Підрозділ З УЧАСТЬ ДЕРЖАВИ, АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ, ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД У ЦИВІЛЬНИХ ВІДНОСИНАХ Глава 9 Правові форми участі держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад у цивільних відносинах PDF Печать
Гражданское право - Коментар Цивільний Кодекс України

 

1. Держава, Автономна Республіка Крим,територіальні громади — юридичні особи публічного права

1. Держава Україна, АРК, територіальні громади є учасниками цивільних відносин (ст.2 ЦК). В умовах ринкової економіки всі названі суб'єкти діють в приватних відносинах як юридичні особи публічного права. На відміну від інших юридичних осіб публічного права, порядок утворення та правовий статус яких встановлюються Конституцією та спеціальними законами (ст.81 ЦК), важливі правила щодо цивільно-правового положення держави, АРК, територіальних громад як юридичних осіб публічного права закріплені ще й безпосередньо в ЦК. У ЦК 1963 p. положень щодо участі цих суб'єктів у цивільних відносинах не було.

Однією з констатуючих ознак цивільних відносин є юридична рівність їх учасників. Це положення випливає із природного "генного коду" цивільних відносин, що втілено законодавцем у ст.1 та неодноразово повторюється в тих чи інших варіантах у багатьох статтях ЦК. Так, наприклад, ст.82 ЦК спеціально підкреслює, що на юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах поширюються положення ЦК. Законодавець пропонує в ч.і ст.167, ч,1 ст.168, ч.і ст.169 ЦК ще раз звернути увагу на принципове положення про те, Що відповідно держава, АРК, територіальні громади діють в цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин. 2. Держава, АРК, територіальні громади мають всі ознаки юридичної особи. Так, економічною передумовою виступу держави в Цивільно-правовому обороті є визначене законом майно, в тому числі грошові кошти (ст.326 ЦК). Держава як суб'єкт цивільного права наділяється цивільною правоздатністю та дієздатністю (пра-восуб'єктністю).  Проте  цивільна  правосуб'єктність держави має свої особливості.  Так, держава може мати лише такі права та обов'язки, які дозволяє закон та які відповідають її публічним функціям. Цивільна правосуб'єктність держави виникає та припиняється інакше, ніж це відбувається з іншими юридичними особами. Держава набуває і здійснює цивільні права і обов'язки через складну структуру своїх органів (ст. 170 ЦК).

АРК також має всі ознаки юридичної особи. По-перше, вона є організацією територіальної автономії. По-друге, законами України визначається майно, що належить АРК і є економічною передумовою її виступу в цивільному обороті. Цивільна правосуб'єктність АРК має спеціальний характер, оскільки відповідно до Конституції (ст. 134) АРК вирішує питання, які знаходяться в межах її повноважень та віднесені до її відання. АРК як складна організація набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через систему своїх органів (ст. 171 ЦК).

Територіальна громада є організаційно-правовою формою місцевого самоврядування в Україні. Вона здійснює свою діяльність на підставі Конституції та законів, серед яких слід згадати Закон про місцеве самоврядування. Територіальна громада як юридична особа є організацією зі складною структурою (ст. 172 ЦК). Саме через органи місцевого самоврядування вона, як правило, здійснює свою правосуб'єктність.

Економічною передумовою виступу територіальних громад у цивільних відносинах є рухоме нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є в комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад (ст.142 Конституції, ст.60 Закону про місцеве самоврядування, ст.327 ЦК).

Правосуб'єктність територіальних громад виникає і припиняється з моменту їх утворення або припинення відповідно до закону. Наприклад при об'єднанні територіальних громад сусідніх сіл в одну територіальну громаду моментом створення нової територіальної громади є рішення місцевого референдуму.

 

2. Участь держави, Автономної Республіки Крим, териториальних громад  у цивільних відносинах

1. Держава є учасником всіх видів цивільних відносин — абсолютних та відносних, речових та зобов'язальних тощо. Держава бере участь насамперед у правовідносинах власності та інших речових правовідносинах. Держава як власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається майном, яке їй належить. Держава також може бути суб'єктом права спільної власності за участю всіх суб'єктів цивільного права (ст.356 ЦК). Цивільно-правові відносини власності за участю держави виникають у разі виявлення скарбу, що є пам'яткою історії та культури (ст.343), викупу державою пам'яток історії та культури, реквізиції та конфіскації (ст.ст.352— 354) тощо.

Держава може бути похідним суб'єктом права інтелектуальної власності в порядку спадкування чи на підставі відповідних цивільних правочинів (дарування тощо).

Держава бере участь у зобов'язальних відносинах. Наприклад, вона укладає договори держзамовлення (ст.648 ЦК), зовнішньоекономічні контракти тощо. ЦК розширює участь держави у зобов'язаннях, що виникають внаслідок завдання шкоди. Держава відшкодовує шкоду, завдану незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади (ст. 1173), його посадовою або службовою особою (ст.1174), прийняттям незаконного нормативно-правового акта (ст.1175), незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду (ст. 1176). Крім того, за певних умов держава зобов'язана відшкодувати майнову шкоду фізичній особі, яка потерпіла від злочину (ст. 1177), а також шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю внаслідок злочину (ст.1207 ЦК).

Нарешті держава може бути суб'єктом цивільного права у спадкових відносинах (ст.1222 ЦК).

Розглядаючи участь держави у цивільних відносинах, слід зазначити, що така участь зумовлена необхідністю належного виконання державою тих функцій, які покладені на неї Конституцією та законом. В умовах ринкової економіки функція держави щодо безпосереднього господарювання значно обмежується.

2.  АРК є учасником багатьох видів цивільних відносин. Так,наприклад, вона є суб'єктом речових прав, цивільних зобов'язань та інших цивільних відносин.

3.  Територіальні громади, виконуючи функції місцевого самоврядування, беруть активну участь у цивільних правовідносинах. Вони є суб'єктами відносин власності та інших речових відносин, зобов'язальних, спадкових та інших цивільних відносин. Так, наприклад, у встановленому законом порядку територіальна громада може набувати права власності на безхазяйну річ, на знахідку, на бездоглядну тварину, скарб (ст.ст.335, 338—341, 343 ЦК). Територіальна громада визнається стороною в зобов'язаннях місцевої позики, може отримувати дар та успадковувати майно. ЦК розширює участь територіальних громад у зобов'язаннях, що виникають внаслідок завдання шкоди. Територіальна громада відшкодовує шкоду,завдану незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу місцевого самоврядування (ст.1173), його посадовою або службовою особою (ст.1174), прийняттям незаконного нормативно-правового акта (ст.1175) тощо.

 

3. Створення державою, Автономною Республікою Крим, територіальними громадами юридичних осіб

1. Цивільна правосуб'єктність держави, АРК, територіальних громад охоплює, безумовно, і право створювати юридичні особи або бути їх учасником. Проте у чч.2, 3 ст. 167, чч.2,3 ст.168, чч.2,3 ст.169 ЦК спеціально зазначено, що відповідно держава, АРК, територіальні громади можуть створювати юридичні особи як публічного, так і приватного права. Тут слід підкреслити, що ця можливість передбачається лише в межах цільової правоздатності цих суб'єктів, а саме в межах задоволення державних, самоврядних тощо та соціальних потреб (публічний сектор). Публічний сектор може стосуватися таких елементів інфраструктур, як дороги, залізниці, порти, охорона здоров'я, освіта, культура тощо. Точного чи вичерпного переліку тут існувати не може і все залежить від політичних умов та соціальних потреб конкретного періоду.

Юридичні особи публічного права (навчальні заклади тощо) створюються державою у випадках та в порядку, встановлених Конституцією та законом. Наприклад, відповідно до ст. 106 Конституції, Президент України створює, реорганізує та ліквідує за поданням Прем'єр-Міністра України міністерства та інші центральні органи. АРК, територіальні громади також можуть створювати навчальні заклади, органи влади чи відповідні органи місцевого самоврядування тощо.

Органи державної влади, органи влади АРК, органи місцевого самоврядування згідно з чинним законодавством також мають статус юридичних осіб. Очевидно, в майбутньому у зв'язку з ліквідацією таких речових прав, як право оперативного управління та право повного господарського відання, у правовому становищі міністерств, відомств, інших органів влади та місцевого самоврядування відбудуться зміни. Так, наприклад, у багатьох країнах світу ці органи позбавлені статусу юридичної особи і у всіх випадках вони набувають прав і обов'язків безпосередньо для держави, громади тощо. Отже, перевага такого шляху полягає в тому, що в цивільних відносинах виступають не вказані органи (причому дуже важко встановити в яких саме випадках цей орган діє від свого імені, а в яких — від імені держави чи громади), а безпосередньо держава або громада, до яких в разі спору подають цивільні позови.

На нашу думку, в ч.2 ст.167, ч.2 ст.І69 ЦК терміни "державні підприємства" та "комунальні підприємства" вжито некоректно. Відповідно до концепції розробників "публічні підприємства" можуть існувати або у формі юридичних осіб приватного права, або як юридично несамостійні частини самої держави чи територіальної громади.

Юридичні особи приватного права (підприємницькі товариства тощо) держава створює на загальних підставах, передбачених UK та іншими законами. Також на загальних підставах вона бере участь в їх діяльності. Проте закон може передбачати і спеціальні правила як щодо створення, так і щодо участі держави в діяльності юридичних осіб приватного права. Надаючи державі можливість створювати юридичні особи приватного права, ЦК не має на увазі здійснення державою "звичайної" підприємницької діяльності. Вона має утримуватися від такої діяльності й надавати перевагу приватним особам, а не конкурувати з ними. В ЦК йдеться лише про те, що держава може виконувати публічні завдання у правових формах приватного права, наприклад, засновуючи акціонерне товариство. Все викладене у цьому параграфі стосується АРК та територіальних громад.

2. Прямо закріплена в ЦК участь держави у цивільних відносинах   ставить   ряд   питань   цивільно-процесуального   характеру, насамперед щодо визначення держави стороною судового процесу. це особливо важливо, коли держава є суб'єктом цивільно-правової відповідальності.

Залишки старої правосвідомості з її піднесенням держави до містичного рівня призводять до того, що в позові до держави осіння не позначається як відповідач. Від цієї практики, що не відповідає Конституції та новому ЦК, слід рішуче відходити. Оскільки стороною в цивільних правовідносинах є держава, то саме вона (а не будь-який орган, в тому числі орган Державної скарбниці) має бути вказана як відповідач у відповідних позовних заявах. Такий висновок стосується також АРК і територіальних громад.