністративного стягнення застосовується за ско­єння адміністративного проступку, який за своєю суспільною небезпечністю наближається до злочину. Адміністративний арешт передбачає по­збавлення волі особи, на яку суддя наклав це стягнення, на строк до 15 діб. Особи тримаються під адміністративним арештом у спеціальних прий­мальниках або ізоляторах тимчасового тримання окремо від ув'язнених.

Порядок притягнення до адміністративної відповідаль­ності передбачає визначену законом процедуру. Про скоєне правопорушення складається протокол, у якому мають бути зазначені: дата та місце його складання; дані про особу, яка склала протокол; місце, час скоєння і суть правопорушення; нормативний акт, який передбачає відпо­відальність за це правопорушення; інші матеріали, не­обхідні для вирішення справи. Протокол підписується осо­бою, яка його склала, порушником, а за наявності свідків і потерпілих — і цими особами. Протокол не складається у випадках, коли відповідно до законодавства адміністратив­ний штраф накладається та стягується, а попередження фіксується на місці скоєння правопорушення. При сплаті штрафу порушникові видається довідка (квитанція) вста­новленого зразка. Протокол пред'являється уповноваже­ному органу (посадовій особі), яка розглядає справу про адміністративне порушення.

Справа розглядається в присутності особи, яка при­тягається до адміністративної відповідальності. За її від­сутності справа може бути розглянута лише у випадках, коли є дані про своєчасне оповіщення особи щодо місця і часу розгляду справи. Законодавство передбачає випадки, коли присутність особи, яка притягається до адмініст­ративної відповідальності, є обов'язковою. Справа розгля­дається відкрито. На цій стадії провадження орган (по­садова особа) повинен з'ясувати: чи було скоєно адмініст­ративне правопорушення; чи винна дана особа в його скоєнні; чи підлягає вона адміністративній відповідаль­ності; чи є обставини, що пом'якшують або збільшують провину; чи мала місце матеріальна шкода; інші обста­вини, які б мали значення для правильного вирішення справи.

Розглянувши справу про адміністративні порушення, орган (посадова особа) видає постанову в справі. її копія протягом трьох днів видається чи надсилається особі, щодо якої винесено постанову. Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів від дня її винесення.

Адміністративній відповідальності підлягають осудні осо­би, що досягли 16-річного віку. Адміністративний арешт до 15 діб до неповнолітніх осіб не застосовується. Найпо­ширенішими видами адміністративних правопорушень се­ред неповнолітніх є дрібне хуліганство, дрібні крадіжки, безквитковий проїзд, пошкодження зелених насаджень, так­софонів, споруд комунального господарства, перехід проїж­джої частини доріг у невстановлених місцях, порушення правил руху на велосипедах і мопедах.

Відповідальність за адміністративні правопорушення не­повнолітніх до 16 років несуть їхні батьки, опікуни чи піклувальники.