2.10. Суддівське самоврядування в Україні

Для вирішення питань внутрішньої діяльності судів в Україні діє суддівське самоврядування, тобто самостійне колективне вирішення зазначених питань професійними суддями.

До питань внутрішньої діяльності судів належать питання орга­нізаційного забезпечення судів та діяльності суддів, соціальний за­хист суддів та їх сімей, а також інші питання, що безпосередньо не пов'язані зі здійсненням правосуддя.

Порядок здійснення суддівського самоврядування в Україні виз­начається Конституцією України, законами України "Про судо­устрій України", "Про статус суддів", а також іншими законами, регламентами і положеннями, що приймаються органами суддівсь­кого самоврядування.

Суддівське самоврядування є однією з найважливіших гарантій забезпечення незалежності судів і суддів.

Завданням органів суддівського самоврядування є вирішення пи­тань внутрішньої діяльності судів, у тому числі такі:

• щодо забезпечення організаційної єдності функціонування органів судової влади; зміцнення незалежності судів, захисту від втручання в їх діяльність;
• щодо участі у визначенні потреб кадрового, фінансового, ма­теріально-технічного та іншого забезпечення судів і контролю за додержанням встановлених нормативів вказаного забезпе­чення;
• щодо погодження призначення суддів на посади в судах за­гальної юрисдикції, призначення суддів Конституційного Суду
  України та суддів до складу Вищої ради юстиції і обрання до кваліфікаційних комісій суддів;
• щодо заохочення суддів та працівників апарату судів;
• щодо здійснення контролю за організацією діяльності судів та інших структур у системі судової влади.

Організаційними формами суддівського самоврядування є збори суддів, конференції суддів, з'їзд суддів України, ради суддів та їх вико­навчі органи.

Суддівське самоврядування в Україні здійснюється через такі форми:

• збори суддів місцевого суду, апеляційного суду, Апеляційного суду України, Касаційного суду України, вищого спеціалізова­ного суду, Верховного Суду України;
• конференції суддів загальних (крім військових) місцевих та апеляційних судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя;
• конференцію суддів військових судів;
• конференції суддів спеціалізованих судів;
• з'їзд суддів України.

Збори суддів — це зібрання суддів відповідного суду, на якому вони обговорюють питання внутрішньої діяльності цього суду і приймають колективне рішення з обговорюваних питань.

Збори суддів місцевого суду скликаються головою відповідного суду як з власної ініціативи, так і на вимогу не менш як третини від загальної кількості суддів суду. Збори суддів апеляційних судів та Касаційного суду України скликаються президією відповідного суду з власної ініціативи або за пропозицією голови суду чи на вимогу не менш як третини загальної кількості суддів суду.

Збори суддів місцевого суду скликаються в міру потреби, але не рідше одного разу на шість місяців. Збори суддів апеляційних судів та Касаційного суду України скликаються не рідше одного разу на три місяці.

Збори суддів обговорюють питання внутрішньої діяльності суду чи роботи конкретних суддів або працівників апарату суду і прий­мають з цих питань рішення, що є обов'язковими для суддів цього суду. Збори суддів заслуховують звіти суддів, які обіймають адміні­стративні посади в цьому суді, і керівників структурних підрозділів апарату суду. Збори суддів місцевих та апеляційних судів обирають делегатів на відповідні конференції суддів, а збори суддів Апеляцій­ного суду України та Касаційного суду України — делегатів на з'їзди суддів України.

Збори суддів Верховного Суду України та вищого спеціалізованого суду скликаються президією відповідного суду з власної ініціативи, на пропозицію голови суду або на вимогу не менш як третини за­гальної кількості суддів суду в міру потреби, але не рідше одного разу на три місяці. Збори обговорюють питання внутрішньої діяльності суду або роботи конкретних суддів чи працівників апарату суду та приймають з цих питань рішення, що є обов'язковими для суддів цього суду, а також заслуховують звіти суддів, які обіймають адмі­ністративні посади в цьому суді, і керівників структурних підрозділів апарату суду.

Збори суддів вищого спеціалізованого суду обговорюють питання, що виникли в судовій практиці, вносять пропозиції на розгляд кон­ференції суддів відповідних спеціалізованих судів і обирають деле­гатів на ці конференції.

Збори суддів Верховного Суду України обговорюють питання за­стосування законодавства, що виникли в судовій практиці, пропо­зиції суддів Верховного Суду України щодо необхідності роз'яснень з окремих питань судової практики, а також обирають делегатів від Верховного Суду України на з'їзд суддів України.

Конференція суддів — це збори представників суддів (делегатів) відповідних судів, на яких вони обговорюють питання діяльності цих судів і приймають колективне рішення з обговорюваних питань.

Повноваження конференції суддів відповідних судів:

• обговорює і вирішує питання фінансування та організаційно­го забезпечення діяльності відповідних судів;
• заслуховує звіти виконавчих органів конференції, інформацію відповідних управлінь державної судової адміністрації;
• визначає кількісний склад ради суддів і обирає її членів;
• обирає членів відповідної кваліфікаційної комісії суддів;
• розробляє пропозиції на розгляд з'їзду суддів України;
• звертається з пропозиціями щодо вирішення питань діяльності відповідних судів до органів державної влади та місцевого са­моврядування;
• обирає делегатів на з'їзд суддів України;
• обговорює інші питання, що належать до повноважень органів суддівського самоврядування.

Конференція суддів приймає рішення, що є обов'язковими для її виконавчих органів і суддів відповідних судів й обирає відкритим або таємним голосуванням з числа делегатів конференції раду суддів, яка є виконавчим органом конференції суддів.

Конференція суддів скликається не рідше як один раз на рік за рішенням відповідної ради суддів. Конференція суддів може бути скликана також на вимогу не менш як третини делегатів останньої конференції суддів. Уразі невиконання радою суддів вказаної вимо­ги ініціатори скликання конференції (не менш як третина делегатів останньої конференції) створюють організаційне бюро зі скликання конференції суддів, яке має повноваження ради суддів щодо скли­кання конференції.

Делегати на конференцію обираються зборами суддів таємним або відкритим голосуванням на альтернативній основі при вільно­му висуненні кандидатур. Делегатами конференції військових судів є лише військові судді.

Конференція суддів обирає відкритим голосуванням з числа де­легатів конференції президію конференції в кількості, визначеній рішенням конференції, а також інші робочі органи конференції. Пре­зидія керує роботою конференції суддів. Рішення конференції суддів приймається більшістю голосів делегатів конференції відкритим або таємним голосуванням.

У період між конференціями суддів функції суддівського самовря­дування виконує відповідна рада суддів.

Рада суддів обирає зі свого складу голову, заступника голови і сек­ретаря ради суддів.

Голови апеляційних і вищих спеціалізованих судів та їх заступ­ники, а також голова військової палати Апеляційного суду України та голова військової палати Касаційного суду України не можуть бути обрані головою відповідної ради суддів.

Рада суддів у період між конференціями суддів організовує вико­нання та контроль рішень конференції, а також вирішує питання про скликання конференції суддів. Повноваження і порядок роботи ради суддів визначаються Законом України "Про судоустрій України" та положенням про неї, що затверджується конференцією суддів.

Рада суддів уповноважена:

• здійснювати контроль за організацією діяльності відповідних судів та діяльністю відповідних структур державної судової ад­міністрації, заслуховувати інформацію голів цих судів про їх діяльність;
• розглядати питання правового захисту суддів, соціального за­хисту й побутового забезпечення суддів та їх сімей і приймати відповідні рішення;
• вирішувати відповідно до закону питання, пов'язані з призна­ченням суддів на адміністративні посади в судах;
• заслуховувати звіти членів відповідної кваліфікаційної комісії суддів про їх роботу у складі комісії;
• звертатися з пропозиціями щодо вирішення питань діяльності відповідних судів до органів державної влади та місцевого са­моврядування;
• не менш як один раз на рік заслуховувати інформацію держав­ної судової адміністрації про забезпечення діяльності судів за­гальної юрисдикції;
• приймати інші рішення з питань, віднесених до її повноважень.

Рішення ради суддів є обов'язковими для суддів, які обіймають адміністративні посади у відповідних судах. Рішення ради суддів може бути скасовано лише конференцією суддів і зупинено рішенням Ради суддів України.

З'їзд суддів України є найвищим органом суддівського самовря­дування і відповідно до своїх повноважень:

• заслуховує звіт Ради суддів України про виконання завдань органів суддівського самоврядування щодо забезпечення неза­лежності судів і суддів, стан фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів;
• заслуховує інформацію Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та голови Державної судової адміністрації України про їх діяльність, може висловити недовіру голові Державної судової адміністрації України;
• призначає і звільняє суддів Конституційного Суду України відповідно до Конституції України і закону;
• призначає членів Вищої ради юстиції і приймає рішення про припинення їх повноважень відповідно до Конституції Украї­ни та закону;
• обирає членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
• звертається з пропозиціями щодо вирішення питань діяльності судів до органів і посадових осіб державної влади;
• визначає кількісний склад Ради суддів України та обирає Раду суддів України;
• розглядає інші питання суддівського самоврядування.

З'їзд суддів України приймає рішення, що є обов'язковими для всіх органів суддівського самоврядування та всіх професійних суддів.

Черговий з'їзд суддів України скликається Радою суддів України один раз на три роки. Позачерговий з'їзд суддів України може бути скликаний також на вимогу не менш як третини конференцій суддів загальних судів або на вимогу конференції суддів спеціалізованих судів, або на вимогу зборів суддів Верховного Суду України.

Рада суддів України приймає рішення про скликання чергового або позачергового з'їзду, схвалює попередній перелік питань, що ви­носяться на обговорення з'їзду, і визначає дату, місце проведення з'їзду і норму представництва суддів.

Для участі в роботі з'їзду суддів України можуть бути запрошені Президент України, народні депутати України, Уповноважений Вер­ховної Ради України з прав людини, члени Вищої ради юстиції, представники Уряду, інших центральних органів державної влади, представники навчальних і наукових закладів та установ, громадсь­ких організацій, інші особи.

Делегати на з'їзд суддів України обираються конференціями суддів, а делегати від Апеляційного суду України та Касаційного суду України — зборами суду за нормою представництва, визначе­ною Радою суддів України. Збори суддів Конституційного Суду Ук­раїни обирають на з'їзд трьох делегатів з числа суддів цього суду. Делегати на з'їзд суддів України обираються шляхом відкритого або таємного голосування на альтернативній основі при вільному вису­ненні кандидатур для обрання.

У період між з'їздами суддів України вищим органом суддівсько­го самоврядування є Рада суддів України, яка обирається з'їздом суддів України в кількісному складі, визначеному рішенням з'їзду. До складу Ради суддів України повинні бути обрані не менш як по одному представнику від суддів Апеляційного суду України, Каса­ційного суду України, конференції суддів військових судів, конфе­ренцій суддів відповідних спеціалізованих судів, суддів Верховного Суду України, а також суддів Конституційного Суду України. Пред­ставники суддів загальних місцевих та апеляційних судів повинні складати не менш як половину загальної кількості членів Ради суддів України.

Члени Ради суддів України на засіданні Ради обирають із свого складу голову Ради суддів України, його заступника та секретаря, а також президію Ради суддів України. Кількісний та персональний склад президії визначається Радою суддів України відповідно до по­ложення про Раду суддів України.

Рада суддів України в період між з'їздами організовує виконання та контроль рішень з'їзду, а також вирішує питання про скликання з'їзду. Повноваження та порядок роботи Ради суддів України виз­начаються Законом України "Про судоустрій України" та положен­ням про Раду суддів України, яке затверджується з'їздом суддів Ук­раїни.

Рада суддів України відповідно до наданих їй повноважень:

• розробляє та організовує виконання заходів забезпечення не­залежності судів і суддів, поліпшення стану організаційного за­безпечення діяльності судів;
• розглядає питання правового, соціального захисту суддів та їх сімей і приймає відповідні рішення з цих питань;
• здійснює контроль за організацією діяльності судів та діяльні­стю державної судової адміністрації, заслуховує інформацію голів судів і посадових осіб державної судової адміністрації про їх діяльність;
• вирішує питання щодо призначення суддів на адміністративні посади в судах у випадках і порядку, передбачених законом;
• заслуховує звіти про роботу членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у складі Комісії;
• звертається з пропозиціями щодо вирішення питань діяльності судів до органів державної влади та місцевого самоврядуван­ня;
• має право зупиняти рішення рад суддів, що не відповідають Конституції України та закону чи суперечать рішенням з'їзду суддів України;
• приймає інші рішення з питань, віднесених до її повноважень.

 

Рішення Ради суддів України є обов'язковими для всіх органів суддівського самоврядування. Рішення Ради суддів України може бути скасовано з'їздом суддів України. Роботу з'їзду суддів України, діяльність Ради суддів України, конференцій суддів та рад суддів за­безпечує державна судова адміністрація за рахунок коштів Держав­ного бюджету України.

 

2.11. Організаційне забезпечення діяльності судів

Згідно з вимогами Конституції України фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів забезпечує дер­жава. Забезпечення функціонування судової влади передбачає:

• окреме визначення в Державному бюджеті України видатків на фінансування судів не нижче рівня, що забезпечує можливість
  повного і незалежного здійснення правосуддя відповідно до за­кону;
• законодавче гарантування повного і своєчасного фінансуван­ня судів;
• гарантування достатнього рівня соціального забезпечення суддів.

Організаційне забезпечення діяльності судів покладається на дер­жавну судову адміністрацію, що утворюється і функціонує відпові­дно до вимог Закону України "Про судоустрій України". Організа­ційне забезпечення діяльності судів відповідно до вимог закону ста­новлять заходи фінансового, матеріально-технічного, кадрового, інформаційного та організаційно-технічного характеру, спрямовані на створення умов для повного і незалежного здійснення правосуддя.

Усі суди в Україні фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України. Функції головного розпорядника коштів Держав­ного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснюють:

• Верховний Суд України, Конституційний Суд України, вищі спеціалізовані суди щодо фінансового забезпечення діяльності цих судових установ;
• Державна судова адміністрація України щодо фінансового за­безпечення діяльності всіх інших судів загальної юрисдикції, а також діяльності кваліфікаційних комісій суддів усіх рівнів, органів суддівського самоврядування та державної судової ад­міністрації.

 

Видатки на утримання судів у Державному бюджеті України виз­начаються окремими рядками за судами: загальними, спеціалізова­ними, місцевими, апеляційними (у тому числі Апеляційним судом України), військовими (місцевими та апеляційними разом) та окре­мо Касаційним судом України і кожним вищим спеціалізованим су­дом. Ці видатки не можуть бути скорочені в поточному фінансовому році.

Матеріально-технічне забезпечення місцевих судів покладається на державну судову адміністрацію і здійснюється на підставі замов­лень відповідного суду в межах кошторису на утримання цього суду. Щодо забезпечення військових судів державна судова адміністрація взаємодіє з відповідними установами Міністерства оборони Украї­ни. Особовий склад військових судів користується всіма видами військового спорядження нарівні з особовим складом військових ча­стин і установ Міністерства оборони України.

Розмір заробітної плати (грошового забезпечення) судді повинен забезпечувати його фінансову незалежність, визначається відповід­но до закону про статус суддів та інших нормативно-правових актів щодо умов оплати праці суддів і не може бути зменшений. Розмір заробітної плати працівників апарату судів та працівників держав­ної судової адміністрації, їх побутове забезпечення і рівень соціаль­ного захисту визначаються законом про державну службу, іншими нормативними актами і не можуть бути меншими, ніж у відповідних категорій державних службовців апаратів законодавчої та виконав­чої влади.

Державна судова адміністрація— це система органів, що скла­дається з Державної судової адміністрації України та територіальних управлінь державної судової адміністрації.

Державна судова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює організаційне забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції, а також інших органів та установ судової системи відповідно до закону. Організаційне забезпечення діяльності Верховного Суду України, Конституційного Суду України та вищих спеціалізованих судів здійснюється апаратами цих судів.

Територіальні управління державної судової адміністрації утворю­ються в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севас­тополі. Територіальні управління державної судової адміністрації підпорядковуються Державній судовій адміністрації України. У струк­турі Державної судової адміністрації України утворюється структур­ний підрозділ з управління організаційним забезпеченням військових судів. Посадові особи державної судової адміністрації є державними службовцями.

Відповідно до повноважень, закріплених у ст. 126 Закону України "Про судоустрій України", державна судова адміністрація:

• забезпечує належні умови діяльності судів загальної юрис­дикції, кваліфікаційних комісій суддів, органів суддівського са­моврядування, Академії суддів України;
• вивчає практику організації діяльності судів, розробляє і вносить у встановленому порядку пропозиції щодо її вдосконалення;
• вивчає кадрові питання апарату судів, прогнозує необхідну по­требу у спеціалістах, здійснює через Міністерство юстиції Ук­раїни та інші органи замовлення на підготовку відповідних спеціалістів;
• веде статистичний і персональний облік даних про кадри судів, готує матеріали про призначення, обрання та звільнення суддів;
• забезпечує необхідні умови для підвищення кваліфікації суддів і працівників апарату судів, створює систему підвищення ква­ліфікації;
• організовує проходження навчальної практики в судових уста­новах і розробляє відповідні програми;
• організовує роботу, пов'язану із судовою статистикою, діло­водством та архівом; контролює стан діловодства в судах за­гальної юрисдикції;
• готує матеріали для формування пропозицій щодо бюджету судів і здійснює заходи їх фінансування;
• виконує функції головного розпорядника бюджетних коштів у передбачених законом випадках;
• здійснює матеріальне і соціальне забезпечення суддів, у тому числі суддів у відставці, а також працівників апарату судів;
• забезпечує медичне обслуговування і санаторно-курортне ліку­вання суддів та працівників апарату судів, вживає заходів за­
  безпечення їх благоустроєним житлом;
• забезпечує у взаємодії з органами суддівського самоврядуван­ня, судами та іншими правоохоронними органами неза­лежність, недоторканність і безпеку суддів;
• організовує та фінансує будівництво і ремонт будинків та при­міщень судів, а також забезпечує їх технічне оснащення;
• організовує впровадження в судах комп'ютеризації для судо­чинства, діловодства та інформаційно-нормативного забезпе­чення судової діяльності; забезпечує суди необхідними техніч­ними засобами фіксування судового процесу;
• здійснює зв'язки з відповідними органами та установами, у тому числі інших держав з метою вдосконалення організацій­ного забезпечення діяльності судів;
• організовує діяльність служби судових розпорядників;
• разом з Радою суддів України визначає нормативи наванта­ження суддів у судах усіх рівнів та виробляє пропозиції щодо кількості суддів у відповідних судах;
• здійснює інші визначені законом повноваження.

Державну судову адміністрацію очолює Голова Державної судо­вої адміністрації України, який призначається на посаду і звіль­няється з посади Президентом України в порядку, встановленому для призначення керівників центральних органів виконавчої влади, за поданням Прем'єр-міністра України, погодженим з Радою суддів України. Голова Державної судової адміністрації України може бути звільнений з посади також за рекомендацією з'їзду суддів Ук­раїни.

Голова Державної судової адміністрації України не має права су-міщувати свою службову діяльність з іншою роботою, крім викла­дацької, наукової та творчої діяльності в позаробочий час, входити до складу керівного органу чи наглядової ради господарської орга­нізації, що має на меті одержання прибутку.

Голова Державної судової адміністрації України має заступників, які призначаються на посаду і звільняються з неї Президентом Ук­раїни за поданням Прем'єр-міністра України, погодженим з Радою суддів України. Обов'язки заступників визначаються Головою Дер­жавної судової адміністрації України.

Територіальні управління державної судової адміністрації є тери­торіальними органами Державної судової адміністрації України.

Територіальне управління державної судової адміністрації очо­лює начальник, який призначається на посаду і звільняється з неї Головою Державної судової адміністрації України за погодженням з Радою суддів України.

Структуру і штатний розпис територіального управління держав­ної судової адміністрації затверджує Голова Державної судової ад­міністрації України за поданням начальника територіального управ­ління державної судової адміністрації.

З метою вирішення питань забезпечення судів кваліфікованими кадрами суддів та працівників апарату при Державній судовій адмі­ністрації України функціонує Академія суддів України. Академія суддів України є державним вищим навчальним закладом, що здійснює підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації суддів і працівників апарату судів.

Організаційне забезпечення роботи суду здійснює його апарат, який очолює керівник апарату (завідуючий секретаріатом). Завіду­ючий секретаріатом підпорядковується голові суду і координує свою діяльність з відповідним територіальним управлінням державної су­дової адміністрації. Правовий статус службовців, які працюють в апараті суду, визначається законом про державну службу. За умова­ми оплати праці, матеріально-побутового, медичного, санаторно-курортного та транспортного забезпечення працівники апарату суду прирівнюються до відповідних категорій службовців апарату вищо­го, центральних або місцевих органів виконавчої влади. До штату апарату судів входять також помічники суддів, наукові консультанти та судові розпорядники.

Для забезпечення судів нормативно-правовими актами, науко­вою спеціальною літературою, матеріалами судової практики в кож­ному суді створюється бібліотека суду. Фонди бібліотеки становлять друковані видання та комп'ютерні бази даних.

У кожному суді діє служба судових розпорядників. Судові розпо­рядники забезпечують додержання особами, що перебувають у суді, встановлених правил, виконання розпоряджень головуючого в судо­вому засіданні. Судові розпорядники забезпечуються форменим одя­гом, зразки якого затверджуються Головою Державної судової ад­міністрації України за погодженням з Радою суддів України.

Підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорону приміщень суду, виконання функцій державного захисту суддів, працівників суду, забезпечення безпеки учасників судового процесу здійснює судова міліція, повно­важення і порядок діяльності якої визначаються законом.

Символами судової влади є державні символи України — Держав­ний Герб України та Державний Прапор України, порядок викори­стання яких у приміщеннях судів встановлюється законом відповід­но до вимог ст. 20 Конституції України.

Суддя відправляє правосуддя в мантії, на якій закріплюється суд­дівський нагрудний знак встановленого зразка. Зразки мантії та на­грудного знака затверджує Рада суддів України.

 

Контрольні питання

1. Конституційні принципи здійснення правосуддя.
2. Які суди входять у судову систему України?
3. Як формується Конституційний Суд України?
4. Які питання належать до компетенції Конституційного Суду Украї­ни?
5. За якими принципами побудована система судів загальної юрис­дикції в Україні?
6. Охарактеризуйте структуру і повноваження місцевих судів в Україні.
7. Вирішення яких питань належить до компетенції апеляційних судів?
8. Охарактеризуйте структурну побудову і компетенцію Верховного Суду України.
9. Охарактеризуйте статус професійних суддів.
10. Сутність принципу незалежності суддів.
11. Хто не може бути народним засідателем і присяжним?
12. Завдання кваліфікаційних комісій суддів.
13. Що може бути підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності?
14. Які питання належать до компетенції Вищої ради юстиції?
15. Які органи суддівського самоврядування діють в Україні?
16. Які повноваження має з'їзд суддів України?
17. Вирішення яких питань належить до компетенції Ради суддів Украї­ни?
18. Повноваження державної судової адміністрації.
19. Які органи входять до складу державної судової адміністрації?