Печать
PDF

Тема 17 УРЯД І ЦЕНТРАЛЬНІ ОРГАНИ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ УКРАЇНИ

Posted in Право - Т.В. Варфоломеєва Правознавство

§ 76. Кабінет Міністрів України

Конституція України (ст. 6) проголошує, що "державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на зако­нодавчу, виконавчу та судову".

Органи виконавчої влади в Україні здійснюють дві основні функції: виконавчу та розпорядчу. Виконавча функ­ція полягає у тому, що ці органи безпосередньо виконують нормативні приписи та інші акти законодавчої влади. Розпорядча функція характеризується тим, що для вико­нання актів законодавчої влади органи виконавчої влади від свого імені видають управлінські акти, дають відпо­відні розпорядження. Органи виконавчої влади забезпе­чують управління економікою, освітою, наукою, соціаль­ною сферою, вирішують усі інші управлінські справи.

Вищим органом у системі виконавчої влади є Кабінет Міністрів України. Відповідно до Конституції (ст. 113) він у своїй діяльності керується Конституцією і законами Ук­раїни, актами Президента України.

Конституція України встановила, що Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України та підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України. Від­повідальність Кабінету Міністрів перед Президентом Украї­ни виявляється в тому, що саме Президент призначає за згодою Верховної Ради Прем'єр-міністра України, припи­няє його повноваження та приймає рішення про його відставку. За поданням Прем'єр-міністра Президент Ук­раїни призначає членів Кабінету Міністрів, керівників ін­ших центральних органів виконавчої влади, голів місцевих державних адміністрацій та припиняє їх повноваження на цих посадах.

Підконтрольність і підзвітність Кабінету Міністрів Вер­ховній Раді України реалізується через затвердження Дер­жавного бюджету України та внесення до нього змін, організацію контролю за виконанням бюджету. Верховна Рада розглядає та приймає рішення щодо схвалення Про­грами діяльності Кабінету Міністрів України, дає згоду на призначення Президентом України Прем'єр-міністра, конт­ролює діяльність Кабінету Міністрів. За пропозицією не менш як 1/3 народних депутатів від конституційного скла­ду Верховна Рада може розглянути питання про відпо­відальність Кабінету Міністрів України та прийняти резо­люцію недовіри йому більшістю від її конституційного складу. Прийняття такої резолюції має наслідком відстав­ку всього складу Кабінету Міністрів України.

До складу Кабінету Міністрів України входять: Прем'­єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр, три віце-прем'єр-міністри та міністри. В кожному міністерстві в 2001 р. введено посаду державного секретаря. Кабінет Мі­ністрів має повноваження створювати свої комітети та тимчасові комісії, а також інші робочі органи.

Прем'єр-міністр призначається Президентом України за згодою більш як половини від конституційного складу Верховної Ради України. Прем'єр-міністр вносить на ім'я Президента подання про персональний склад Кабінету Мі­ністрів. Президент України призначає або не призначає цей склад. Отже, формування персонального складу Ка­бінету Міністрів передбачає обов'язкові дії з боку як Пре­зидента України, так і Прем'єр-міністра.

Дуже відповідальним є призначення на посаду Пер­шого віце-прем'єр-міністра і віце-прем'єр-міністрів, оскіль­ки вони координують і контролюють, відповідно до розпо­ділу між ними обов'язків, роботу міністерств, інших під­відомчих Кабінету Міністрів України органів.

Принципове значення для здійснення основних напря­мів діяльності Кабінету Міністрів має його Програма. Вона стосується державного, економічного, екологічного, соціаль­ного, культурного і національного розвитку України. Прем'єр-міністр забезпечує виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України. Це означає, що Конституція України відводить Прем'єр-міністрові вирішальну роль у визначенні основних напрямів діяльності Кабінету Міністрів, а також в орга­нізації його роботи.

Кабінет Міністрів є колегіальним органом, основною формою діяльності якого є засідання. На них розгля­даються найважливіші питання державного управління і соціально-культурного будівництва: про підготовку і ви­конання бюджету, фінанси та ціноутворення, надання кре­дитів і позик тощо.

Діяльність Кабінету Міністрів України  забезпечується Секретаріатом Кабінету Міністрів України.

§ 77. Повноваження Кабінету Міністрів України

За   Конституцією   України   до   повноважень   Кабінету Міністрів належать:

забезпечення державного суверенітету та еконо­мічної самостійності України, здійснення внутріш­ньої та зовнішньої політики держави, виконання Конституції, законів та інших нормативних актів;

вжиття заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина;

забезпечення проведення фінансової, цінової, ін­вестиційної та податкової політики; політики у сферах: праці та зайнятості населення, соціаль­ного захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокорис­тування;

розробка і здійснення загальнодержавної програ­ми економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку країни;

забезпечення рівних умов розвитку всіх форм власності;

здійснення управління об'єктами державної влас­ності відповідно до закону;

розробка проекту закону про Державний бюджет України і забезпечення виконання цього Закону та подача Верховній Раді звіту про його вико­нання;

здійснення заходів щодо забезпечення обороно­

здатності та національної безпеки України, гро­

мадського порядку, боротьби зі злочинністю;

організація зовнішньоекономічної діяльності та митної справи;

спрямування і координація роботи міністерств, інших органів виконавчої влади.

Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими для виконання. Акти Кабінету Міністрів України підписує Прем'­єр-міністр. Кабінет Міністрів користується також правом законодавчої ініціативи й бере активну участь у розробці законопроектів, які створюють правову основу для вирі­шення економічних і соціальних проблем.

§ 78. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади

До системи центральних органів виконавчої влади Ук­раїни входять міністерства, державні комітети (державні служби) та центральні органи виконавчої влади зі спе­ціальним статусом.

Міністерство є головним (провідним) органом в системі центральних органів виконавчої влади у забезпеченні реа­лізації державної політики у визначеній сфері діяльності. Керівництво міністерством здійснює міністр. Міністр, як член Кабінету Міністрів України, особисто відповідає за розробку і впровадження Програми Кабінету Міністрів Ук­раїни з відповідних питань, реалізацію державної політики у визначеній сфері державного управління. Він здійснює управління в цій сфері, спрямовує і координує діяльність інших органів виконавчої влади з питань, віднесених до його відання.

У системі кожного міністерства діє велика кількість відповідних установ,  організацій і підприємств.

Державний комітет (державна служба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовує і координує Прем'єр-міністр України або один із віце-прем'єр-міністрів чи міністрів. Державні комітети здійснюють у визначеній їм сфері переважно міжгалузеве управління.

Завдання та функції конкретних міністерств та інших органів державної виконавчої влади встановлюються поло­женнями про них, затверджуваними Президентом України. У цих положеннях передбачається відповідальність керів­ників міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади за результати своєї діяльності. Компе­тенція міністерств, комітетів і відомств реалізується через накази, інструкції та інші нормативно-правові акти, які реєструються в порядку, встановленому законом.

Згідно   з   Указом   Президента  України   від   15   грудня 1999 р. передбачено такі міністерства:

аграрної політики України;

внутрішніх справ України;

екології та природних ресурсів України;

економіки України;

палива та енергетики України;

закордонних справ України;

культури і мистецтв України;

з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;

оборони України;

освіти і науки України;

охорони здоров'я України;

праці та соціальної політики України;

транспорту України;

фінансів України;

юстиції України.

До державних комітетів та інших центральних органів виконавчої влади, статус яких прирівнюється до Держав­ного комітету України, належать:

Державний комітет архівів України;

Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України;

Державний комітет України по водному госпо­дарству;

Державний комітет України по земельних ресур­сах;

Державний комітет зв'язку та інформатизації України;

Державний комітет України з енергозбереження;

Державний комітет України у справах релігій;

Державний комітет інформаційної політики, те­лебачення і радіомовлення України;

Державний комітет лісового господарства Украї­ни;

Державний комітет молодіжної політики, спор­ту і туризму України;

Державний  комітет  промислової  політики  Ук­раїни;

Державний   комітет   України   у   справах   вете­ранів;

Державний комітет у справах охорони держав­ного кордону України;

Державний   комітет   стандартизації,   метрології та сертифікації України;

Державний комітет статистики України;

Вища атестаційна комісія України;

Національне космічне агентство України;

Пенсійний фонд України;

Головне контрольно-ревізійне управління;

Державне казначейство України.

 

До центральних органів виконавчої влади зі спеціаль­ним статутом належать:

Антимонопольний комітет України;

Державна податкова адміністрація України;

Державна митна служба України;

Державний комітет України з питань регулятор­ної політики та підприємництва;

Національна комісія регулювання електроенерге­тики України;

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку України;

Державний департамент України з питань вико­нання покарань;

Фонд державного майна України;

Служба безпеки України;

Управління державної охорони України;

Головне управління державної служби України.

До центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується через відповідних міністрів, належать:

через Міністра екології та природних ресурсів України — Державний комітет України по вод­ному господарству; Державний комітет України по земельних ресурсах; Державний комітет лісо­вого господарства України;

через Міністра економіки України — Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України; Державний комітет України з енергозбереження; Державний комітет промис­лової політики України; Державний комітет стан­дартизації, метрології та сертифікації України;

через Міністра праці та соціальної політики України — Державний комітет України у спра­вах ветеранів;

через Міністра фінансів України — Головне конт­рольно-ревізійне управління; Державне казначей­ство України;

через Міністра юстиції України — Державний комітет України у справах релігій.