9. Порядок звернення до суду з вимогою відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю

Цивільним процесуальним законодавством України встанов­лена можливість пред’явлення позову про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фі­зичної особи за місцем проживання позивача чи за місцем завдан­ня шкоди.

При цьому також слід зважати на те, що позивачі за позовами про відшкодування збитків, заподіяних каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю годувальника звільня­ються від сплати державного мита.

Крім того, варто мати на увазі, що із заявою про розгляд тако­го спору потерпілий або інша заінтересована особа можуть звер­нутися на свій розсуд до суду як безпосередньо, так і після попере­днього розгляду спору комісією по трудових спорах (КТС).

При цьому суд не вправі відмовити особі в прийнятті позовної заяви чи скарги лише з тієї підстави, що її вимоги можуть бути розглянуті в передбаченому законом досудовому порядку.

Необхідно також наголосити на тому, що зміни в регулюван­ні порядку відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушко­дженням його здоров’я при виконанні трудових обов’язків, не мо­жуть бути підставою для відмови у прийнятті заяви або закриття провадження.

Виходячи з вимог цивільного процесуального законодавства, суддя після прийняття позовної заяви зобов’язаний провести всі дії, необхідні для забезпечення своєчасного та правильного вирі­шення справи.

Залежно від характеру справи позивач для забезпечення най­більш об’єктивного її розгляду та прийняття вірного рішення по­винен по можливості надати необхідні докази.

До них можна віднести:

-   акти чи інші докази, що підтверджують заподіяння шкоди майну, реальний розмір останньої та неодержаних у зв’язку з її за­подіянням доходів;

-  оспорювану постанову Фонду;

-   акт про нещасний випадок на виробництві або спеціальне розслідування професійного захворювання (отруєння) чи нещас­ного випадку невиробничого характеру;

-   копії протоколу та постанови про адміністративне правопо­рушення або вироку суду, що стосуються нещасного випадку;

-   висновок МСЕК (у відповідних випадках - судово-медич­ної експертизи) про втрату працездатності, її ступінь і строк, про необхідність у сторонньому догляді, інших видах допомоги, що зумовлюють додаткові витрати, про причинний зв’язок смерті по­терпілого з каліцтвом (професійним захворюванням), за яке про­вадилося відшкодування;

-     висновок обласного (Автономної Республіки Крим, міст Києва, Севастополя) спеціаліста з профпатології й відповідно­го лікувально-профілактичного закладу (перелік яких визначено Міністерством охорони здоров’я) щодо діагнозу захворювання по­терпілого та зв’язку цього захворювання з умовами праці; довідку про середню заробітну плату (дохід) потерпілого перед ушкоджен­ням здоров’я, а у визначених законодавством випадках - про його тарифну ставку (посадовий оклад), середній заробіток або тариф­ну ставку (посадовий оклад) відповідного працівника на підпри­ємстві (у цеху, на дільниці), де працював потерпілий;

-   про підвищення розміру мінімальної заробітної плати, зрос­тання в попередньому календарному році середньої заробітної плати в галузі національної економіки; про розмір призначеної й фактично одержуваної пенсії або тієї, що могла бути призначена по інвалідності у зв’язку з цим нещасним випадком (невиробни­чого характеру) і про рівень зростання цін на споживчі товари й послуги за час затримки виплати відшкодування;

-  про склад сім’ї та утриманців потерпілого;

-  інші необхідні докази.

Пам’ятайте! В рішенні суд повинен навести точний розрахунок присуджених сум для відшкодування шкоди, зазначити строки їх виплати.