Тема 17 УРЯД І ЦЕНТРАЛЬНІ ОРГАНИ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ УКРАЇНИ
§ 76. Кабінет Міністрів України
Конституція України (ст. 6) проголошує, що "державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову".
Органи виконавчої влади в Україні здійснюють дві основні функції: виконавчу та розпорядчу. Виконавча функція полягає у тому, що ці органи безпосередньо виконують нормативні приписи та інші акти законодавчої влади. Розпорядча функція характеризується тим, що для виконання актів законодавчої влади органи виконавчої влади від свого імені видають управлінські акти, дають відповідні розпорядження. Органи виконавчої влади забезпечують управління економікою, освітою, наукою, соціальною сферою, вирішують усі інші управлінські справи.
Вищим органом у системі виконавчої влади є Кабінет Міністрів України. Відповідно до Конституції (ст. 113) він у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.
Конституція України встановила, що Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України та підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України. Відповідальність Кабінету Міністрів перед Президентом України виявляється в тому, що саме Президент призначає за згодою Верховної Ради Прем'єр-міністра України, припиняє його повноваження та приймає рішення про його відставку. За поданням Прем'єр-міністра Президент України призначає членів Кабінету Міністрів, керівників інших центральних органів виконавчої влади, голів місцевих державних адміністрацій та припиняє їх повноваження на цих посадах.
Підконтрольність і підзвітність Кабінету Міністрів Верховній Раді України реалізується через затвердження Державного бюджету України та внесення до нього змін, організацію контролю за виконанням бюджету. Верховна Рада розглядає та приймає рішення щодо схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України, дає згоду на призначення Президентом України Прем'єр-міністра, контролює діяльність Кабінету Міністрів. За пропозицією не менш як 1/3 народних депутатів від конституційного складу Верховна Рада може розглянути питання про відповідальність Кабінету Міністрів України та прийняти резолюцію недовіри йому більшістю від її конституційного складу. Прийняття такої резолюції має наслідком відставку всього складу Кабінету Міністрів України.
До складу Кабінету Міністрів України входять: Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр, три віце-прем'єр-міністри та міністри. В кожному міністерстві в 2001 р. введено посаду державного секретаря. Кабінет Міністрів має повноваження створювати свої комітети та тимчасові комісії, а також інші робочі органи.
Прем'єр-міністр призначається Президентом України за згодою більш як половини від конституційного складу Верховної Ради України. Прем'єр-міністр вносить на ім'я Президента подання про персональний склад Кабінету Міністрів. Президент України призначає або не призначає цей склад. Отже, формування персонального складу Кабінету Міністрів передбачає обов'язкові дії з боку як Президента України, так і Прем'єр-міністра.
Дуже відповідальним є призначення на посаду Першого віце-прем'єр-міністра і віце-прем'єр-міністрів, оскільки вони координують і контролюють, відповідно до розподілу між ними обов'язків, роботу міністерств, інших підвідомчих Кабінету Міністрів України органів.
Принципове значення для здійснення основних напрямів діяльності Кабінету Міністрів має його Програма. Вона стосується державного, економічного, екологічного, соціального, культурного і національного розвитку України. Прем'єр-міністр забезпечує виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України. Це означає, що Конституція України відводить Прем'єр-міністрові вирішальну роль у визначенні основних напрямів діяльності Кабінету Міністрів, а також в організації його роботи.
Кабінет Міністрів є колегіальним органом, основною формою діяльності якого є засідання. На них розглядаються найважливіші питання державного управління і соціально-культурного будівництва: про підготовку і виконання бюджету, фінанси та ціноутворення, надання кредитів і позик тощо.
Діяльність Кабінету Міністрів України забезпечується Секретаріатом Кабінету Міністрів України.
§ 77. Повноваження Кабінету Міністрів України
За Конституцією України до повноважень Кабінету Міністрів належать:
забезпечення державного суверенітету та економічної самостійності України, здійснення внутрішньої та зовнішньої політики держави, виконання Конституції, законів та інших нормативних актів;
вжиття заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина;
забезпечення проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах: праці та зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування;
розробка і здійснення загальнодержавної програми економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку країни;
забезпечення рівних умов розвитку всіх форм власності;
здійснення управління об'єктами державної власності відповідно до закону;
розробка проекту закону про Державний бюджет України і забезпечення виконання цього Закону та подача Верховній Раді звіту про його виконання;
здійснення заходів щодо забезпечення обороно
здатності та національної безпеки України, гро
мадського порядку, боротьби зі злочинністю;
організація зовнішньоекономічної діяльності та митної справи;
спрямування і координація роботи міністерств, інших органів виконавчої влади.
Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими для виконання. Акти Кабінету Міністрів України підписує Прем'єр-міністр. Кабінет Міністрів користується також правом законодавчої ініціативи й бере активну участь у розробці законопроектів, які створюють правову основу для вирішення економічних і соціальних проблем.
§ 78. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади
До системи центральних органів виконавчої влади України входять міністерства, державні комітети (державні служби) та центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом.
Міністерство є головним (провідним) органом в системі центральних органів виконавчої влади у забезпеченні реалізації державної політики у визначеній сфері діяльності. Керівництво міністерством здійснює міністр. Міністр, як член Кабінету Міністрів України, особисто відповідає за розробку і впровадження Програми Кабінету Міністрів України з відповідних питань, реалізацію державної політики у визначеній сфері державного управління. Він здійснює управління в цій сфері, спрямовує і координує діяльність інших органів виконавчої влади з питань, віднесених до його відання.
У системі кожного міністерства діє велика кількість відповідних установ, організацій і підприємств.
Державний комітет (державна служба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовує і координує Прем'єр-міністр України або один із віце-прем'єр-міністрів чи міністрів. Державні комітети здійснюють у визначеній їм сфері переважно міжгалузеве управління.
Завдання та функції конкретних міністерств та інших органів державної виконавчої влади встановлюються положеннями про них, затверджуваними Президентом України. У цих положеннях передбачається відповідальність керівників міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади за результати своєї діяльності. Компетенція міністерств, комітетів і відомств реалізується через накази, інструкції та інші нормативно-правові акти, які реєструються в порядку, встановленому законом.
Згідно з Указом Президента України від 15 грудня 1999 р. передбачено такі міністерства:
аграрної політики України;
внутрішніх справ України;
екології та природних ресурсів України;
економіки України;
палива та енергетики України;
закордонних справ України;
культури і мистецтв України;
з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;
оборони України;
освіти і науки України;
охорони здоров'я України;
праці та соціальної політики України;
транспорту України;
фінансів України;
юстиції України.
До державних комітетів та інших центральних органів виконавчої влади, статус яких прирівнюється до Державного комітету України, належать:
Державний комітет архівів України;
Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України;
Державний комітет України по водному господарству;
Державний комітет України по земельних ресурсах;
Державний комітет зв'язку та інформатизації України;
Державний комітет України з енергозбереження;
Державний комітет України у справах релігій;
Державний комітет інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України;
Державний комітет лісового господарства України;
Державний комітет молодіжної політики, спорту і туризму України;
Державний комітет промислової політики України;
Державний комітет України у справах ветеранів;
Державний комітет у справах охорони державного кордону України;
Державний комітет стандартизації, метрології та сертифікації України;
Державний комітет статистики України;
Вища атестаційна комісія України;
Національне космічне агентство України;
Пенсійний фонд України;
Головне контрольно-ревізійне управління;
Державне казначейство України.
До центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статутом належать:
Антимонопольний комітет України;
Державна податкова адміністрація України;
Державна митна служба України;
Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва;
Національна комісія регулювання електроенергетики України;
Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку України;
Державний департамент України з питань виконання покарань;
Фонд державного майна України;
Служба безпеки України;
Управління державної охорони України;
Головне управління державної служби України.
До центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується через відповідних міністрів, належать:
через Міністра екології та природних ресурсів України — Державний комітет України по водному господарству; Державний комітет України по земельних ресурсах; Державний комітет лісового господарства України;
через Міністра економіки України — Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України; Державний комітет України з енергозбереження; Державний комітет промислової політики України; Державний комітет стандартизації, метрології та сертифікації України;
через Міністра праці та соціальної політики України — Державний комітет України у справах ветеранів;
через Міністра фінансів України — Головне контрольно-ревізійне управління; Державне казначейство України;
через Міністра юстиції України — Державний комітет України у справах релігій.