Розділ II Злочини проти основ національної безпеки України PDF Печать
Уголовное право - Кримінальне право України Особлива частина

Розділ II Злочини проти основ національної безпеки України

 

§ 1. Поняття злочинів проти основ національної безпеки України

Злочини проти основ національної безпеки України є найбільш небезпечними посяганнями на суспільні відносини, що забезпечують державну безпеку, обороноздатність, незалежність країни, її конститу­ційний лад. Без належної кримінально-правової охорони цих соціаль­них цінностей неможливе нормальне функціонування держави та відповідних її інститутів. Без стабільності в суспільстві неможлива й ефективна боротьба зі злочинністю, тому в КК статті про відпо­відальність за злочини проти основ національної безпеки України подані в першому розділі Особливої частини.

Родовим об’єктом злочині в, передбачених у цьому розділі, є суспільні відносини з охорони основ національної безпеки України: її конституційного ладу, суверенітету, територіальної недоторканності, обороноздатності. Іншими словами, родовим об’єктом цих злочинів є суспільні відносини, що забезпечують саме існування України як суверенної, незалежної, демократичної, соціальної і правової держави (ст. 1 Конституції України).

Це дає підставу для визнання таких злочинів найбільш небезпечни­ми і віднесення їх законодавцем, як правило, до особливо тяжких або тяжких злочинів. Важливість родового об’ єкта цих злочинів визначає значною мірою і специфіку їх об’єктивних та суб’єктивних ознак.

З об ’єктивної сторони злочини проти основ національної безпеки України вчинюються шляхом активної поведінки — дії. При цьому законодавець конструює більшість з них як злочини з формальним складом, тому вони вважаються закінченими з моменту вчинення само­го діяння незалежно від настання фактичної шкоди основам національної безпеки України (наприклад, державна зрада, шпигунство). Деякі з цих злочинів конструюються як усічені склади — момент їх закінчення переноситься на такі дії, що за загальним правилом в інших злочинах становлять попередні стадії вчинення злочину — готування чи замах. Приміром, змова про вчинення злочину, передбаченого ст. 109 КК (готування), розглядається як закінчений злочин; посягання на життя державного чи громадського діяча, відповідно до ст. 112 КК, вважаєть­ся закінченим фактично з моменту замаху на вбивство.

Висока небезпека цих злочинів виявляється і в їх суб ’єктивних ознаках: всі вони здійснюються умисно і, як правило, з прямим умис­лом, при якому особа бажає заподіяти шкоду основам національної безпеки України. Характерною є і мета — заподіяння шкоди цьому об’єкту: особа діє з метою зміни чи повалення конституційного ладу, захоплення державної влади, заподіяння шкоди суверені тету, обороноздатності України, зміни її території та ін.

Отже, можна визначити, що злочини проти основ національної без­пеки України — це передбачені кримінальним законом умисні суспільно небезпечні дії, що посягають на конституційний лад, суверенітет і територіальну недоторканність України.

До їх числа законодавець відносить: дії, спрямовані на насильниць­ку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення дер­жавної влади (ст. 109 КК); посягання на територіальну цілісність і недоторканність України (ст. 110 КК); державну зраду (ст. 111 КК); посягання на життя державного чи громадського діяча (ст. 112 КК); диверсію (ст. 113 КК); шпигунство (ст. 114 КК).