Печать
PDF

ГЛАВА 43 ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ НА КОМЕРЦІЙНЕ НАЙМЕНУВАННЯ

Posted in Гражданское право - В.Г. Ротань та ін. Коментар до ЦКУ т.1

ГЛАВА 43 ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ НА КОМЕРЦІЙНЕ НАЙМЕНУВАННЯ


Стаття 489.   Правова охорона комерційного найменування

1. Правова охорона надається комерційному найменуванню, якщо воно дає мож­ливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності.

2. Право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з мо­менту першого використання цього найменування та охороняється без обов'язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комер­ційне найменування частиною торговельної марки.

3. Відомості про комерційне найменування можуть вноситися до реєстрів, порядок ведення яких встановлюється законом.

4. Особи можуть мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізовують, та послуг, які ними надаються.

1. Звертає на себе увагу та обставина, що в ст. 489 ЦК вживається термін «особа» для зазначення суб'єкта права інтелектуальної власності на комерційне найменування. Лише у ст. 491 ЦК зазначається на ліквідацію юридичної особи як на підставу припинення чинності майнових прав інтелектуальної власності на комерційне найменування. Але це не може бути достатнім для твердження про те, що суб'єктом права інтелектуальної власності на комерційне найменування може бути тільки юридична особа. Стосовно багатьох прав і правовідносин (зобов'язань) зазначається на те, що вони припиняються в зв'язку з ліквідацією юридичної особи. Проте це не перешкоджає фізичним особам набувати таких прав чи вступати у відповідні правовідносини. Отже, суб'єктами права інтелектуальної власності на комерційне найменування можуть бути не тільки юридичні, а і фізичні особи. Зокрема, особа, що зареєстрована як підприємець, може мати комер­ ційне найменування та використовувати його. Ця особа має право, але не зобов'язана використовувати на вивісках, упаковці, в рекламі своє прізвище та ім'я. Вона може від­ крити, наприклад, мережу магазинів, присвоївши їм своє комерційне найменування.

2. Суб'єктом права інтелектуальної власності на комерційне найменування може бути тільки суб'єкт, що здійснює комерційну господарську діяльність, підприємництво, як воно визначається в ст. 42 ГК [42].

3. Стосовно юридичних осіб, що здійснюють комерційну діяльність, чинним є поло­ження і ст. 90 ЦК («Найменування юридичної особи»), і ст. 489 — 491 ЦК, що регу­люють відносини з приводу інтелектуальної власності на комерційне найменування.

3. Положення глави 43 Цивільного кодексу не поширюються на юридичних осіб, що не займаються підприємництвом. Але такі юридичні особи вправі захищати своє правона найменування. Частина 5 ст. 90 ЦК забороняє юридичним особам використовувати найменування іншої юридичної особи.

4. Комерційне найменування юридичної особи може співпадати з її комерційним (фірмовим) найменуванням, але не виключається використання юридичною особою ко­мерційного найменування, що не співпадає з комерційним (фірмовим) найменуванням. Зокрема, не виключається використання юридичною особою декількох комерційних найменувань. У комерційних найменуваннях найменування (комерційне, фірмове) юридичної особи може використовуватись лише частково чи не використовуватись взагалі. Так, юридична особа, що здійснює підприємницьку діяльність, може мати най­менування «Приватне підприємство «Апогей». Воно може відкрити мережу магазинів,
використовуючи стосовно кожного із них комерційні найменування «Апогей — по­бутова техніка», «Апогей — меблі», «Апогей — транспорт» тощо. Такі ж можливості може використовувати і фізична особа — підприємець.

5. Об'єктом права інтелектуальної власності може бути тільки таке комерційне найменування, яке дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших. Так, якщо із наведених вище комерційних найменувань виключити слово «Апогей», то вони втрачають здатність давати можливість вирізнити особу з-поміж інших, а тому такі найменування не можуть бути об'єктами інтелектуальної власності.

6. Неприпустимо використання комерційного найменування, що вводить спожи­вачів в оману щодо справжньої діяльності особи. Так, ст. 90 ЦК не перешкоджає тому, щоб юридична особа мала найменування «Товариство з обмеженою відпові­дальністю «Баварське пиво». Але ж використання такого найменування буде супе­речити ч. 1 ст. 489 ЦК, якщо тільки ця особа насправді не здійснює продаж такого пива.

7. Стаття 489 ЦК передбачає охорону права юридичної особи на комерційне най­менування без подання заявки та реєстрації. Це положення запозичене із ст. 8 Па­ризької конвенції про охорону промислової власності [2] та відповідає йому. Разом з тим ч. З ст. 489 ЦК встановлює можливість внесення відомостей про комерційні найменування до реєстрів, порядок ведення яких визначається законом.

8. Комерційне найменування може бути включене до торговельної марки як його частина. У такому випадку воно буде захищатись за правилами, що встановлені сто­совно торговельних марок, що не буде виключати можливості самостійного захисту права на комерційне найменування.

9. Порядок ведення реєстрів комерційних найменувань має встановлюватись за­коном. Але на цей час такий закон не прийнято. Таким реєстром не може вважатись Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб —  підприємців. Тому ч. З ст. 489 ЦК буде застосовуватись лише після встановлення законом порядку ве­дення реєстрів комерційних найменувань.

10. Встановлене ч. 1 ст. 489 ЦК положення про те, що за певних умов особи мо­жуть мати однакові комерційні найменування, свідчить про те, що правові конструкції комерційного найменування і комерційного  (фірмового)  найменування юридичної особи не співпадають (ч. 5 ст. 90 ЦК; ч. 8 ст. 23, абзац восьмий ч. 1 ст. 27 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» [192]
виключають присвоєння одного і того ж найменування двом або більше юридичним особам).

 

Стаття 490.   Майнові права інтелектуальної власності на комерційне найменування

1. Майновими правами інтелектуальної власності на комерційне найменування є:

1) право на використання комерційного найменування;

2) право перешкоджати іншим особам неправомірно використовувати комерційне найменування, в тому числі забороняти таке використання;

3) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

2. Майнові права інтелектуальної власності на комерційне найменування переда­ються іншій особі лише разом з цілісним майновим комплексом особи, якій ці права належать, або його відповідною частиною.

1. Право на комерційне найменування, очевидно, не обмежується майновими скла­довими. Воно передбачає надання юридичній особі і немайнових прав. Проте ст. 490 ЦК розкриває зміст тільки майнових прав на комерційне найменування.

2. Юридична особа має право використовувати комерційне найменування скрізь, де є обов'язковим чи можливим зазначення на цю юридичну особу (на вивісках, бланках документів, товарах, упаковці, в рекламі і т. ін.).

3. Юридична особа вправі перешкоджати іншим особам неправомірно використовува­ти комерційне найменування. Це правило формулює одно із майнових прав юридичної особи. Тому його дія обмежується випадками неправомірного використання комерційно­го найменування в комерційній діяльності. Чинність цього правила не можна поширити на випадки поширення інформації про юридичну особу з використанням при цьому її комерційного найменування. Ці відносини регулюються, зокрема, ст. 94 ЦК.

4. Майнове право на комерційне найменування може бути передане іншій особі тільки разом з цілісним майновим комплексом юридичної особи, якій ці права нале­жать, або його відповідною частиною. Це правило ч. 2 ст. 490 ЦК підтверджує думку про те, що особа може мати комерційне найменування, що стосується її структурного підрозділу.

 

Стаття 491.   Припинення чинності майнових прав інтелектуальної власності на ко­мерційне найменування

1. Чинність майнових прав інтелектуальної власності на комерційне найменування припиняється у разі ліквідації юридичної особи та з інших підстав, встановлених законом.

1. Чинні закони прямо не встановлюють підстав припинення майнових прав інтелек­туальної власності на комерційне найменування. Але опосередковано із норм Цивіль­ного кодексу випливає, що повністю такі права припиняються при зміні комерційного найменування, яке особа використовує, при припиненні фізичною особою підприєм­ницької діяльності. Прямо зазначається на припинення майнових прав інтелектуальної власності на комерційне найменування у зв'язку з ліквідацією юридичної особи.