Глава 16. Найом жилого приміщення
§ 1. Житловий фонд України та порядок надання жилих приміщень
Відповідно до ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Одним з найважливіших видів цивільних правовідносин, спрямованих на задоволення потреб громадян у житлі, є житлові зобов'язання, що випливають з договору найму жилого приміщення, з членства в житлово-будівельному чи житловому кооперативах, з деяких інших угод.
Згідно із ст. 4 Житлового кодексу України жилі будинки та жилі приміщення в інших будівлях становлять житловий фонд, який складається з державного житлового фонду, громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів та приватного житлового фонду. Жилі будинки та жилі приміщення призначаються для постійного проживання громадян і не можуть використовуватися для потреб промислового характеру.
Державний житловий фонд перебуває у віданні місцевих рад народних депутатів і віданні міністерств, державних комітетів та відомств (відомчий житловий фонд).
У цій главі розглянемо порядок надання жилих приміщень та зобов'язання, що виникають у зв'язку з наданням громадянам житла у будинках державного і громадського житлового фонду. Згідно з главою І розділу III Житлового кодексу України жилі приміщення надаються громадянам, що потребують поліпшення житлових умов і постійно проживають у даному населеному пункті.
Облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, ведуть, як правило, за місцем їх проживання органи державної адміністрації або виконкоми районних (міських) рад народних депутатів. Потреба у житлі визначається певними критеріями, що передбачені у ст. 34 Житлового кодексу України:
• забезпечення житловою площею нижче рівня, який визначається виконавчими комітетами обласних. Київ
ської та Севастопольської міських рад народних депутатів спільно з радами профспілок;
• проживання у приміщенні, яке не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам;
• тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв'язку з чим хворий не може проживати в комунальній квартирі
чи в одній кімнаті з членами своєї сім'ї;
• проживання у гуртожитках;
• проживання в одній кімнаті двох і більше сімей незалежно від родинних відносин чи осіб різної статі старших за 9 років, крім подружжя, тощо.
Громадянам, які перебувають на квартирному обліку, жилі приміщення надаються у порядку загальної черги, крім осіб, що мають право на першочергове одержання жилих приміщень. До таких громадян належать: інваліди Великої Вітчизняної війни, Герої Радянського Союзу, Герої Соціалістичної Праці, особи, нагороджені орденами Слави, Трудової Слави, "За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР" усіх трьох ступенів, інваліди 1 та 2-ї груп з числа військовослужбовців, інваліди праці 1 та 2-ї груп та інші особи (ст. 45 Житлового кодексу).
Крім того, жилі приміщення можуть надаватися позачергово:
• громадянам, чиє житло стало непридатним для проживання у зв'язку зі стихійним лихом;
• громадянам, направленим у порядку розподілу на роботу в іншу місцевість;
особам, реабілітованим внаслідок незаконного засудження;
• особам, обраним на виборну посаду, якщо це пов'язано з переїздом в іншу місцевість, та в деяких інших випадках
(ст. 46 Житлового кодексу).
Заяви громадян про взяття на квартирний облік розглядаються житловими комісіями органів державної адміністрації чи місцевих рад народних депутатів; спори про відмову у взятті на облік судам не підвідомчі, їх розглядають тільки в адміністративному порядку.
Жилі приміщення у будинках місцевих рад народних депутатів надаються на підставі рішення органів державної адміністрації або місцевої ради з участю представників громадських організацій. Але рішення про надання житлової площі ще не тягне за собою права на її зайняття. Вселення громадян на надану їм за рішенням вказаних органів житлову площу проводиться тільки за ордерами, які видає виконком на підставі цього рішення.
Ордер — це адміністративний акт (письмове розпорядження, наказ) виконкому місцевої ради народних депутатів на вселення громадянина (та його сім'ї) у зазначене в ньому жиле приміщення. З одного боку, ордер породжує адміністративно-правові відносини між виконкомом та житлово-експлуатаційною організацією, куди він передається, а з другого — цивільно-правові відносини між громадянином та зазначеною організацією, що зобов'язана укласти договір найму жилого приміщення з цим громадянином.
Спори про видачу ордера судам не підвідомчі, але у тих випадках, коли жиле приміщення надається з цивільно-правових підстав, зокрема при приєднанні жилого приміщення, що звільнилось у квартирі, іншому наймачу (ст. 54 Житлового кодексу), при виселенні з наданням іншого жилого приміщення (ст. 109 Житлового кодексу) тощо, громадяни мають право по суду вимагати видачі ордера.
Ордер може бути виданий лише на вільне жиле приміщення.