Стаття 1021. Обов'язок комісіонера зберігати майно комітента

1. Комісіонер відповідає перед комітентом за втрату, недостачу або пошкодження майна комітента.

2. Якщо при прийнятті комісіонером майна, що надійшло від комітента, або майна, що надійшло для комітента, будуть виявлені недостача або пошкодження, а також у разі завдання шкоди майну комітента комісіонер повинен негайно повідомити про це комітента і вжити заходів щодо охорони його прав та інтересів.

3. Комісіонер, який не застрахував майно комітента, відповідає за втрату, недо­стачу, пошкодження майна комітента, якщо він був зобов'язаний застрахувати майно за рахунок комітента відповідно до договору або звичаїв ділового обороту.

1. Комісіонер, як це випливає із заголовку ст. 1021 ЦК та ч. 1 цієї статті, яка по­кладає на комісіонера відповідальність перед комітентом за втрату, недостачу або пошкодження майна комітента, зобов'язаний здійснювати зберігання майна комітента. На відносини щодо зберігання поширюється чинність ст. 936 — 955 ЦК.

2. Частина 3 ст. 1021 ЦК лише конкретизує загальне правило про відповідаль­ність комісіонера за збереження майна комітента стосовно випадків, коли комісіонер зобов'язаний був застрахувати це майно, але не застрахував його. Але із цього правила  не можна робити висновок про те, що в решті випадків комісіонер такої відповідаль­ності не несе, оскільки в решті випадків діє загальне правило ч. 1 ст. 1021 ЦК.

 

Стаття 1022. Звіт комісіонера

1. Після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії.

2. Комітент, який має заперечення щодо звіту комісіонера, повинен повідомити його про це протягом тридцяти днів від дня отримання звіту. Якщо такі заперечення не надійдуть, звіт вважається прийнятим.

1. Надання комісіонером звіту комітенту є юридичним фактом, від дня настання якого обчислюється тридцятиденний строк для повідомлення комітентом комісіонера про свої заперечення щодо звіту. Цей тридцятиденний строк є обмежувальним (пре-клюзивним, присічним). Навіть неправомірне зазначення в звіті на більші суми, які комісіонер утримав на свою користь за рахунок коштів, що надійшли до нього в про­цесі виконання договору комісії, та на менші суми, які належать комітентові, не дає право комітентові на пред'явлення вимог до комісіонера, якщо впродовж зазначеного строку він не повідомив комісіонера про свої заперечення щодо звіту.

 

Стаття 1023. Прийняття комітентом виконання за договором комісії

1. Комітент зобов'язаний:

1) прийняти від комісіонера все належно виконане за договором комісії;

2) оглянути майно, придбане для нього комісіонером, і негайно повідомити комі­сіонера про виявлені у цьому майні недоліки.

1. Обов'язок прийняти виконання — це звичайний обов'язок боржника в зобов'язанні, невиконання чи неналежне виконання якого тягне відповідальність. Це стосується і комітента, який зобов'язаний прийняти від комісіонера все належне виконане за до­говором комісії.

2. Пункт 2 ст. 1023 ЦК покладає на комітента досить жорсткий обов'язок негайно повідомити комісіонера про виявлені у майні, яке передав комісіонер, недоліки. Ця жорсткість значно пом'якшується тим, що комітент зобов'язаний повідомити негайно після виявлення недоліків, а не негайно після отримання майна. Тому можна ствер­джувати, що комітент має здійснити внутрітарну перевірку кількості та якості товарів, що надійшли в первинній упаковці виготовлювача, впродовж строків, встановлених відповідними інструкціями. І все ж було б краще, якби умова про це була включена до договору комісії.

 

Стаття 1024. Право комісіонера на відшкодування витрат, зроблених ним у зв'язку з виконанням договору комісії

1. Комісіонер має право на відшкодування витрат, зроблених ним у зв'язку з ви­конанням своїх обов'язків за договором комісії, зокрема у випадку, якщо він або субкомісіонер вжив усіх заходів щодо вчинення правочину, але не міг його вчинити за обставин, які від нього не залежали.

1. Із ст. 1024 ЦК слід зробити висновок про те, що в ній формулюється загальне правило, відповідно до якого комісіонер має право на відшкодування витрат, зробле­них ним у зв'язку з виконанням обов'язків за договором комісії. Це відшкодування має здійснюватись на користь комісіонера понад комісійну плату (ст.   1013 ЦК). Сторони, однак, можуть домовитись про те, що відшкодування витрат комісіонера
не здійснюється.

2. Зазвичай виконання комісіонером обов'язків завершується вчиненням відповід­них правочинів. Якщо ж комісіонер свої обов'язки за договором виконав, але перед­бачений договором правочин (передбачені договором правочини) не був вчинений (не були вчинені) внаслідок обставин, які не залежали від комісіонера, останній має право на відшкодування витрат, зроблених у зв'язку з виконанням своїх обов'язків за договором комісії. Що стосується права на комісійну плату, то юридичний факт, що обумовлює його виникнення в ч. 4 ст. 1013 ЦК, визначається інакше, ніж юридичний факт, що породжує право на відшкодування витрат, в ст. 1024 ЦК.

 

Стаття 1025. Право комітента на відмову від договору комісії

1. Комітент має право відмовитися від договору комісії.

2. Якщо договір комісії укладено без визначення строку, комітент повинен по­відомити комісіонера про відмову від договору не пізніше ніж за тридцять днів.

3. У разі відмови комітента від договору комісії він повинен у строк, встанов­лений договором, а якщо такий строк не встановлений, — негайно розпорядитися своїм майном, яке є у комісіонера. У разі невиконання комітентом цього обов'язку
комісіонер має право передати це майно на зберігання за рахунок комітента або продати майно за найвигіднішою для комітента ціною.

4. У разі відмови комітента від договору комісії комісіонер має право на відшко­дування витрат, зроблених ним у зв'язку з виконанням договору.

1. Зобов'язання, що виникають на підставі договору комісії, мають виконуватись належним чином (ст. 526 ЦК). Але комітенту надається право на свій розсуд у будь-який час відмовитись від договору комісії. Лише у випадках, коли в договорі комісії не визначено його строк, на комітента покладається обов'язок повідомити комісіоне­ра про відмову від договору не пізніше ніж за тридцять днів. Відмова від договору здійснюється шляхом передання комісіонерові чи надіслання йому поштою заяви про відмову від договору. Якщо відповідно до закону необхідне передчасне повідомлення комітентом комісіонера про відмову від договору, в такому повідомленні слід зробити і заяву про відмову від договору, зазначивши на дату, з якої договір припиняється (розривається).

2. Припинення договору означає, що припиняється зобов'язання комісіонера вчи­нити один чи декілька правочинів від свого імені в інтересах комітента. Припиняється і зустрічне зобов'язання комітента здійснювати комісійну плату та відшкодовувати витрати комісіонера, здійснені ним у зв'язку з виконанням обов'язків за договором комісії. Але припинення договору не тягне припинення деяких обов'язків сторін, які мають бути виконані після припинення договору комісії.

3. У разі відмови комітента від договору комісіонер має право на відшкодування витрат, зроблених ним у зв'язку з виконанням договору до дня припинення договору. Якщо відмова комітента від договору обумовлена обставинами, які залежали від ко­мітента, комісіонер зберігає право на отримання комісійної плати відповідно до умов договору (якщо інше не передбачено договором, комісійна плата в таких випадках має
бути виплачена повністю). Якщо ж підставою відмови комітента від договору стали обставини, які від комітента не залежали (в тому числі винні дії чи бездіяльність комісіонера), комісіонер має право на плату за фактично вчинені дії.

4. Відмова комітента від договору породжує його обов'язок розпорядитися майном, яке є у комісіонера. Невиконання комітентом цього обов'язку (незалежно від його вини) тягне наслідки, передбачені ч. З ст. 1025 ЦК.

 

Стаття 1026. Право комісіонера на відмову від договору комісії

1. Комісіонер має право відмовитися від договору комісії лише тоді, коли строк не встановлений договором. Комісіонер повинен повідомити комітента про відмову від договору не пізніше ніж за тридцять днів.

Комісіонер, який відмовився від договору комісії, повинен вжити заходів, необ­хідних для збереження майна комітента.

2. У разі відмови комісіонера від договору комісії комітент повинен розпорядити­ся своїм майном, яке є у комісіонера, протягом п'ятнадцяти днів від дня отримання повідомлення про відмову комісіонера від договору. У разі невиконання комітентом
цього обов'язку комісіонер має право передати це майно на зберігання за рахунок ко­мітента або продати майно за найвигіднішою для комітента ціною.

1. За загальним правилом, яке прямо випливає із ч. 1 ст. 1026 і ст. 651 ЦК, ко­місіонер не має права на односторонню відмову від договору. Але у випадках, коли строк договору комісії не визначений, таке право комісіонерові надається. Про відмову від договору комісіонер зобов'язаний повідомити комітента не пізніше ніж за тридцять днів. Таке повідомлення комісіонера є одностороннім правочином, який є вчиненим в момент його отримання комітентом. Повідомлення має містити в собі чітку заяву про відмову від договору та зазначення на день, з якого договір буде припинений (не раніше ніж через місяць після отримання повідомлення комітентом).

2. При відмові комісіонера від договору він не має права на відшкодування витрат, пов'язаних з виконанням обов'язків за договором комісії, крім випадків, коли комісіонер або субкомісіонер вжив усіх заходів щодо вчинення правочину відповідно до договору комісії, але не міг його вчинити за обставин, які від нього не залежали (ст. 1024 ЦК).

3. Право на комісійну плату у разі відмови комісіонера від договору він має за фак­тично вчинені дії.

4. Комітент зобов'язаний розпорядитися своїм майном, яке знаходиться у комісіо­нера впродовж п'ятнадцяти днів після отримання повідомлення комісіонера про від­мову від договору, тобто ще до припинення договору (оскільки договір припиняється не раніше ніж через тридцять днів після отримання комітентом повідомлення комі­сіонера про відмову від договору). Наслідки порушення комітентом цього обов'язку встановлені ч. 2 ст. 1026 ЦК.

 

Стаття 1027. Наслідки смерті фізичної особи або припинення юридичної особи — комісіонера

1. У разі смерті фізичної особи або ліквідації юридичної особи — комісіонера договір комісії припиняється.

2. Якщо юридична особа — комісіонер припиняється і встановлюються її право­наступники, права та обов'язки комісіонера переходять до правонаступників, якщо протягом строку, встановленого для заявлення кредиторами своїх вимог, комітент не повідомить про відмову від договору.

1. Смерть фізичної особи — комісіонера припиняє договір комісії. Це — деяка конкретизація загального правила ч. 1 ст. 608 ЦК стосовно зобов'язання комісії. Але зі смертю фізичної особи — комісіонера припиняється лише зобов'язання комісіонера вчинити правочин від свого імені в інтересах комітента (те зобов'язання, яке комісіо­нер як боржник зобов'язаний виконати особисто). Решта прав та обов'язків комісіо­
нера зберігається і переходить в порядку спадкування (йдеться про права і обов'язки щодо комісійної плати, відшкодування витрат комісіонера, пов'язаних з виконанням обов'язків за договором комісії, повернення комітенту не витрачених коштів, наданих на виконання комісійного доручення, перерахування коштів, отриманих комісіонером та належних комітенту, передання комітенту майна, що є його власністю).

2. Ліквідація юридичної особи також припиняє договір комісії з наслідками, про які йшлося в попередньому пункті коментаря. Права і обов'язки комісіонера — юри­дичної особи реалізуються в процедурі ліквідації.

3. Відповідно до загального правила ч. 1 ст. 107 ЦК кредитор юридичної особи, яка припиняється з правонаступництвом, має право вимагати припинення або достроко­вого виконання зобов'язання. Цих прав не позбавлений і комітент у разі припинення комісіонера з правонаступництвом. Крім того, комітенту в таких випадках надаєть­ся право відмови від договору. Якщо комітент не заявив про відмову від договору і не вимагає від комісіонера, який припиняється з правонаступництвом, припинення договору або дострокового його виконання, права і обов'язки комісіонера переходять до правонаступників.

 

Стаття 1028. Особливості окремих видів комісії

1. Законом можуть бути встановлені особливості договору комісії щодо окремих видів майна.

1. Законами не встановлюються розгорнені правові норми, які б передбачали особ­ливості договору комісії щодо окремих видів майна. Зустрічаються лише окремі по­ложення такого змісту. Зокрема, ст. 16, 17 Закону «Про цінні папери та фондовий ринок» [189] допускає здійснення брокерської діяльності з торгівлі цінними паперами як. виключного виду діяльності, право на яку мають тільки особи, передбачені цим Законом.

2. Уведення в дію нового Цивільного кодексу не спричинило втрати чинності підзаконними актами, що встановлюють особливості договорів комісії щодо окремих видів майна. Зберегли чинність Правила комісійної торгівлі непродовольчими товарами [354]. Пункти 3.1 — 3.12 Правил роздрібної торгівлі транспортними засобами і номерними агрегатами [420] встановлюють особливості договорів комісії, за якими комісіонери здійснюють правочини щодо продажу цього виду майна.