§ 83. Поняття судової влади та її завдання

Судова влада — незалежна гілка державної влади, яка має захищати права і свободи громадян, інтереси держави і суспільства, забезпечувати додержання законності та спра­ведливості шляхом застосування законів до конкретних життєвих ситуацій. Самостійна судова влада, яка діє неза­лежно від законодавчої і виконавчої влади, — одна з ознак правової держави. Суд, здійснюючи правосуддя, на засадах верховенства права забезпечує захист гарантованих Конс­титуцією України та законами прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави. Судова влада виступає в ролі арбітра, що вирішує спір незалежно від того, між ким цей спір виникає: між громадянами, громадянами і підпри­ємствами, громадянами і державними чи громадськими орга­нізаціями, між громадянами і державою в цілому тощо.

Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Суди відповідно до ст. 6 Конституції є самостійною гілкою влади і діють незалежно від законодавчої і виконавчої влади. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідно­сини, що виникають у державі.

Завданням правосуддя є:

всебічне зміцнення законності та правопорядку;

захист соціально-економічних, політичних та осо­бистих прав і свобод громадян;

охорона закріплених у Конституції України по­літичної та економічної систем від будь-яких посягань;

захист прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань;

виховання громадян у дусі точного і неухильного виконання Конституції і законів України, до­тримання дисципліни праці, чесного ставлення до державного і громадського обов'язку, поваги до честі і гідності інших громадян;

запобігання  злочинам  та  іншим  правопорушен­ням;

виправлення та перевиховання осіб, які поруши­ли закон.

Згідно з Конституцією (ст. 124) судочинство в Україні здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

Судова система України встановлюється Конституцією Ук­раїни (розд. VIII і XII), Законами України: "Про судоуст­рій" від 7 лютого 2002 p., "Про статус суддів" від 15 грудня 1992 p., "Про судову експертизу" від 25 лютого 1994 p., "Про Конституційний Суд України" від 16 жовтня 1996 p., "Про Вищу Раду юстиції" від 15 січня 1998 p., "Про дер­жавну виконавчу службу" від 24 березня 1998 р.

Діяльність судів з розгляду і вирішення в судових засіданнях цивільних, господарських, адміністративних справ стосовно спорів про права і інтереси громадян, громад­ських об'єднань, підприємств, установ, організацій, а та­кож кримінальних справ регламентована процесуальними нормами, що містяться, насамперед, у Цивільному проце­суальному кодексі, Кримінально-процесуальному кодексі та Господарському процесуальному кодексі.

Засади здійснення правосуддя в Україні наступні.

Здійснення правосуддя виключно судами. Право­суддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегу­вання функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається. Народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних. Участь народних засідателів і присяжних у здійсненні правосуддя є їхнім громадянським обов'язком.

Право на судовий захист. Усім суб'єктам право­відносин гарантується захист їх прав, свобод і законних інтересів незалежним і неупередженим судом, утвореним відповідно до закону. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, на участь у розгляді своєї справи. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи користуються в Україні правом на судовий захист нарівні з громадянами та юридичними особами Ук­раїни.

Рівність перед законом і судом. Правосуддя в Ук­раїні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судо­вого процесу перед законом і судом незалежно від статі, раси,   кольору   шкіри,   мови,   політичних,   релігійних   та інших переконань, національного чи соціального походжен­ня, майнового стану, роду і характеру занять, місця прожи­вання та інших обставин.

Правова допомога при вирішенні справ у судах. Кожен має право користуватися правовою допомогою при вирішенні його справи в суді. Для надання правової допо­моги при вирішенні справ у судах в Україні діє адвока­тура. У випадках, передбачених законом, правову допомогу надають також інші особи. У випадках, передбачених законом, правова допомога надається безоплатно.

Гласність судового процесу. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді усної або пись­мової інформації щодо результатів розгляду своєї судової справи. Розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, передбачених процесуальним законом. Учасники судового розгляду і інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, мають право робити письмові нотатки. Проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, теле-, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання до­пускаються з дозволу суду. Розгляд справи у закритому судовому засіданні допускається за рішенням суду у випад­ках, передбачених процесуальним законом.

Обов'язковість судових рішень. Судове рішення, яким закінчується розгляд справи у суді, ухвалюється іменем України і після набрання ним законної сили є обов'язковим до виконання усіма органами державної вла­ди, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, громадянами та юридичними особами на всій території України.

Право на оскарження судового рішення. Учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апе­ляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Колегіальний та одноособовий розгляд справ. Спра­ви у судах першої інстанції розглядаються суддею одноосо­бово, колегією суддів або суддею і народними засідате­лями, а у випадках, визначених процесуальним законом, -також судом присяжних. Розгляд справ в апеляційному, касаційному порядку, а також в інших випадках, перед­бачених законом, здійснюється судом колегіально у складі не менше трьох професійних суддів.

Самостійність судів і незалежність суддів. Суди здійснюють  правосуддя  самостійно.   Судді   при   здійсненні правосуддя незалежні від будь-якого впливу, нікому не підзвітні і підкоряються лише закону. Органи та посадові особи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, громадяни та їх об'єднання, а також юридичні особи зобов'язані поважати незалежність суддів і не посягати на неї. Гарантії незалежності суддів забезпе­чуються забороною втручання в здійснення правосуддя, встановленням відповідальності на неповагу до суду та суддів, визначеними законом заходами забезпечення осо­бистої безпеки суддів, їхніх сімей та майна тощо.

Недоторканність суддів. Недоторканність суддів і народних засідателів та присяжних на час виконання у суді їхніх обов'язків гарантується Конституцією України, Законом про статус суддів та іншими законами.

Незмінюваність суддів. Судді, обрані достроково, перебувають на посаді судді до досягнення ними шістде­сяти п'яти років.

Державна мова судочинства. Згідно зі ст. 10 Зако­ну. України "Про судоустрій України" судочинство в Ук­раїні проводиться державною мовою. Застосування інших мов у судочинстві дозволяється у випадках і порядку, визначених законом. Відповідно до ст. 9 ЦПК України та ст. 19 КПК України судочинство проводиться українською мовою або мовою більшості населення певної місцевості.

Суддівське самоврядування. Для вирішення питань внутрішньої діяльності судів діє суддівське самоврядування.

Судову систему України складають суди загальної юрис­дикції та Конституційний Суд України. У системі судів загальної юрисдикції законодавство передбачає загальні суди і спеціалізовані суди (господарські суди, адмініст­ративні суди, що утворюються в округах відповідно до Указу Президента України).

§ 84. Система судів загальної юрисдикції

Система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації (ст. 125 Конс­титуції України). Територіальний принцип наближує суди до населення, а спеціалізація діяльності судів дає їм змогу зосередитися на окремих галузях законодавства (господар­ського, адміністративного), на специфічних правовідноси­нах, які розглядаються судами, і, отже, підвищувати ква­ліфікацію суддів і якість роботи судів.

До системи судів загальної юрисдикції належать:

місцеві суди;

апеляційні суди, Апеляційний суд України;

Касаційний суд України;

вищі спеціалізовані суди;

Верховний Суд України;

військові суди, які здійснюють правосуддя у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях.

Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України. Вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі спе­ціалізовані суди.

Єдність системи судів загальної юрисдикції забезпе­чується зокрема:

єдиними засадами організації та діяльності судів;

єдиним статусом суддів;

обов'язковістю для всіх судів правил судочинст­ва, визначених законом;

забезпеченням Верховним Судом України одна­кового застосування законів судами загальної юрис­дикції;

обов'язковістю виконання на території України судових рішень тощо.

Місцеві загальні суди. Місцевими загальними судами є районні, районні у містах, міські та міськраионні суди, а також військові суди гарнізонів. Місцевий суд складається з суддів місцевого суду, голови та заступника голови суду. У місцевому суді, в якому кількість суддів перевищує п'ятнадцять чоловік, може бути призначено більше одного заступника голови суду.

Загальні місцеві суди розглядають цивільні, трудові, сімейні, адміністративні та інші справи, а також кримі­нальні справи, за винятком тих, які віднесені законом до відання інших судів. Ці суди вважаються основними тому, що вони є найближчими до населення і щороку вирішують сотні тисяч справ.

У складі загального місцевого суду працюють судді, консультанти,   судові   вихователі   неповнолітніх,   секретарі судових засідань, діловоди, завідувач канцелярії, секрета-рі-друкарки, працівники архіву, працівники бухгалтерії, господарської частини та ін.

У разі тимчасової відсутності (з причин хвороби, від­пустки та ін.) голови суду виконання його обов'язків може бути покладено на заступника або одного із суддів цього суду.

Голова місцевого суду та його заступники признача­ються на посаду з числа суддів строком на 5 років і звільняються з посади Президентом України за поданням Голови Верховного Суду України.

Секретарі судових засідань ведуть протоколи судових засідань, викликають учасників судового розгляду і свід­ків, забезпечують інформацію про справи для слухання. Секретарі суду ведуть діловодство по судових справах, зберігають справи, ведуть необхідні журнали й картки, забезпечують зберігання речових доказів по кримінальних справах, оформляють закінчені провадженням справи і здають їх до архіву. Безпосереднє керівництво діловод­ством покладається на завідувача канцелярії.

Консультанти місцевого суду надають допомогу суддям у підготовці справ до слухання.

Судові вихователі здійснюють комплекс заходів з ви­конання судових рішень щодо неповнолітніх та їхніх бать­ків (беруть участь у вихованні неповнолітніх та ін). Судо­вими вихователями можуть бути особи, які мають досвід роботи з неповнолітніми і вищу юридичну, педагогічну або психологічну освіту.

Апеляційними загальними судами є: апеляційні суди областей, апеляційні суди міст Києва та Севастополя, Апе­ляційний суд Автономної республіки Крим, військові апе­ляційні суди регіонів та апеляційний суд Військово-морсь­ких Сил України, а також Апеляційний суд України.

У складі загальних апеляційних судів утворюються судові палати у цивільних справах та судові палати у кримінальних справах.

Апеляційний суд України діє у складі:

судової палати у цивільних справах;

судової палати у кримінальних справах;

військової судової палати.

Повноваженнями загальних апеляційних судів є:

розгляд справ в апеляційному порядку відповід­но до процесуального закону;

розгляд  у   першій   інстанції   справ,   визначених законом;

ведення та аналіз судової статистики вивчення і узагальнення судової практики;

надання методичної допомоги у застосуванні зако­нодавства місцевим судом.

Апеляційний суд України розглядає справи, віднесені до його підсудності, в апеляційному порядку.

В апеляційному суді діє президія апеляційного суду, до складу якої входять голова суду, його заступники, а також судді, обрані загальними зборами судів цього апеля­ційного суду. Президія апеляційного суду розглядає пи­тання організації діяльності суду, затверджує персональ­ний склад судових палат та вирішує інші організаційні питання.

У загальних апеляційних судах (крім Апеляційного суду України) діє суд присяжних, який утворюється для розгляду справ у першій інстанції.

Списки присяжних формуються спеціальними комісія­ми з представників суду, органів юстиції та відповідних рад за участю голів апеляційних судів. Ці списки затвер­джуються рішенням відповідних рад строком на чотири роки і переглядаються кожні два роки. Присяжними мо­жуть бути громадяни, які постійно проживають на тери­торії тієї області, де діє суд присяжних, досягли 30-річ-ного віку, є дієздатними, не мають судимості. Не можуть бути присяжними депутати усіх рівнів, члени Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, працівники органів внутрішніх справ та інших правоохоронних органів, нота­ріуси і адвокати.

Касаційний суд України. Касаційний суд України діє у складі суддів, обраних на посаду безстроково, голови суду та його заступників.

У складі Касаційного суду України діють:

судова палата у цивільних справах;

судова палата у кримінальних справах;

військова судова палата.

У касаційному суді для вирішення організаційних пи­тань діє президія. Президія формує за поданням голови суду склад судових палат. Голова Касаційного суду Украї­ни призначається на посаду строком на п'ять років Пре­зидентом України. Голова Касаційного суду має першого заступника та заступників голови суду, які виконують обов'язки голів судових палат.

Касаційний суд України:

розглядає в касаційному порядку справи, відне­сені до його підсудності, а також інші справи у випадках, визначених процесуальним законом;

веде та аналізує судову статистику, вивчає й уза­гальнює судову практику;

надає методичну допомогу у застосуванні законо­давства судами нижчого рівня;

здійснює інші повноваження, передбачені законом.

Розгляд справ у Касаційному суді України здійснюєть­ся колегіями у складі не менш трьох суддів.

Верховний Суд України. Верховний Суд України є найвищим судовим органом у системі загальної юрис­дикції. Верховний Суд України здійснює правосуддя, за­безпечує однакове застосування законодавства усіма судами загальної юрисдикції.

Верховний Суд України:

розглядає у касаційному порядку рішення загаль­них судів у справах, віднесених до його підсуд­ності процесуальним законом; переглядає в по­рядку повторної касації усі інші справи, розгля­нуті судами загальної юрисдикції в касаційному порядку; у випадках, передбачених законом, роз­глядає інші справи, пов'язані з виключними обставинами;

дає судам роз'яснення з питань застосування за­конодавства на основі узагальнення судової прак­тики та аналізу судової статистики;

звертається до Конституційного Суду України у випадках виникнення у судів загальної юрис­дикції при здійсненні ними правосуддя сумнівів щодо конституційності законів, інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конс­титуції України та законів;

веде та аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику, знайомиться в су­дах з практикою застосування законодавства;

здійснює інші повноваження, передбачені законом.

Верховний Суд України очолює Голова Верховного Су­ду України.

До складу Верховного Суду України входять судді Верховного Суду України, обрані на посаду безстроково. їх кількість встановлюється указом Президента України за поданням Голови Верховного Суду України, погодженим з Радою суддів України. Голова Верховного Суду України обирається Пленумом Верховного Суду строком на п'ять років шляхом таємного голосування. Голова Верховного Суду має першого заступника і заступників.

У складі Верховного Суду України діють:

Судова палата у цивільних справах;

Судова палата у кримінальних справах;

Судова палата у господарських справах;

Судова палата в адміністративних справах.

У складі Верховного Суду України діє також Військова судова колегія.

Для вирішення внутрішніх організаційних питань діяль­ності Верховного Суду України діє Президія Верховного Суду. Президія Верховного Суду, зокрема, затверджує персо­нальний склад судових палат, розглядає питання фінан­сування та організаційного забезпечення діяльності Вер­ховного Суду, розглядає питання роботи з кадрами тощо.

Судові палати Верховного Суду України:

здійснюють судочинство у справах, віднесених до їх відання;

аналізують судову статистику та вивчають судову практику;

готують проекти постанов Пленуму Верховного Суду України тощо.

Судова палата Верховного Суду України утворюється за рішенням Пленуму Верховного Суду України за по­данням Голови Верховного Суду України. Судову палату Верховного Суду України очолює голова Судової палати, який   організовує   роботу   відповідної   Судової   палати   та формує колегії суддів для розгляду судових справ, головує в судових засіданнях або призначає для цього суддів та ін.

Голова Судової палати Верховного Суду України при­значається на посаду за рекомендацією Президії Верхов­ного Суду України з числа суддів Верховного Суду Ук­раїни строком на п'ять років та звільняється з посади Пленумом Верховного Суду України шляхом таємного го­лосування.

Колегіальним органом Верховного Суду України є Пле­нум Верховного Суду, до складу якого входять усі судді Верховного Суду України, голови вищих спеціалізованих судів, їх перші заступники, голова Касаційного суду Ук­раїни та голова Апеляційного суду України.

Пленум Верховного Суду України обирає на посаду та звільняє з посади Голову Верховного Суду, а також здійс­нює призначення та звільнення суддів з інших адмініст­ративних посад у Верховному Суді; утворює судові палати Верховного Суду України, визначає їх кількісний склад, призначає голів судових палат та їх заступників; визначає кількісний склад суддів Президії Верховного Суду України та обирає їх; призначає на посаду та звільняє з посади секретаря Пленуму Верховного Суду; заслуховує інфор­мації Голови Верховного Суду, голів судових палат Верхов­ного Суду України, голів вищих спеціалізованих судів, Касаційного суду України та апеляційних судів щодо ор­ганізації роботи судових палат та діяльності відповідних судів; дає роз'яснення судам загальної юрисдикції з пи­тань застосування законодавства; приймає рішення про звернення до Конституційного Суду України з питань конституційності законів та інших правових актів; за­тверджує Регламент Пленуму Верховного Суду України тощо.

Засідання Пленуму Верховного Суду України є пов­новажним за умови присутності на ньому не менш як двох третин складу Пленуму. У роботі Пленуму Верховного Суду України беруть участь Голова Вищої ради юстиції, Генеральний прокурор України та Міністр юстиції Ук­раїни. Пленум Верховного Суду України складається за необхідністю, але не менш як один раз на три місяці. Постанови Пленуму підписуються головуючим на засідан­нях Пленуму та секретарем Пленуму і публікуються в офіційному друкованому органі Верховного Суду. У ньому вміщуються також матеріали судової практики Верховного Суду.

При Верховному Суді діє Науково-консультативна рада. Вона утворюється з числа висококваліфікованих фахівців у галузі права для попереднього розгляду проектів постанов Пленуму Верховного Суду щодо роз'яснення законодавства, надання висновків щодо проектів законодавчих актів та з інших питань діяльності Верховного Суду, підготовка яких потребує наукового забезпечення.

Господарські суди. Спеціалізованими судами в системі судів загальної юрисдикції, які покликані розглядати спра­ви, що виникають з господарських правовідносин, прий­мати і переглядати рішення, є господарські суди.

Система господарських судів складається з місцевих господарських судів, які як правило, діють в кожній області, з апеляційних судів, які діють в м. Києві та в обласних центрах регіонів, що включають кілька областей, з Вищого господарського суду України.

Право звернутися з позовом до господарського суду мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземці), громадяни які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, а в окремих випадках, передбачених законодавчими акта­ми України, мають право звертатись також державні та інші органи, громадяни, що не є суб'єктами підприємниць­кої діяльності.

Переважна більшість справ, які розглядаються госпо­дарськими судами, — це справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів. Господарські суди розглядають також справи про банкрутство, вивчають та узагальнюють практику за­стосування законодавства; ведуть роботу, спрямовану на запобігання правопорушенням у сфері господарських від­носин та ін. У 2000 р. господарські суди розглянули понад 157 000 справ і їх кількість з кожним роком зростає.

Місцеві господарські суди розглядають у першій інс­танції усі справи, підвідомчі господарським судам. Справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одно­особово, але залежно від категорії і складності справи її може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

Рішення місцевого господарського суду може бути пере­глянуте в апеляційному порядку апеляційним господар­ським судом колегією суддів у складі трьох суддів, а також у касаційному порядку Вищим господарським судом колегією суддів у складі не менш трьох суддів.

Вищий господарський суд вивчає і узагальнює судову практику, надає методичну допомогу та рекомендаційні роз'яснення з питань застосування господарського законо­давства судам нижчого рівня. Вищий господарський суд знаходиться у м. Києві.

12»Последняя